Україна та ООН

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

°них у Печерській Лаврі.

Пан Валід Арфуш - Посол доброї волі ООН з питань ВІЛ/СНІДу в Україні(Дата призначення: 2001 2003).1

Висновок

 

В даній роботі було доведено впливовість найбільшої міждержавної організації сучасного світу - ООН, метою діяльності якої є підтримання міжнародного миру та безпеки, сприяння економічному та соціальному прогресу всіх народів.

Своєрідність структури ООН значно полегшує роботу організації як цілісної системи. Майже пятнадцять популярних міжнародних організацій, зберігаючи самостійність, мають статус спеціалізованих структур ООН, а це відчутно покращує роботу організації в різних напрямках її миротворчої діяльності. Працюючи над цією роботою ми дійшли висновку, що Організація Обєднаних Націй приймає велику участь у соціальному та економічному житті України, а також допомагає нашій державі покращити екологічний стан в країні. Представництво Обєднаних Націй в Україні відіграє важливу роль в реалізації мети та цілей ООН в Україні.

Наше дослідження дозволяє стверджувати, що співробітництво України з ООН має свою історію. Вона виразно поділяється на два періоди: до і після проголошення незалежності України. У діяльності України в Організації Об`єднаних Націй були як історично обумовлені труднощі, так і переконливі успіхи. Домовленість про членство УРСР в ООН, досягнута в Ялті у лютому 1945 р., в результаті переговорів Рузвельта, Черчілля і Сталіна, і відповідне рішення в Сан-Франциско зробили Україну повноправним членом Організацій Об`єднаний Націй. З 24 жовтня 1945 р. і до дня проголошення незалежності України ООН була фактично єдиною трибуною, через яку світ отримував інформацію про наш народ, його історію та культуру. Україна, як одна із держав-засновниць ООН, зробила свій внесок в розробку її Статуту, зокрема щодо цілей та принципів Організації. Вона зробила істотний вклад до всіх сфер її діяльності, зокрема у справу підтримки міжнародного миру та безпеки, врегулювання конфліктів, режиму нерозповсюдження ядерної зброї, роззброєння та контролю над озброєннями, економічного та соціального розвитку, деколонізаційних процесів, поваги до прав і свобод людини, дотримання основоположних норм і принципів міжнародного права, Україна активно сприяла ліквідації апартеїду та врегулюванню палестинського питання.

Безпосередня участь України в ООН дала нам унікальну можливість буквально наступного дня після 24 серпня 1991 року з трибуни її органів детально інформувати представників держав усіх континентів про події історичної ваги в Україні, напрямки й орієнтири зовнішньої політики незалежної держави. Новий етап членства України в ООН почався із проголошення її незалежності. Сьогодні Україна є одним із лідерів ООН, одним із найпослідовніших захисників її цілей та принципів.

Діяльність України в ООН це, насамперед, діяльність політична, спрямована на те, щоб підштовхнути країни-члени Організації до виважених та відповідальних дій на основі глобального консенсусу. Участь в ООН є одним з найбільш рентабельних в політичному плані зовнішньополітичних механізмів незалежної України. Завдяки своїй активній позиції Україна отримала значну технічну, матеріальну та фінансову допомогу, зокрема, з боку Програми розвитку ООН, МАГАТЕ, МОП, ЮНІДО тощо. Україна проводить серйозний, прагматичний, націлений на конкретні результати курс щодо ООН. Українська делегація працює на подальше зміцнення авторитету і впливовості нашої держави на міжнародній арені. Разом з тим, будучи активним прихильником та безпосереднім учасником процесу реформування ООН, Україна продовжує докладати значних зусиль з метою підвищення ефективності діяльності ООН та її адаптації до нових вимог сьогодення. Отже, участь у діяльності ООН для України є однією з найбільш важливих сфер її зовнішньополітичних інтересів, каналом виходу на різноманітні галузі міжнародного, економічного, науково-технічного і гуманітарного співробітництва, засобом запозичення світового досвіду, міжнародної допомоги у здійснені програм свого державного становлення і сталого розвитку.

Список використаних джерел та літератури

 

  1. Устав Организации Объединённых Наций 1945р.// (
  2. C.Г.Шеретов Международные организации системы ООН Сборник международных договоров/Алматы (Казахстан): НИЦ КОУ, 2008г. -384с.
  3. Імідж та реалії: питання та відповіді про Організацію Обєднаних Націй. К.: Магма. 2008р. -144 с.
  4. Френсіс ОДоннел Національно екологічна політика України, ТОВ Компанія ВАІТЕ 2007р. -186с.
  5. Рукен Текеш Калікусу Рамкова програма допомоги ООН для України 2005р.Київ -32c.
  6. В.Піщейко,Н.Сітнікова Цілі розвитку тисячоліття. Україна 2000+5Київ -50с.
  7. Коротко про ООН. Публікація 2005 р. Нью Йорк. -10с.
  8. Доповідь Генерального Секретаря ООН, представлений на обговорення головами держав у вересні 2005р.//(www.unic.ru)
  9. Публікація Система ООН в Україні Київ 2004р. -12с.
  10. Шамрай В.О., Коропатнік І.М. Участь збройних сил України в міжнародних миротворчих операціях. // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права „Міжнародне право”.Ірпінь 2004р. -129с.
  11. Карташкин В.А. Устав ООН и ООН в глобализирующемся мире // Юрист-международник. 2004. № 1 . -15с.
  12. А.В. Торкунов. Современные международные отношения: Хронология событий (1989-1999рр.) М.: РОССПЕН, 1999. - 584 с.
  13. Морозов Г.И. Международные организации. Вид-во. 2-е. М., 1974р. -332 c.
  14. Кожевников Ф.И., Шармазанашвили Г.В. ООН: организаци