Трудові ресурси України
Информация - Социология
Другие материалы по предмету Социология
ери суспільства. У ранг державної політики слід поставити проблему популяризації здорового способу життя, трансформації відповідних культурних настанов.
2. Особливості формування та розселення сільського та міського населення
Для характеристики розміщення населення використовують термін розселення - розміщення населення по території і форми його територіальної організації у вигляді системи поселень. Виділяють сільське і міське розселення (рис.1).
Основними чинниками розселення, в тому числі його інтенсивності та напрямів, є соціально - економічні (розвиток та розміщення продуктивних сил), природні та демографічні. Найважливішим є соціально-економічний чинник, тобто розміщення продуктивних сил, що впливає на виникнення міст і значний приплив сільського населення до них.
Кількість міського населення за результатами Всеукраїнського перепису складала 32 млн.574 тис. осіб, або 67,2 %, сільського - 15 млн.883 тис. осіб, або 32,8 %. Порівняно із 1989 р. міське населення зменшилося на 2,0 млн. осіб, сільське - на 1,2 млн. осіб, проте співвідношення між ними в цілому по країні впродовж останніх двох переписів залишалося практично незмінним (табл.6).
Частка міського населення зросла в 11 областях України, зменшилася - у 5, в інших 11 залишилася без змін. Зміни відбулися переважно у центральних, а також у деяких західних та південних регіонах. Особливо високий рівень міського населення в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький рівень (менше 50%) характерний для Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.
Заданими переписів, з 1989 до 2007 р. р. частка міських жителів майже не змінилася, понад дві третини населення України проживає у міських населених пунктах. До найбільш урбанізованих регіонів належать Донеччина (90 %), Луганщина (86 %) та Дніпропетровщина (83 %). Низький ступінь урбанізації (менше 50 %) притаманний Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областям (в останній питома вага міського населення менше 40 %).
трудовий ресурс населення україна
Рис.1. Розселення населення
Таблиця 6. Розміщення та співвідношення міського і сільського населення
Чисельність наявного населення, тис. осібУ % до всього
населенняДовідково за 1989 р. міськесільськеміськесільськеміськесільськеАвтономна Республіка Крим1274,3759,463376535Вінницька818,9953,546544456Волинська533,2527,550504951Дніпропетровська2960,3607,383178317Донецька4363,6477,590109010Житомирська775,4614,156445347Закарпатська466,0792,337634159Запорізька1458,2471,076247624Івано-Франківська593,0816,842584258Київська1053,5774,458425446Кіровоградська682,0451,160406040Луганська2190,8355,486148614: Львівська1558,71067,859415941Миколаївська838,8425,966346634Одеська1624,6844,466346634Полтавська956,8673,359415743Рівненська549,7623,647534555Сумська842,9456,865356238Тернопільська485,6656,843574159Харківська2288,7625,579217921Херсонська706,2468,960406139Хмельницька729,6701,251494753Черкаська753,6649,354465347Чернівецька373,5549,340604258Чернігівська727,2518,158425347м. Київ2611,3-100-100-м. Севастополь*358,121,4946955
* Включаючи населені пункти, підпорядковані міській раді.
Частка міського населення зросла в 11 областях України, зменшилася - у 5, в інших 11 залишилася без змін. Зміни відбулися переважно у центральних, а також у деяких західних та південних регіонах. Особливо високий рівень міського населення в Донецькій (90%), Луганській (86%) та Дніпропетровській (83%) областях, низький рівень (менше 50%) характерний для Вінницької, Рівненської, Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей.
Заданими переписів, з 1989 до 2007 р. р. частка міських жителів майже не змінилася, понад дві третини населення України проживає у міських населених пунктах. До найбільш урбанізованих регіонів належать Донеччина (90 %), Луганщина (86 %) та Дніпропетровщина (83 %). Низький ступінь урбанізації (менше 50 %) притаманний Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областям (в останній питома вага міського населення менше 40 %).
Урбанізація (від лат. urbanus - місто) - збільшення кількості міських поселень, міського населення, особливо за рахунок великих міст, підвищення ролі міст у житті суспільства, один з найважливіших глобальних процесів сучасного світу.
Виділяють такі загальні риси урбанізації:
- швидкі темпи зростання міського населення;
- концентрація населення і господарства переважно у великих містах;
- розширення території міст, перетворення їх на міські агломерації.
- Одним із проявів урбанізації є зростаючий розвиток техногенного середовища, взаємозвязок якого з географічним середовищем проявляється у різноманітних формах і досить часто призводить до порушення природної рівноваги між природою та суспільством, виникнення незворотних процесів у природі, що в кінцевому результаті позначається на людині.
Головними особливостями і наслідком урбанізації є концентрація промислового виробництва і міського населення на порівняно обмеженій площі, заміна природних ландшафтів непроникними асфальтними і бетонними покриттями, спорудами, підземними комунікаціями і лініями метро, залучення великої кількості води для задоволення питних, побутових і виробничих потреб міста. З 1989 р. кількість міст в Україні збільшилася на 20 і на 5 грудня 2007 р. офіційно зареєстровано 454 міста, 889 селиш міського типу та 28619 сільських населених пунктів (табл.7).
Таблиця 7. Групування міст за кількістю наявного населення (за даними Вс