Трихофітія великої рогатої худоби та заходи по ліквідації захворювання в СГК ім. Щорса, Хмельницької області

Курсовой проект - Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету Сельское хозяйство

?ів), тому годівля тварин повинна бути повноцінна та збалансована за всіма показниками. Для цього молодняку давали мінеральну і вітамінну підкормку.

В господарстві хворих і підозрілих тварин виділили в окрему групу гою недопущення поширення хвороби. Для лікування застосовувалися подвійна доза вакцини ЛТФ-130, а місцево застосовувалась мазь Ям. Всі хворі тварини після проведеного псування одужали і ефективність лікування становить 100 %.

Крім даних препаратів (H.A. Спесивцеві, i960 р.) радить використовувати 5-10 % саліцилову мазь, 10 % саліциловий спирт, 10 % настоянку йоду, сірчаний ангідрид, 3-10 % розчин карболової і бензойної кислоти, йодоформ, одно хлористий йод, трихоцетин: кірочки можна обробляти помякшуючими препаратами, такими як: рибячий жир, вазелін, соняшникова олія.

Високоефективний при трихофітії ВРХ, коней, хутрових звірів і мікроспорії кролів антибіотик гризеофульвін. Його дають із концкормами в дозі 20 мг/кг живої ваги протягом 8-15 днів (В.П. Литвин, А.И. Паживин, 1991 г.).

З метою запобігання поширення трихофітії в товаристві було заборонено виводити тварин із неблагополучних груп в інші приміщення, новоприбувших піддавали профілактичному карантинуванню. Для знищення збудника в зовнішньому середовищі була проведена механічна очистка приміщень, а потім дезінфекція. Гній на протязі всього періоду знезаражували біотермічно.

Оскільки люди також хворіють на стригучий лишай, обслуговуючому персоналу, який працював біля хворих тварин, було видано спецодяг. Недоліком було те, що на фермі не було обладнано побутової кімнати та душових.

Був попереджений на ферму доступ сторонніх осіб. При виході на фермі були обладнані дезкилимки, які періодично змочувалися .езрозчином.

Головним ветлікарем господарства була прочитана тваринникам лекція, про шляхи зараження людей стригучим лишаєм і засоби попередження цієї хвороби та методи боротьби з нею. Були повідомлені органи охорони здоровя.

Перед зняттям обмежень була проведена заключна дезінфекція липень. Ферму оголосили благополучною. Перед ним минуло 15 днів п ля одужання останньої хворої тварини після заключної дезінфекції. Економічні збитки від зниження продуктивності тварин складають: І2 = Кп х Мз хЦ = 9,1 х 28 х 3,8 = 968,24 грн.

Економічні збитки попереджені в результаті лікування хворих тварин складають: Пуі =Мо х Кзі х Куі-1 = 611 х 0,204 х 34,58 - 968,24= 3341,94 гривні, могло б втратити господарство, якби не провело відповідних заходів.

 

5.Висновки і пропозиції

 

Узагальнивши всі дані, можна вважати, що причиною захворювання телят в СГК ім..Щорса було інфіковане приміщення, в яке помістили молодняк до 6 міс. Оскільки за даними М.І. Горбань, 1989 р., збудник трихофітії на ураженому волосі живуть більше як 4-7 років, у гної і гноївці - до 8 місяців, а спорадичні випадки захворювання спостерігалися раніше. Хворих тварин лікували, а дезінфекції не проводили. З метою ліквідації хвороби в господарстві було проведено щеплення здорових тварин вакциною ЛТФ-130, д хворим вводили подвійну дозу цієї вакцини, місцево застосовували мазь Ям. Застосування цих препаратів мало хороший ефект, всі хворі тварини одужали.

Провівши оздоровчі заходи, товариство попередило значні економічні збитки від можливого поширення хвороби. Після здійснення

КОМПЛЕКСУ заходів трихофітія на фермі була ліквідована. Тому за рахунок чіткого виконання оздоровчих заходів з дотриманням правил та інструкцій ветеринарного законодавства, впровадження в практику виробництва передових методів роботи було забезпечено повну ліквідацію стригучого лишаю.

Під час літнього періоду приміщення слід звільнити, провести їх ремонт, санацію та дезінфекцію.

Організувати годівлю тварин у відповідності з потребами, забезпечити тварин в зимово-стійловий період мінеральними і змінними підкормками.

Підтримувати на фермі належний санітарний стан та покращити погляд за тваринами.

18.12.2009 рік

 

6. Список використаної літератури

 

1.Божко Г.А. Організація протиепізоотичних заходів. К.: Урожай, 1987 - 270 с.

2.Горбань М.І. Епізоотологія з мікробіологією. - К.: Вища школа, 1989 - 310 с.

3.Демчик М.В., Чорний М.В, Висока П.М. Гігієна тварин. -К.: Урожай, 1986 - 177 с.

4.Инасенко А.Е., Сомего И.И. Зоогигиенический и санитарный режим на фермах и комплексах. - Минск: Урожай, 1985 - 1 17 с.

5.Колопаткин A.A., Бокулов И.А., Пусскин Я.В. Гпизоотология и инфекционные болезни с/х животных. - М.: Колос, 1984 -543 с.

6.Литвин В.П., Ярчук Б.М., Загальна епізоотологія. - К.: Урожай, 1995 -254 с.

7.Литвин В.П., Поживин Л.И. Инфекционные и инвазионные болезни телят. - К.: Урожай, 1991 -206 с.

8.Петрович СВ. Микозы животных. - М.: Росагропромиздат, 1989 - 172 с.

9.Садилов В.Г. Профілактика инфекционных болезней крупного рогатого скота. -М.: Росагропромиздат, 1989- 172 с.

 

 

Додатки

Копія

 

СГК ім.. Щорса с. Ладиги

Акт

 

від 23Л0.2009 р.

 

Ми, що нижче підписалися: головний ветлікар господарства Дубина Л.В., телятниця Романюк О.М. склали даний акт про те, що цього числа було проведено профілактичне щеплення проти стригучого лишая в кількості 109 голів.

Щеплення проводили вакциною ЛТФ-130 проти трихофітії. Виготовлена Ставропольською біофабрикою 14.06.2007 р., термін придатності 24 місяці. Серія 26, контроль №26.

Вакцину вводили дворазово з інтервалом 10 днів, в дозі 5 мл на внутрішньомязево. Місце введення попередньо вистригали і обробляли 70 % етиловим спиртом. Витрачені матеріали: вати білої-46 г, спирту етилового - 84