Українці в гарячих точках планети

Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство

Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство

?ночасно, в проекті Концепції національної безпеки України "військово-політична нестабільність і конфлікти в сусідніх державах" віднесені до реальних і потенційних загроз національної безпеки України (розділ III), як основна складова політики в області національної безпеки признається "участь у міжнародних системах універсальної і загальноєвропейської безпеки" (розділ I). В "Основних напрямках зовнішньої політики України", затверджених Верховною Радою України 02.07.93 р., в рамках діяльності в міжнародних організаціях признається першочергове значення миротворчої діяльності ООН. Згідно виробленому в цьому документі підходу до миротворчої діяльності участь України в операціях по підтримці миру повинна проходити за наявності мандата ООН або ОБСЄ і під повним контролем цих організацій. Обовязковим для цієї участі є також багатонаціональний склад таких операцій. Зокрема, в цьому документі наша держава підтвердила "свою готовність брати участь у спільних з ООН, ОБСЄ, ЄС та іншими зацікавленими сторонами зусиллях, направлених на швидке мирне врегулювання югославського конфлікту".

Вищеперелічені законодавчі акти дозволили Україні за три роки увійти до першої двадцятки держав-контрибуторів за чисельністю військового і цивільного персоналу, що бере участь в операціях ООН по підтримці миру (за цей час в миротворчих акціях під егідою ООН взяло участь близько 7000 громадян України). Визнанням ролі України в операціях ООН по підтримці миру стала підтримка цією організацією нашої ініціативи про укладення Конвенції захисту миротворчого персоналу ООН, відкритої для підписання на 49 сесії Генеральної асамблеї ООН в 1994 році (у грудні 1994 року Україна однією з перших підписала цей документ, ратифікований Верховною Радою 06.07.1995 р.). На початку 1996 року група українських представників на запрошення Секретаріату бере участь в обговоренні концептуальних основ миротворчої діяльності ООН в рамках відповідних комітетів і робочих груп. Все це свідчить про реальне зміцнення авторитету України на міжнародній арені, визнанні міжнародним співтовариством вагомої ролі нашої держави і її конструктивних зусиль, направлених на врегулювання озброєних конфліктів, зміцнення міжнародного світу і стабільності.

Як незалежна держава, починаючи з 1991 року, Україна бере участь у миротворчих операціях під егідою ООН на території колишньої Югославії і Анголи.

Початком історії безпосередньої участі військовослужбовців Збройних сил України в операціях ООН із підтримання миру прийнято вважати 3 липня 1992 р. Тоді письмове звернення Генерального секретаря ООН до Уряду України з проханням надіслати батальйон Збройних сил України до Боснії і Герцеговини для участі в миротворчій операції ООН Верховна Рада України прийняла позитивне рішення. Терміново був сформований перший український батальйон чисельністю 420 військових і відправлений на територію колишньої Югославії.

Упродовж 19922006 рр. українські миротворці брали участь у таких миротворчих операціях:

Тимчасові сили ООН у Лівані (липень 2000 р. квітень 2006 р.);

Багатонаціональні сили в Іраку (серпень 2003 р. грудень 2005 р.);

Місія ООН у Сьєрра-Леоне (березень 2001 р. березень 2005 р.);

Місія ОБСЄ у Грузії (1999 р. 2005 р.);

Миротворчі операції Сили ООН з охорони (UNPROFOR) ( 1992 р. 1995 р.);

Сили виконання угоди IFOR Сили стабілізації (грудень 1995 р. груд. 1999 р.);

Місія ООН у Східній Славонії ПАООНСС (квітень 1996 р. 1999 р.);

Місія ООН превентивного розгортання в Македонії (чер. 1995 р. бер. 1999 р);

Місія ОБСЄ з верифікації у Косово (1998 р. 1999 р.);

Місія ООН в Анголі (січень 1996 р. лютий 1999 р.);

Місія ООН у Гватемалі (МІНУГУА) (січень травень 1997 р.);

Місія ООН у Таджикистані (грудень 1994 р. березень 2000 р.);

Міжнародні сили з підтримки миру в Косово, СРЮ (КФОР) (1999 р. 2003 р.);

Місія ООН в Афганістані (квітень 2000 р. травень 2001 р.);

Місія ООН на півострові Превлака, Хорватія ( січень 1996 р. грудень 2002 р.);

Гуманітарна місія в Державі Кувейт (квітень серпень 200 3р.).

Колишня Югославія. 3 липня 1992 року Верховна Рада України у відповідь на запит Генерального Секретаря ООН прийняла Постанову № 2538-XII "Про участь батальйону Збройних Сил України в миротворчих силах Обєднаних Націй в зонах конфліктів на території колишньої Югославії". Для виконання вказаної постанови Міністерство оборони України сформувало і направило для включення в Сили ООН по охороні (СООНО) в сектор Сараєво, Боснія і Герцеговина (БіГ) мотострілковий батальйон чисельністю 420 військовослужбовців. СООНО створені відповідно до резолюції № 743 Ради Безпеки ООН від 21 лютого 1992 року з метою сприяння політичному врегулюванню югославського конфлікту і захисту цивільного населення.

Враховуючи звернення Генерального Секретаря ООН щодо збільшення чисельності українського миротворчого контингенту на території колишньої Югославії Верховна Рада України 19 листопада 1993 року прийняла Постанову № 3626XII "Про збільшення чисельності батальйону Озброєних Сил України в миротворчих силах ООН на території колишній Югославії і направленні групи військових спостерігачів". В результаті ухваленого рішення чисельність українського миротворчого контингенту у складі СООНО зросла до 1220 військовослужбовців, що організаційно складався з мотострілкових підрозділів, підрозділів забезпечення, підрозділів військової поліції, групи офіцерів на штабних посадах СООНО.

Підрозділи 240-го ОСБ (Укрбат-1) загальною чисельністю 555 військовослужбовців несли с?/p>