Україна-Румунія: співробітництво в гуманітарній сфері
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
? будинках, інтернатах, догляду за престарілими), сфері захисту навколишнього середовища і управління водними ресурсами (методики очищення русел річок, передбачення повеней у гірських місцевостях), культурній сфері (ознайомлення населення партнерських регіонів зі звичаями і традиціями шляхом обміну творчими і аматорськими колективами, виставками картин, проведення тижнів Чернівецької області у Румунії та Німеччині), підписання угод про партнерство між містами і селами.
3. Міжнародна наукова конференція Україна-Румунія-Молдова
У Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича відбулася міжнародна наукова конференція Україна Румунія Молдова: історичні, політичні та культурні взаємини в контексті сучасних європейських процесів. Цей захід, зокрема, ставив за мету започаткувати традицію проведення подібних наукових форумів у Чернівцях для налагодження конструктивного діалогу українських, румунських і молдовських учених задля забезпечення аналізу спільних проблем та пошуків шляхів їх розвязання.
Перший подібний захід відбувся у травні 2001 року, коли в Чернівецькому національному університеті було проведено міжнародну наукову конференцію Україна Румунія Молдова: історичні, політичні та культурні аспекти взаємин. Нову конференцію ініціювали й організували кафедра політології та соціології ЧНУ та Буковинський політологічний центр.
У роботі конференції взяли участь науковці, дипломати і практики державного управління з України, Румунії, Молдови, Австрії та Росії, а також керівники місцевих національно-культурних товариств. Загалом було близько 100 учасників. Діяльність конференції широко висвітлювали національні та регіональні засоби масової інформації.
Одним із завдань форуму було накреслення перспективних планів тристоронніх взаємин та розвитку транскордонного, зокрема єврорегіонального співробітництва між Україною, Румунією і Молдовою.
Крім доробку гостей форуму, в ньому були представлені результати наукових пошуків чернівецьких дослідників, насамперед істориків і політологів. Зокрема, широку апробацію актуальних прикладних досліджень здійснив колектив кафедри політології та соціології університету
Під час заходу активно обговорювалися питання минулого взаємин сусідніх держав.
Сучасні проблеми, надбання та перспективи етнополітики країн аналізували учасники секції Значення етнонаціональних процесів у взаєминах між Україною, Румунією та Молдовою.
Належну увагу привернула культурна сфера взаємодії трьох народів, ключові питання якої порушувалися на засіданнях секції Культурні, наукові та освітні контакти у відносинах між Україною, Румунією і Молдовою, на якій головували професор В. Фісанов (Чернівці) та доктор В. Демчук (Сучава).
Гострі дискусії стосовно надбань і упущень у транскордонній співпраці в гуманітарній сфері виникли під час засідання круглого столу експертів Етнічні взаємини на території єврорегіону Верхній Прут: підсумки установчого періоду.
На підсумковому пленарному засіданні учасники конференції одноголосно ухвалили пропозиції, в яких містяться рекомендації щодо наступних кроків у зближенні трьох держав. Зокрема, було підтримано ідею регулярного (раз на три роки) проведення конференцій на широку тематику україно-румуно-молдовських взаємин у Чернівцях. Запропоновано започаткувати регулярне проведення Чернівецького форуму, який має стати місцем зустрічі і постійного діалогу політичної, ділової та інтелектуальної еліти України, Румунії і Молдови. Було запропоновано також не обмежуватися цими заходами, а проводити тематичні конференції з усього спектру тристоронніх взаємин по черзі в Молдові, Румунії та Україні. Накреслено взаємоприйнятні підходи до необхідності розробки спільних проектів з написання сучасних, європейського рівня наукових монографій, підручників і посібників з історії, стану взаємин та політичних перетворень в Україні, Румунії і Молдові.
За результатами конференції передбачено видати збірку наукових праць, до якої увійдуть найгрунтовніші доповіді та повідомлення.
4. Українська меншина в Румунії
Згідно з офіційними результатами загальнонаціонального перепису населення у Румунії проживають близько 63 тис. етнічних українців. (За альтернативними підрахунками Союзу українців Румунії, українська громада країни налічує понад 200 тисяч осіб).
Компактно етнічні українці проживають в Марамуреші (понад 36 тис.), Південній Буковині (понад 10 тис.), Банаті (понад 8 тис.) і Добруджі (приблизно 1,5 тис.). В Марамуреші і Південній Буковині українці є автохтонним населенням, які завжди проживали анклавами у переважно румунському середовищі. Українці Добруджі є нащадками запорізьких козаків, які переселились наприкінці XVIII століття з Запорізької Січі в дельту Дунаю і заснували Задунайську Січ. У Банаті українці зявилися на рубежі XIX-XX століть, внаслідок процесу трудової міграції населення з території Західної України, а також у результаті переселення в цей регіон у післявоєнні роки українців з Марамурешу (вони заселяли населені пункти, в яких раніше компактно проживали німці, які масово емігрували до ФРН).
У Румунії діють дві громадські організації етнічних українців: Союз українців Румунії (СУР, створений у 1990 році, адреса: м.Бухарест, сектор 1, вул. Каля Вікторієй, 216) та Демократичний союз українців Румунії (ДСУР, створений у 1996 році, ад