Украiнсько-японськi двостороннi вiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Розвиток украiнсько-японських двостороннiх вiдносин
За останнi 30 рокiв АТР перетворився з ринку сировини та дешевоi робочоi сили на динамiчний регiон свiту, який спроможний стати у XXI столiттi одним iз центрiв свiтового полiтичного, фiнансового та економiчного впливу. Наразi на долю краiн регiону припадаСФ 56% загальносвiтового ВНП, 51% свiтового промислового виробництва, 45% обсягу свiтовоi торгiвлi товарами та 40% послуг. Мiжнародним морським та повiтряним комунiкацiям належить близько третини свiтових вантажоперевезень. Регiон маСФ колосальнi людськi (понад 2 млрд. чоловiк) та природнi ресурси. Тут зосередженi багатi родовища корисних копалин та стратегiчноi сировини. За оцiнками експертiв, сукупний ВНП краiн АТР в 2020р. може вдвiчi перевищити сукупний ВНП краiн РДС.
У регiонi тiсно переплетенi стратегiчнi iнтереси ключових глобальних гравцiв США, РДС, Китаю, Японii та Росiйськоi Федерацii.
Для Украiни розвиток всебiчного спiвробiтництва з краiнами цього регiону маСФ також стратегiчне значення, а близькiсть пiдходiв нашоi держави та краiн АТР до розвязання актуальних мiжнародних проблем, вiдсутнiсть гострих суперечливих питань у вiдносинах, i, в той же час, наявнiсть вiдомого потенцiалу у торговельно-економiчному, науково-технiчному, вiйськово-технiчному та гуманiтарному спiвробiтництвi, створюють належнi передумови для поступального розвитку двостороннiх вiдносин та розширення перспективних сфер спiвробiтництва.
Свого роду проривом для Украiни на схiдному напрямi, точнiше визначення ii мiiя у зовнiшньополiтичних прiоритетах Японii, можна вважати програмну промову мiнiстра закордонних справ цiСФi краiни Таро Асо Дуга свободи та процвiтання: Японiя розширюСФ дипломатичнi горизонти, з якою вiн виступив в Токiо в РЖнститутi мiжнародних вiдносин 30 листопада 2006р.
Нова зовнiшньополiтична доктрина Японii Дуга свободи та процвiтання, по сутi, змiнила мiiе Украiни у зовнiшньополiтичних прiоритетах цiСФi потужноi держави та надала КиСФву додатковий шанс заявити про себе в якостi одного з лiдерiв Балто-Чорноморсько-Каспiйського регiону. Логiчною та адекватною вiдповiддю украiнськоi зовнiшньоi полiтики на цю iнiцiативу, а також далекоглядним рiшенням з точки зору геополiтичних iнтересiв нашоi краiни маСФ стати, на думку багатьох експертiв, змiна мiiя Японii у зовнiшньополiтичних прiоритетах Украiни.
Важливим позитивним чинником СФ сприйняття Украiни японським iстеблiшментом в якостi найбiльш демократичноi держави пострадянського простору. До того ж, мiж краiнами не iснуСФ жодних полiтичних, територiальних, фiнансових чи iнших проблем.
Наведенi чинники можна вважати передумовою того, що подальша динамiзацiя стосункiв з державою такого рiвня розширить нашi можливостi в АТР, де Японiя вiдiграСФ провiдну економiчну, а останнiм часом i полiтичну роль. Наразi Токiо також починаСФ усвiдомлювати, що Украiна, з огляду на ii особливе геополiтичне становище та економiку, яка динамiчно розвиваСФться, також спроможна зайняти гiдне мiiе на СФвразiйському просторi, i, що вона невiдСФмна частина системи енергетичноi безпеки та транспортноi iнфраструктури РДвразii.
Основою взаСФмовiдносин нового типу мiж Украiною та ЯпонiСФю можуть стати наступнi напрями спiвробiтництва:
полiтична пiдтримка ЯпонiСФю процесiв державотворення в Украiнi, становлення громадського суспiльства в нашiй державi;
полiтична взаСФмодiя у запобiганнi та врегулюваннi мiжнародних конфлiктiв на основi вiдповiдних рiшень ООН;
спiвробiтництво в рамках мiжнародних органiзацiй з таких питань, як безпека, захист навколишнього середовища, нерозповсюдження ядерноi зброi тощо;
широке спiвробiтництво у сферах iнвестицiй та обмiну технологiями; спiльнi розробки в галузi енергозбереження;
диверсифiкацiя джерел, постачальникiв, маршрутiв та засобiв транспортування енергоносiiв;
розвиток ядерноi енергетики (яка вже СФ основною для Японii), а також нових джерел енергii та розробка заходiв для зменшення енергоспоживання;
транспортування нафти з району Каспiю до краiн Схiдноi та Центральноi РДвропи;
залучення японських компанiй до комплексноi розробки в Украiнi родовищ урановоi руди та технологiй для виготовлення ядерного палива;
залучення японських iнвестицiй, у т.ч. в рамках Офiцiйноi допомоги розвитку, до розбудови iнфраструктури транспортних коридорiв через украiнську територiю, що змiцнюватиме статус Украiни в якостi транзитноi держави.
Як вiдомо, Японiя визнала незалежнiсть Украiни 28 грудня 1991 року, а 26 сiчня 1991 року встановила з нею дипломатичнi вiдносини. В серединi жовтня 1992 року в КиСФвi Посол Японii в Росiйськiй Федерацii С.Едамра вручив Вiрчi Грамоти Президентовi Украiни як Посол Украiни за сумiсництвом. З травня 1993 року очолив Сьодзi СуСФдзава, Надзвичайний i Повноважний Посол Японii в Украiнi.
Необхiдно зауважити, що тАЬяпонський напрямоктАЭ тих часiв лише тiльки вимальовувався серед прiоритетiв зовнiшньоi полiтики Украiни. Цiлий ряд обставин перешкоджав повноцiннiй розбудовi взаСФмовигiдних вiдносин мiж ЯпонiСФю та Украiною. По-перше, то були часи, коли Украiна ще мала певнi надii на отримання будь-якоi частки нерухомоi власностi, яка належала колишньому СРСР, а з його крахом була прибрана РосiСФю. По-друге, вiдчувалася вiдсутнiсть украiнського посольства в японськiй столицi. Заради обСФктивностi необхiдно визнати, що до середини лютого 1992 року Украiну визнали 102 краiни, а встанов