Улаштування захисних покриттiв будiвельних залiзобетонних конструкцiй

Информация - Строительство

Другие материалы по предмету Строительство

та мiiевi норми i розцiнки. Норми розробляють i перiодично видають спецiальними збiрниками. Норми на опоряджувальнi роботи вмiщено в збiрнику Е8. Для вимiрювання кiлькостi витраченоi працi передбаченi такi норми: часу, виробiтку, трудомiсткостi.

Нормою часу ч) називають кiлькiсть робочого часу, яка надаСФться робiтниковi вiдповiдноi професii i квалiфiкацii за умови повного використання засобiв виробництва, правильно органiзованоi працi для виконання одиницi продукцii (1 м2 штукатурення, 1 м2 облицювання тощо).

При визначеннi норми часу враховують не тiльки час, витрачений на виконання основноi роботи, а й час, потрiбний для перемiшування будiвельних розчинiв, пiдготовку й чищення iнструментiв i механiзмiв, iх перемiщення, а також на пiдготовку робочого мiiя. Норма часу (норма витрати працi) виражаСФться у людино-годинах. Наприклад, норма часу, за який штукатур 3-го розряду наносить грунт на 100 м2 стiни вручну при простому штукатуреннi, становить 20 люд.-год. Це означаСФ, що штукатур 3-го розряду маСФ нанести ТСрунт на 100 м2 поверхнi вручну за 20 год.

Нормою виробiтку (Нв) називають кiлькiсть готовоi продукцii, яку маСФ виробити за одиницю часу (1 год) робiтник вiдповiдноi квалiфiкацii або ланка.

Норма виробiтку тiсно повязана з нормою часу. Чим бiльше продукцii виробляСФ робiтник за одиницю часу, тим меншою буде норма часу, i навпаки. Залежнiсть мiж ними обернено пропорцiйна i подаСФться формулою Нч=1/Нв.

Знаючи норму часу, легко визначити виробiток робiтника за 1 год. Для нашого прикладу на 100 м2 нанесення ТСрунту Нч = 20 люд.-год, звiдки норма виробiтку становитиме Нв=100/Нч= 100/20 = 5м2, а змiнна норма виробiтку на одного робiтника

5-8 = 40 м2.

Щоб визначити трудомiсткiсть певного виду робiт, потрiбно обсяг цих робiт помножити на норму часу. Наприклад, трудомiсткiсть наклеювання облицювальноi плитки (100 х 100 мм) на поверхню основи при товщинi шва 3 мм обчислюють так: 1,6 люд.-год 100 м2 = 160 люд.-год, де 1,6 люд.-год норма часу наклеювання плитки.

Якщо технiчно обТСрунтованi норми дають змогу визначити кiлькiсть якiсно витраченоi працi, то за допомогою тарифноi системи оцiнюють ii якiсть, диференцiюючи розмiри заробiтноi плати залежно вiд квалiфiкацii (майстерностi) працiвника i складностi роботи.

Основними елементами тарифноi системи СФ: тарифно-квалiфiкацiйний довiдник основа всiСФi тарифноi системи. У ньому всi види робiт у виробництвi розподiлено за розрядами залежно вiд iхньоi складностi, з характеристикою робiт, що СФ основою тарифiкацii i визначення квалiфiкацii працiвникiв при порiвняльному оцiнюваннi виконаних робiт. Тарифно-квалiфiкацiйний довiдник робiт i професiй робiтникiв, зайнятих у будiвництвi й ремонтно-будiвельних роботах, установлюСФ, до якого розряду за складнiстю належать окремi види будiвельних робiт, а також вимоги, що ставляться до робiтника-будiвельника для присвоСФння йому квалiфiкацiйного розряду. Для бiльшостi професiй будiвельних працiвникiв передбачаСФться шiсть розрядiв квалiфiкацii;

тарифна сiтка це шкала, що встановлюСФ спiввiдношення в оплатi працi робiтникiв рiзноi квалiфiкацii (розрядiв) з метою бiльш високоi оплати працi квалiфiкованих будiвельникiв порiвняно з менш квалiфiкованими i неквалiфiкованими;

тарифний коефiцiСФнт спiввiдношення (число), що показуСФ, у скiльки разiв ставка вiдповiдного розряду вища вiд ставки 1-го розряду:

Тарифний розряд робiтника 1 2 3 4 6 6

Тарифний коефiцiСФнт 1,0 1,12 1,27 1,42 1,61 1,8

Як бачимо, будiвельник 6-го розряду в 1,797 (~ 1,8) раза квалiфiкованiший за будiвельника 1-го розряду i, отже, його заробiтна плата вiдповiдно вища.

Тарифнi ставки визначають розмiр оплати працi за одиницю часу: за годину (годиннi ставки), за день (деннi ставки), за мiсяць (мiсячна ставка).

У будiвництвi застосовують двi основнi форми заробiтноi плати: вiдрядну i погодинну, що поСФднуСФться з рiзноманiтними премiями.

Найпоширенiшою формою СФ вiдрядна оплата працi, за якоi заробiток будiвельника безпосередньо залежить вiд фактично виконаного обсягу робiт i установлених вiдрядних розцiнок за одиницю якiсноi продукцii. За цiСФю системою оплачуСФться праця близько 90 % будiвельникiв.

Основна форма оплати працi пряма вiдрядна оплата, коли кожна одиниця виробленоi продукцii оплачуСФться за однiСФю розцiнкою незалежно вiд ступеня виконання норм виробiтку i термiнiв закiнчення роботи.

Ефективнiшою, нiж пряма вiдрядна, СФ вiдрядно-премiальна (акордна) оплата працi, при якiй праця оплачуСФться за весь комплекс робiт, а не за окремi його види.

Оплата здiйснюСФться за акордною розцiнкою в одиницях кiнцевоi продукцii (наприклад, 1 поверх, 1 квартира, весь будинок).

За вiдрядно-премiальноi системи, крiм оплати за прямими вiдрядними розцiнками, робiтникiв премiюють за виконання акордного завдання у визначений термiн або достроково. Розмiр премii встановлюють вiд 0,5 до 3 % вiдрядного заробiтку за нарядом за кожний вiдсоток скорочення нормативного часу. Якщо завдання у визначений термiн не виконано, то премiю не виплачують.

Погодинна форма оплати працi, тобто оплата за фактично вiдпрацьований час за тарифною ставкою, що вiдповiдаСФ розряду робiтника, не встановлюСФ залежностi мiж виробiтком i заробiтком будiвельника i, отже, мало стимулюСФ пiдвищення продуктивностi працi. Цю форму оплати працi застосовують тодi, коли робота не пiддасться облiку i нормуванню або вiдряд