Україна та інтеграційні процеси
Контрольная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие контрольные работы по предмету Юриспруденция, право, государство
Теоретичні основи геополітичних досліджень
Поява на політичній карті Європи суверенної України політична подія в розвитку сучасної міжнародної системи. Йдеться про державу,яка за розмірами своєї території, кількістю населення, економічними можливостями, інтелектуальним та науково-технічним потенціалом належить до розвинутих, найбільших європейських країн, що робить нашу державу відчутним фактором міжнародного життя. Сьогодні Україна шукає своє місце в багаторівневій ієрархічній будові міжнародної системи. Позиція України є вирішальною для формування архітектури цієї системи не тільки на регіональному, а й на глобальному рівнях.
Слід зазначити, що активні геополітичні дослідження є дуже важливими, так як ігнорування ними призводить до того,що при досить сильному потенціалі, держава перетворюється в обєкт маніпуляції сильнішими державами,тобто, втрачає суверенітет. Закон геополітики застосовується до всіх держав без виключення, незалежно від їх статусу і місця в міжнародній системі. В сучасних умовах значно збільшилась широта вибору зовнішньополітичних рішень, але незбагненно збільшилась і відповідальність за правильність вибору, який би відповідав стратегічним національним інтересам. Виробити правильний зовнішньополітичний курс неможливо без широкого геополітичного аналізу і врахування особливостей геополітичного положення(ГПП),так як в процесі його формулюються загальні закони функціонування та визначаються особливості міжнародної системи.
В основу свого дослідження я поклала класичну працю Хелфорда Джорджа Маккіндера Географічна вісь історії(1904р.), в якій він поділив всю земну кулю на кілька зон.
Перша - Heartland - “Серце світу - це серцевина євразійського континенту,яка географічно майже точно співпадає з територією колишньої Російської імперії. Далі йде Rimland, або внутрішній півмісяць. Це Західна Європа(ключову позицію в якій займає Німеччина), Середземноморя, Близький Схід, Індія,Китай та Корея- зона найбільш інтенсивного розвитку людської цивілізації, зона, де стикаються стихії Суші й Моря. Географічно - це узбережжя Євразії. І ,на кінець, World Island- Світовий Острів, або Зовнішній півмісяць-який охоплює Британію, Америку, Африку, Австралію та Японію.
А геополітичний закон, який сформулював Маккіндер в роботі Демократичні ідеали та реальність, надрукованої у 1919р., коли ще не було ані НАТО, ані Варшавського блоку,говорить,що: Той,хто контролює Східну Європу - домінує над Heartlandoм, той, хто домінує над Heartlfndом, домінує над Світовим Островом, той,хто домінує над світовим Островом- домінує над світом. У 1942 році американець Ніколас Спікмен уточнив цей закон,зробивши головний акцент на Rimland, береговій зоні Євразії: Той,хто домінує над Rimlandом- домінує над Євразією; той,хто домінує над Євразією - той тримає долю світу у власних руках. Але й тут важлива роль відводиться Східній Європі, яка виступила, як своєрідна передова лінія, територія,де стикаються Rimland та Hertland, і контроль над якою мав вирішальне значення для контролю над самим Rimlandом.
Отже, памятаючи про геополітичні відкриття Маккіндера та Спікмена,які вважали, що контроль над Східною Європою - це шлях до домінування у світі, поглянемо на ситуацію у цьому регіоні. У східній Європі можна виділити три ключові точки. Перша - це країни Вишеградської групи - Польща,Угорщина, Чехія. З ними,на думку багатьох дослідників, все ясно - вони будуть прийняті в НАТО, а потім - в ЄС, отже, поповнять ряди атлантичної цивілізації. Друга ключова точка у Східній Європі - це Прибалтійські держави - Литва, Латвія та Естонія. Вектор їхнього руху теж не викликає ні у кого жодних сумнівів. І протидія Росії лише розпалює бажання цих країн інтегруватися до західних структур. І це лише справа часу. Залишається третя ключова точка - це Україна. Перехід України до лав сил Моря мав би і справді епохальне значення. Це була б остаточна перемога над Росією(Сушею), після якої навряд коли втіляться в життя плани не лише відродження СРСР чи Російської Імперії. Всі євразійські проекти втрачають після цього будь який сенс. Це чудово розуміє і російська, і західна політична еліта. Виникає у звязку з цим лише одне запитання - чи розуміє це українське керівництво?
На сьогодні позитивним є те, що євроінтеграційна стратегія нашої держави є визначена. Зараз перед Україною стоїть завдання накреслити тактику подальших дій, яка має врахувати складний комплекс геополітичних інтересів, посилення міжнародних суперництв за сфери впливу на нашу країну. Йдеться про трикутник інтересів : Росія ЄС США і місце у цьому трикутнику України. Взагалі, напрям майбутнього цивілізаційного руху можна визначити як взаємодію трьох векторів - політичного, економічного та культурного. Найбільш гнучким є політичний вектор. В принципі, ніщо, крім власного бажання, не заважає Україні увійти до політичних структур атлантичної цивілізації. Хоча вступ до ЄС та НАТО не є справою майбутнього, проте чітке визначення напряму майбутнього руху потрібне вже сьогодні. Пріоритетним тут є перехід від Heartland до Rimland.
Більш консервативним є економічний вектор. Тут ми маємо справу з економічними реаліями, які змінюються набагато повільніше.
І, нарешті, найбільш консервативним є культурний вектор. Адже культурні та релігійні стереотипи найбільш довгоживучі, вони взагалі визначають самоідентифікацію нації. У нашого парламенту та уряду є достатні важелі впливу на формування культурно-мовного середовища в державі,