Умови працi на виробництвi
Информация - Безопасность жизнедеятельности
Другие материалы по предмету Безопасность жизнедеятельности
?лата листкiв тимчасовоi непрацездатностi).
Оздоровчi заходи повиннi бути спрямованi на боротьбу з пiдвищеною запиленiстю i загазованiстю повiтря, вiбрацiСФю, шумом, на нормалiзацiю мiкроклiмату i фiзичних навантажень, усунення iнших небезпечних i шкiдливих виробничих факторiв.
СуттСФве значення мають iндивiдуальнi особливостi людини. З огляду на це для робiтникiв, якi працюють у шкiдливих умовах, проводяться обовязковi попереднi (при вступi на роботу) та перiодичнi (1 раз на 3,6, 12 та 24 мiсяцi, залежно вiд шкiдливостi виробничого процесу) медичнi огляди.
До виробничих примiщень можуть потрапляти гази, пари, пил та iншi шкiдливi та отруйнi речовини.
Шкiдливою називаСФться речовина, яка у контактi з органiзмом людини, при порушеннi вимог безпеки, спричиняСФ виробничу травму, професiйне захворювання або вiдхилення в станi здоровя, якi можуть бути виявленi як в процесi роботи, так i у вiддаленi строки життя теперiшнiх та наступних поколiнь.
За ступенем небезпеки шкiдливi та отруйнi речовини за дiСФю на органiзм людини подiляються на чотири класи: I - надзвичайно небезпечнi; II високонебезпечнi; РЖРЖРЖ - помiрно небезпечнi; IV- малонебезпечнi[2,с.52].
Крiм газоподiбних та пароподiбних шкiдливих речовин, на здоровя працiвникiв може впливати пiдвищена запиленiсть повiтря. При цьому пил може бути токсичним, що викликаСФ фiбрози (кремнiй, азбест та iн.), та нетоксичним.
Значний вплив на важкiсть ураження органiзму людини шкiдливими та отруйними хiмiчними речовинами i пилом маСФ iх концентрацiя у повiтрi робочоi зони, а також тривалiсть дii. Ступiнь небезпечностi пилу залежить також вiд його дисперсностi (вiдсоткове спiввiдношення розмiрiв часток), форми, твердостi, волокнистостi, електрозарядженостi його часток. Найнебезпечнiшими СФ частки пилу розмiром до 5 мкм.
Для того, щоб виключити професiйнi отруСФння та захворювання, санiтарними нормами встановленi гранично допустимi концентрацii (ГДК) шкiдливих речовин у повiтрi робочоi зони, тобто такi концентрацii, якi при щоденнiй (крiм вихiдних днiв) роботi протягом восьми годин чи при iншiй тривалостi, але не бiльше 41 години на тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання чи вiдхилення в станi здоровя.
Значення ГДК деяких шкiдливих речовин, якi зустрiчаються на пiдприСФмствах лiсового комплексу.
Успiх роботи щодо забезпечення сприятливих умов працi значною мiрою залежить вiд аналiзу стану рiвня безпеки працi, рангування небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв з врахуванням особливостей трудового процесу. Пiдвищення рiвня безпеки досягаСФться проведенням комплексу iнженерно-технiчних та органiзацiйних заходiв. Цi заходи, перебуваючи у тiсному звязку, впливають на процес формування безпечних умов працi.
Наприклад, чим кращий стан на виробничому пiдприСФмствi будiвель та споруд, обладнання, iнструментiв та пристосувань, чим досконалiша технологiя та органiзацiя виробництва, тим менша, за всiх iнших обставин, iмовiрнiсть формування несприятливих умов працi i тим менше потрiбно спецiальних захисних заходiв. Отже, вирiшення складного завдання формування сприятливих умов працi залежить, перш за все, вiд створення безпечноi технологii, технiки та органiзацii виробництва.
Технiка, технологiя та органiзацiя виробництва поки що не вiдносяться до розряду абсолютно безпечних факторiв навколишнього середовища. Такими вони, ймовiрно, не стануть i в найближчому майбутньому. Це пояснюСФться, перш за все, встановленим рiвнем iх розвитку та труднощами iх перспективного будiвництва, застосуванням значного обсягу ручноi працi.
Керiвник (власник) пiдприСФмства повинен перiодично органiзовувати за узгодженням з санiтарно-епiдемiологiчними станцiями проведення вимiрювань параметрiв шуму, вiбрацii, освiтлення, загазованостi, запиленостi у виробничих примiщеннях. Результати вимiрiв повиннi заноситись до санiтарно-технiчних паспортiв цехiв та пiдприСФмства, карти робочих мiiь.
Температура, вiдносна вологiсть та швидкiсть руху повiтря в робочiй зонi виробничих примiщень повиннi вiдповiдати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования.
Рiвнi виробничого шуму не повиннi перевищувати значень, встановлених СН 32.23-85 Санiтарнi норми допустимого шуму на робочих мiiях.
Таблиця 4.1 Гранично допустимi концентрацii шкiдливих речовин
РечовинаЗначення ГДК, мг/м3Перевантажений агрегатний стан в умовах виробництваКлас небезпечностiОсобливостi дii на органiзмАкромiн0,2ПРЖРЖАмiак20ПIVАцетон200ПIVБензин100ПIVБензол15/пПРЖРЖВуглець оксид20ПIVГаз (у перерахунку на вуглець)300ПIVКарбамiд (сечовина)10АРЖРЖРЖКарбафос0,5П+АРЖРЖКислота сiрчана1АРЖРЖКислота соляна5ПРЖРЖМастила мiнеральнi нафтовi5ПРЖРЖМетафос0,1П+АРЖСинтетичнi миючi засоби5АРЖРЖРЖСода кальцинована2АРЖРЖРЖСпирт метиловий5ПРЖРЖРЖСпирт етиловий1000ПIVУайт-спiрит (у перерахунку на вуглець)300ПIVХлор1ПРЖХлорофос0,5П+АРЖРЖУмовнi позначення: п - пари чи гази; а - аерозолi; п+а - сумiш парiв та аерозолей; О - речовини з гостро спрямованим механiзмом дii, якi потребують автоматичного контролю за iх концентрацiСФю у повiтрi; А - речовини, що викликають алергiчнi захворювання у виробничих умовах; Ф - аерозолi, переважно фiброзноi дii; в чисельнику - максимальна, у знаменнику середньозмiнна ГДК
Вiбронебезпечне обладнання необхiдно встановлювати у виробничому примiщеннi з урахуванням забезпечення на робочих мiiях гiгiСФнiчних норм вiбрацiй згiдно з ГОСТ 12.1.01