Украiна в процесах мiжнародноi трудовоi мiграцii

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство

знакоюлегальна

нелегальнаЗа характером прийняття рiшеннядобровiльна

примусоваЗа соцiальною належнiстю мiгрантiвробiтникiв

спецiалiстiв

У звязку з окремими видами мiграцii видiляють додатковi ii пiдвиди. Можна виокремити i найбiльш типовi "наповнювачi" певних класифiкацiйних елементiв (так, сезонна мiграцiя це передусiм мiграцiя аграрних працiвникiв).

За деякими з таких елементiв криються специфiчнi явища, якi iнколи розглядаються як самостiйнi економiчнi явища, наприклад вiдплив умiв. Так, краiни вiзду, зважаючи на значно бiльшу привабливiсть для себе вiзду висококвалiфiкованих кадрiв, нiж малоквалiфiкованих працiвникiв, можуть застосовувати стосовно перших пiльговi правила вiзду, навiть стимулювати такий вiзд. Навпаки, краiни вiдiзду квалiфiкованих працiвникiв можуть намагатися обмежувати цей процес, зокрема застосовувати податок на вiдплив умiв, а також за допомогою прямих заборон, як це було, наприклад, в СРСР.

3. Аналiз наслiдкiв мiграцii на ринку працi

Аналiз наслiдкiв мiграцii на ринку працi або вивчення того, що вiдбуваСФться в рiвнях та структурi зайнятостi внаслiдок мiграцiйних процесiв, маСФ враховувати багатоаспектнiсть цього явища. Його можна розглядати iз найбiльш загальноi точки зору, у свiтовому масштабi, з точки зору краiн виiзду та краiн вiзду робочоi сили, фахiвцiв.

У загальносвiтовому масштабi мiжнародна мiграцiя робочоi сили зумовлюСФ оптимiзацiю розмiщення продуктивних сил. Цю оптимiзацiю можна розглядати в контекстi загальноi тенденцii до унiфiкацii та зближення умов життя внаслiдок мiжнародного спiвробiтництва. Справдi, в багатьох випадках мiграцiя робочоi сили сприяСФ розвязанню проблеми зайнятостi, коли безробiтнi люди з однiСФi краiни переiздять до iншоi, де вони можуть знайти роботу. Але зазначену тенденцiю не слiд сплутувати з практичною унiфiкацiСФю, на завадi якiй стоять глобальна конкуренцiя, iншi тенденцii розмiщення продуктивних сил, зокрема концентрацiя, з одного боку, високотехнологiчного, науковомiсткого виробництва в краiних Заходу, ОЕСР, а з iншого брудного, такого, що не потребуСФ високоi квалiфiкацii, - у краiнах, що розвиваються.

Аналогiчним чином можна стверджувати про певний тиск, який здiйснюСФ мiграцiя робочоi сили в напрямку вирювнювання цiн на цей фактор виробництва. Цю тенденцiю до вирiвнювання можна розглядати в контекстi теорii Хекшера-Олiна, теореми Самуельсона, i, як уже зазначалося, ii не варто абсолютизувати, адже iншi тенденцii можуть ii тАЮперекрититАЭ та зумовити зовсiм iнший кiнцевий результат.

РЖншi мiграцii мають бiльш нацiональне тАЮзвучаннятАЭ. РЖнакше кажучи, вони залежать вiд того, чи СФ розглядувана краiна краiною вiзду, чи краiною виiзду.

Мiграцiя впливаСФ на обсяг ВВП. Для краiни вiзду вона, як правило, означаСФ можливiсть збiльшення сукупного продукту. Навiть у найгiршому випадку, якщо iммiгранти стають безробiтними, воно вiдiграють певну роль вiдносно загальноi зайнятостi, здiйснюючи поножувальний тиск на зарплату. РЖммiгранти виконують суспiльно корисну роботу, сплачують податки до державного бюджету краiни перебування.

У сучасному свiтi мiграцiйнi процеси дедалi активнiше виявляють себе у сферi наукомiсткого виробництва, впливаючи на неi. У даному разi виграшi та програшi для краiн СФ бiльш очевидними, оскiльки йдеться про виiзд та вiзд людей, праця яких СФ, як правило, високо затребуваною та використовуСФться на важливих, iнколи стратегiчних дiлянках економiки. Вiд такоi емiграцii сильно потерпаСФ Украiна, iншi пострадянськi краiни, ряд держав, що розвиваються.

Тимчасовi (сезоннi) роботи за кордоном також СФ статтею мiжнародноi мiграцii. Для Украiни актуальнi приклади цьому робота водiiв у московських автопарках, виiзди шахтарiв на заробiтки до росiйських шахт. РЖталiйськi, мексиканськi, турецькi будiвельники традицiйно виiздять на заробiтки у найбiльш багатi СФвропейськi краiни.

Хто виграСФ? Самi мiгранти. Очевидно, вони, як правило, у виграшi, адже саме заради такого виграшу вони i хдiйснюють переiзд з краiни до краiни. РЗх виграш це передусiм збiльшення заробiтноi плати, можливiсть отримати роботу. Роботодавцi. Вони теж виграють, що можна констатувати "за фактом": iнакше, якби вони не мали зиску, то не наймали б працiвникiв-iммiгрантiв. Взагалi iммiгранти кiлькiсно збiльшують "сторону пропозицii" робочоi сили, i вже це зумовлюСФ зниження вимог щодо ставок зарплати. Робiтники, якi залишаються в краiнi iммiграцii. Вони теж, як правило, виграють, оскiльки позбавляються конкурентiв на ринку працi.

Хто програСФ? Це, передусiм, конкурентнi працiвники та потенцiйнi працiвники у краiнi вiздi, якi потерпають вiд нестачi робочих мiiь та погiршення умов зарплати.

РЖнша категорiя тих, хто програСФ, це наймачiв краiнi виiзду, яку позбавляються як самих працiвникiв, так i можливостей користуватися конкуренцiСФю на ринку працi з метою зниження зарплати.

Список використаноi лiтератури

1. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник/ Под ред. Л.Е. Стровского. М.: ЮНИТИ, 1999. 823 с.

2. Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть. Донецьк: КП тАЮРегiонтАЭ, 1998. 292 с.

3. Международные еконмические отношения: Учеб. пособие/Под ред. С.Ф. Сутырина, В.Н. Харламовой. СПб.: Изд-во С.-Петербург. Ун-та, 1996. 248 с.

4. Новицький В.РД. Мiжнародна економiчна дiяльнiсть Украiни: Пiдручник. К.: КНЕУ, 2003. 948 с.