Туристичнi ресурси Бразилii
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Киiвський унiверситет культури
Чернiгiвський факультет менеджменту i бiзнесу
Реферат
З туристичного краiнознавства
Туристичнi ресурси Бразилii
Чернiгiв 2010
План
Вступ
- Загальна характеристика краiни
- Природний потенцiал Бразилii
- РЖсторико культурнi памятки краiни
- Характеристика туристичноi галузi Бразилii
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Туризм як активний вид вiдпочинку населення слiд розглядати як пiдсистему у складi всiСФi органiзацii вiдпочинку. Вiн потребуСФ великих територiй для своСФi органiзацii, значних капiталовкладень i трудових ресурсiв. Саме це й обумовлюСФ перетворення туризму в одну з важливих галузей господарства, яка СФ складовою частиною територiальноi господарськоi системи (ТГС). Туризм володiСФ всiма ознаками, якi визначають його як самостiйну галузь нацiонального господарства, що виникла в процесi суспiльного подiлу працi. Причому туристичне господарство виступаСФ як велика система з рiзноманiтними звязками мiж ii окремими елементами як у межах господарства окремоi краiни, так i в межах звязкiв господарства цiСФi краiни зi свiтовим господарством у цiлому. Туризм варто розглядати як особливу галузь прикладення суспiльноi працi, що включаСФ такi види людськоi дiяльностi, якi направленi на органiзацiю активного вiдпочинку населення. В цiй галузi сфери послуг СФ своi економiчнi вiдносини. Продуктом працi тут виступають нематерiальнi блага, що створюються працiвниками туристичних пiдприСФмств.
Загальна характеристика краiни
Бразилiя одна з найбiльших краiн свiту як за величиною територii, так i за кiлькiстю населення. За розмiром територii вона займаСФ пяте мiiе в свiтi (пiсля Росii, Китаю, Канади i США), а за числом жителiв восьме мiiе. Займаючи майже половину всiСФi площi Пiвденноi Америки, Бразилiя граничить зi всiма пiвденноамериканськими краiнами, окрiм Еквадору i Чилi
Бразилiя розташована в схiднiй, найбiльш широкiй частинi Пiвденноамериканського материка. Територiя ii дуже компактна за конфiгурацiСФю. Це чотирикутник, протяжнiсть якого з пiвночi на пiвдень i з заходу на схiд майже однакова (вiдповiдно 4320 i 4328 км). Сухопутнi кордони протягнулися майже на 16,5 тис. км. На пiвнiчному сходi, сходi i пiвденному сходi Бразилiя омиваСФться водами Атлантичного океану (довжина береговоi лiнii 7408 км), в якому iй належать численнi острови, найбiльший з них Фернанду-дi-Норонья. Висунутiсть територii до Атлантики обумовлюСФ вiдносну близькiсть Бразилii в порiвняннi з iншими латиноамериканськими краiнами до Африканському континенту.
Природний потенцiал Бразилii
У Бразилii повна рiзноманiтнiсть природного оточення: протяжна Амазонка i величезнi водоспади, буйнi тропiчнi лiси i рiвниннi пейзажi, що нагадують напiвпустелi, океанське побережжя i кокосовi гаi...
На величезнiй територii Бразилii видiляються двi основнi природнi областi: екваторiальнi монотоннi лiсовi рiвнини Амазонii на пiвночi i мозаiка тропiчних ландшафтiв Бразильського плоскогiря на iнших 2/3 краiни.
Амазонiя доступна для огляду тiльки з космосу, звiдки можна помiтити вiдмiнностi в геологiчнiй будовi i характерi лiсiв, а пiд крилом лiтака лише зелене море сельви. Чи плоска акумулятивна низовина, чи пологi схили плоскогiрiв, що покриваються горбами, все покрито гущавиною самих густих, самих непрохiдних, самих багатих вiчнозелених нетрiв, названих А. Гумбольдтом гiлеСФю (вiд грецького "гiлестон" лiс). Яка ж вона, Амазонiя? Не так вже й однорiдна.
У днищi цiСФi гiгантськоi западини спочатку вторгалося море, потiм вона заповнювалася континентальними товщами, потiм знову морськими осадами, на поверхнi яких скопилися вiдкладення вiдмираючих озер i могутнi наноси могутнiх рiчок, що згладили ii поверхню. Помiтнi лише плоскi межирiччя та слабо врiзанi широкi долини. Але бразильськiй Амазонii належить не тiльки власне акумулятивна низовина, але й низькi борти западини пологi схили Гвiанського i Бразильського плоскогiрiв. Чим далi на схiд, тим ближче вони пiдходять один до одного, тим вужчою стаСФ сама низовина. На заходi i на сходi будова Амазонii виявляСФться рiзною.
У широкiй Захiднiй Амазонii (до гирл Рiу-негру i Мадейри) порiвняно близько до низовини пiдходить кристалiчний фундамент тiльки Гвiанського масиву. У рельСФфi вiн виявляСФться в крупних порогах на Рiу-негру (майже до Боа-Вiсту) та ii правоi притоки Уаупес та в конусовидних острiвних вершинах по iх берегах. Вже в межирiччi Жапурi Амазонки, на смузi шириною 100 км, переплiтаються рукави i протоки обох рiчок i води iх змiшуються ще за 600 км до злиття. Такi ж ландшафти-амфiбii тягнуться мiж Амазонкою i нижньою Рiу-негру. Ще бiльш обширнi вони на правобережжi, мiж Амазонкою, Пурусом i Мадейрою. Правобережжя Захiдноi Амазонii справжня плоска низовина. У Схiднiй Амазонii пороги, що обмежують судноплавство, на притоках головноi рiчки оконтурюють стародавнi фундаменти i кромку iх щiльних палеозойських порiд вже в 100 км на пiвнiч вiд Амазонки i в 120-150 км на пiвдень вiд неi. Зате на цих вiдрiзках пониззя приток дуже глибокi i широкi, будучи внутрiшнiми естуарiями. Вище за пороги починаються невисокi рiвнини, що покриваються горб