Управління економічним розвитком підприємства
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
акі індекси: виробництва (Івп (рп)) - розраховується як співвідношення досягнутого рівня виробництва (реалізації) продукції та його базової величини; сукупних витрат на виробництво та реалізацію продукції (Ів) - розраховується аналогічно попередньому показнику; рівня економічної ефективності (Іеф) - визначається на основі співставлення досягнутих результатів та витрат на їх досягнення, а також співвідношення Іе / Ів (dеф).
На основі визначених Петуховим Р.М. критеріїв можуть бути виокремленні основні типи інтенсивного та екстенсивного розвитку (табл.1.2).
З наведеної табл.1.2 можна зробити висновок, що виробництво розвивається прогресивно (з економічної точки зору) тільки у випадку, коли dеф > 1. Чим більше значення показника dеф, тим вище рівень інтенсивності розвитку підприємства.
Таблиця 1.2
Можливі моделі розвитку підприємств
Варіант розвиткуЗначення економічних критеріївТип розвитку підприємстваІвп (рп) ІвІефdеф123456Івп (рп) > 1Ів 1Іеф = 1dеф < 1Екстенсивний стабільний (регресивний)
розвиток
Система оцінки ефективності та якості розвитку підприємства за Р.М. Петуховим включає такі показники:
Приріст випуску продукції за рахунок зростання витрат, що відтворює екстенсивний шлях розвитку підприємства:
, (1.1)
де ?ВПекст - частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок екстенсивних факторів;
Сб та Сі - повна собівартість продукції, відповідно базового та розрахункового періодів;
КЕб - економічна ефективність виробництва базового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.
Приріст обсягів виробництва продукції, що зумовлена зміною ефективності виробництва, тобто інтенсивних факторів:
, (1.2)
де ?ВПінт - частка приросту обсягів виробництва продукції за рахунок інтенсивних факторів;
Сі - повна собівартість продукції розрахункового періоду;
КЕі - економічна ефективність виробництва розрахункового періоду, яка визначається як співвідношення отриманих результатів і витрат на їх досягнення.
Загальний приріст обсягів виробництва продукції визначається наступним чином:
(1.3)
Відповідно до проведених розрахунків, найкращим визнається той сценарій розвитку, що забезпечує найбільшу частку інтенсивних факторів у загальному збільшенні обсягів виробництва. Висувається теза щодо можливості віднесення до інтенсивного типу розвитку тільки ті варіанти, що забезпечують не менше 50% зростання за рахунок інтенсивних факторів.
Запропонований алгоритм розрахунків Петухов Р.М. пропонує доповнити показниками оцінки суспільної цінності отриманих приростів обсягів виробництва за рахунок екстенсивних та інтенсивних факторів:
, (1.4)
де Іоер - темп організаційно-економічного розвитку підприємств;
? - коефіцієнт економічної значущості інтенсивних факторів розвитку, визначений на основі цільових орієнтирів розвитку підприємства, сфери бізнесу та економіки у цілому;
ВПі-1 - випуск продукції у попередньому періоді (році).
Той самий показник, з метою спрощення користування, рекомендується представляти у формі:
, (1.5)
де Ів - індекс зміни повних (приведених) витрат на виробництво та реалізацію продукції.
На цій основі визначається індекс організаційно-економічного розвитку (Коер) підприємства, як співвідношення:
(1.6)
Наведені показники, за переконанням Петухова Р.М., повинні бути у подальшому деталізовані системою аналітичних коефіцієнтів другого порядку.
Іншим прикладом методик аналізу та оцінки процесів організаційно-економічного розвитку можна вважати метод збалансованих оціночних звітів (Balanced Scorecard чи BSC), розроблений у середині 90-х років Р. Капланом та Д. Нортоном [32]. Дана методика призначена для аналізу ефективності функціонування підприємств протягом тривалих проміжків часу та використовує високорівневі економічні співвідношення у поєднанні з традиційними фінансовими показниками, що дозволяє більш точно прогнозувати довгостроковий успіх підприємства. Аналітичні коефіцієнти в рамках методики носять назву оціночних індикаторів та, на думку авторів, сприяють управлінню вартістю бізнесу.
Методика BSC визначає чотири перспективи підприємства, які дозволяють більш точно визначити, наскільки ближче підійшла компанія до досягнення своїх цільових орієнтирів:
маркетингова (споживча) перспектива (як споживачі оцінюють діяльність підприємства);
внутрішня перспектива (які бізнес-процеси можуть забезпечити підприємству конкурентні переваги);
фінансова перспектива (як оцінюють бізнес власники);
перспектива розвитку (навчальна) (яким чином досягти подальшого успіху).
Крім того, методика дозволяє оцінювати такі параметри розвитку підприємства, що безпосередньо не повязані з його фінансовими результатами, наприклад, рівень професіоналізму співробітників чи гудвіл компанії в очах споживачів [17].
Можливість та необхідність використання методики BSC оцінює