Україна - Туреччина: розвиток відносин від давнини до сучасності

Контрольная работа - История

Другие контрольные работы по предмету История

?анням підписаної 20 березня 2000р. в Анкарі Програми обмінів в галузі культури, науки, молоді та спорту між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки на 20002002 рр.

Наші держави історично й географічно просто зобовязані дружити і бути близькими одна до одної. Туреччина розташована в Азії, Україна в Європі, але взаємоповага, порозуміння, співробітництво, зокрема культурне, сприятимуть духовному та матеріальному взаємозбагаченню наших народів.

 

11. Розвиток тюркології в Україні в роки незалежності

 

Перші спроби поставити тюркологію в Україні на той рівень, на якому вона розвивалася в Європі, повязуються з іменем всесвітньовідомого орієнталіста Агатангела Кримського (18711945 рр.), який почав свою наукову карєру в Москві. Одразу ж після повалення царизму він переїжджає в Україну і очолює Тюркологічну комісію Української Академії Наук. У 1918р. в Києві було відкрито Інститут східних мов, який пізніше перейменували на близькосхідний інститут. З 1925р. цей інститут стає Всеукраїнським центром наукового сходознавства, а з 1926р. Всеукраїнською науковою асоціацією сходознавства у Харкові. Виходив також журнал Східний світ.

Праці А.Кримського потрапляють під заборону, а деякі рукописи його праць і досі неопубліковані. Після 1930р. Агатангелу Кримському було заборонено друкувати свої праці, а самого вченого було вивезено до Казахстану, де він і помер у тюрмі. Разом з ним було знищено і все українське сходознавство, в тому числі й тюркологію.

Зі становленням незалежної української держави центром тюркської культури стали факультети сходознавства у Сімферопольському університеті імені Вернадського та Індустріально-педагогічному інституті.

З 1991р. виникають оптимістичні надії на повноцінний розвиток тюркології в Україні, проте вони справдились лише частково. Активні економічні й торговельні взаємини України з Туреччиною викликали у керівників навчальних закладів бажання відкрити відділення тюркології й набирати студентів на навчання за контрактом. Але відсутність викладачів турецької мови призвело до того, що у вищих школах Одеси, Ізмаїла, Харкова, Дніпропетровська навчання проводили люди, котрі могли навчити студентів розуміти побутову мову, але не давали базових наукових знань.

Сьогодні турецьку мову вивчають у Києві в Київському національному університеті ім. Т.Шевченка, в Київському лінгвістичному університеті, а також у двох приватних інститутах та одній гімназії.

 

12. Інфокомунікаційні звязки України та Туреччини

 

Оскільки Україна й Туреччина це дві країни-сусідки, тому логічно, що між ними постійно існували міждержавні звязки. Особливо необхідними вони є на сучасному етапі розвитку обох держав.

Розглядаючи відносини між нашими країнами, спостерігаємо, що після утворення незалежної української держави вони почали розвиватись досить інтенсивно. Зокрема, 20 листопада 1991р. між Україною і Турецькою Республікою було встановлено консульські відносини, Туреччина визнала державну незалежність України 16 грудня 1991р. Голова Великих Національних Зборів Турецької Республіки Х. Джіндорук відвідав Україну в жовтні 1992р. 3 лютого 1993р. було підписано Протокол про встановлення дипломатичних відносин між двома країнами. 3 січня 1993р. в Анкарі офіційно розпочало роботу Посольство України, а 3 квітня 1993р. в Києві було відкрито Посольство Турецької Республіки.

Починаючи з 1992р., активно розвиваються економічні відносини між Україною та Туреччиною. Із 1992р. обсяг торгівлі між країнами зріс більш ніж у 10 разів. У 2001р. товарообіг між Україною і Туреччиною склав уже 1 млрд. дол. США.

Для активізації партнерських стосунків створена Спільна Міжурядова українсько-турецька Комісія з торговельно-економічного співробітництва. Для інвестицій спеціально існує Генеральний Секретаріат з іноземних інвестицій при Президентові Турецької Республіки, який дає перелік галузей та конкретних підприємств, в які бажано інвестувати на даний період. Цьому сприяють активні контакти на рівні президентів, керівників урядів та парламентів обох держав.

У 1998р. було започатковано міжурядовий діалог на рівні Премєр-міністрів двох країн: у лютому 1998р. офіційний візит в Україну Премєр-міністра Туреччини, у жовтні 1998р. робочий візит до Туреччини тогочасного Премєр-міністра України В.П.Пустовойтенка. У травні 1998р. Україну вдруге з офіційним візитом відвідав Президент Турецької Республіки С. Демірель. У Спільному комюніке, яке підписали Президенти двох держав, рівень розвитку українсько-турецьких відносин був визначений як конструктивне партнерство. У 1999р. Президенти України і Туреччини двічі зустрічалися в рамках міжнародних форумів. У вересні 2000р. під час проведення Саміту тисячоліття в Нью-Йорку відбулася перша робоча зустріч ПрезидентаЛ.Д.Кучми з обраним у травні 2000р. Президентом ТуреччиниА.Н.Сезером. 2224 листопада 2000р. відбувся офіційний візит Л.Кучми до Турецької Республіки. 25 червня 2002р. відбулася зустріч Президентів України і Туреччини в Стамбулі у рамках Ювілейного 10-го саміту ОЧЕС.

Активна співпраця обох держав проводиться і на рівні керівників зовнішньополітичних відомств. У березні 1992р. відбувся перший офіційний візит в Україну Міністра закордонних справ ТуреччиниХ. Четіна. У квітні 1994р. Туреччину з робочим візитом відвідав Міністр закордонних справ А.М.Зленко. У 1999р. Міністри закордонних справ Б.Тарасюк та І. Джем мали зустрічі під час проведення у Вашингтоні Саміту Україна-НАТО та Ради