Трояндова попелиця та заходи захисту від неї
Курсовой проект - Сельское хозяйство
Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство
?озвиток [16].
Розвиток попелиць у графічному відображенні подано у фонограмі розвитку, табл.1.
1.3 Особливості екології попелиць
Серед абіотичних факторів найголовніше значення, в створенні умов життєвого середовища, мають кліматичні фактори - тепло, вологість, світло, повітря. З них особливо важливу роль для комах відіграє тепловий фактор. Температура їх тіла у великій мірі залежить від температури навколишнього середовища, а всі процеси обміну речовин між організмом і середовищем протікають з різною температурою, з різною швидкістю. Прискорення розвитку комах при збільшенні температури зовнішнього середовища пояснюється тим, що температура тіла комах непостійна і залежить від температури середовища і тим, що всі хімічні процеси протікають при високих температурах швидше.
Найкращий варіант для попелиці - температура, при якій розмноження протікає найбільш сприятливо, тобто коли час розвитку скорочується до мінімуму, а число народжених досягає максимуму [5].
Оптимальна температура розмноження у попелиці 20-25С, хоча вони активно продовжують розмножуватися і при температурі вище 35 С. За даними О. Морошкіної личинки яблуневої попелиці розвиваються при температурі 24-25 С 5 днів, при 16 С 14 днів, при 10 С 24 дні [10].
Крилаті і безкрилі самки живуть при постійній температурі 29 С 18-20 днів, при 20 С 30 днів, при 14 С 37-43 дні. З температурою повязана інтенсивність народження потомства. При 20 С народжуються в середньому три личинки в день, а при 14 С лише одна. Розмноженню попелиць сприяє тепла і волога погода. Цей фактор у врегулюванні чисельності попелиць є основним. Масове розмноження попелиці проходить також на зрошуваних землях. В жарку та суху погоду багато попелиць гине. Перешкоджає розмноженню попелиць також пониження температури (нижче 15 С). Зливові дощі змивають попелицю з рослин.
Підвищення температури понад оптимальні межі призводить до ряду патологічних явищ:
- Життєві функції попелиці слабшають;
- Мускулатура переходить в паралізований стан, що тягне за собою смерть.
Стан, до якого призводить попелицю підвищення температури можна назвати депресією. Для цього стану характерні такі ознаки:
- Збільшення часу розвитку майже до повного його припинення;
- Зниження продуктивності;
- Зміна зовнішнього вигляду попелиці;
- Збільшення смертності;
- Зникнення крилатих особин.
При певній низькій температурі попелиці впадають в оціпеніння. В цьому стані вони можуть перебувати тривалий час і навіть переносити при цьому деякий час досить низькі температури. Зниження температури викликає уповільнення всіх життєвих процесів та функцій:
- Час розвитку індивідуумів збільшується
- Число народжених особин за добу зменшується
- Зменшується загальна продуктивність самок
Загальний вигляд самок при цьому не змінюється, а відсоткове співвідношення крилатих та безкрилих комах залишається незмінним. В звичайних умовах температурний режим може впливати на попелицю безпосередньо через рослину, якою вона харчується і прямо змінювати ту чи іншу сторону умови харчування попелиці. Попелиці, які живуть на відкритих для світла надземних частинах рослин чутливі до зміни напрямку світла. Дощі впливають на попелицю наступним чином: наносять механічні пошкодження від удару дощових крапель і утруднюють дихання через намокання шкірочки кутикули.
Проти змочування водою попелиці мають захисні особливості свого організму. Шкірка має блискучий, інколи залізний колір, часто обпилена восковими виділеннями і тому не змочується водою. Волога в загальному потрібна попелиці і лише її надмірна кількість може спричините грибні захворювання.
Попелиці, як і інші дрібні комахи не здатні чинити опір вітру, тому мають пасивний літ. Вони можуть за короткий час переноситься вітром на далекі відстані, і потрапивши у сприятливі умови середовища, можуть там поселитися [18].
Отже, максимальна температура розмноження у попелиці 20-25 С, але можуть розмножуватися і при температурі вище 35 С. Нижній поріг розвитку для попелиці 7 С, сума ефективних температур (СЕТ) - 114 С [4].
Розділ 2. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність
Як вже зазначалося, незалежно від збільшення витрат на хімічну боротьбу зі шкідниками, світові втрати врожаю сільськогосподарських культур від них складають 35%, а при збереженні приблизно 20%. Тому інтегрований захист рослин надзвичайно актуальний сьогодні. Поєднання декількох прийомів і методів захисту рослин в одну єдину діючу систему дозволяє раціонально використовувати ресурси природи, не завдаючи їй значної шкоди, а навпаки, сприяючи її збереженню та відтворенню.
Вирощення троянд - одна з перспективних галузей квітникарства. Технологія вирощування цієї культури передбачає постійне підтримання чистоти поля від бурянів. Важливою фазою також є момент укорінення живців і фаза бутонізації. В цей час потрібно застосовувати заходи боротьби із сисними шкідниками, котрі затримують сисні процеси в рослині, тим самим не дозволяють формуватися повноцінним бутонам і квіткам.
Основними заходами, які доцільно застосовувати в боротьбі з трояндовою попелицею є агротехнічний, хімічний та біологічний.
Агротехнічний метод полягає, крім дотримання сівозміни, внесення збалансованої норми добрив, висадка живців в оптимальні строки, обробка живців стимулят