Топографiчне знiмання мiiевостi методом геометричного нiвелювання. Поняття про фотограмметричнi знiмання мiiевостi
Информация - Геодезия и Геология
Другие материалы по предмету Геодезия и Геология
План
1. ТОПОГРАФРЖЧНЕ ЗНРЖМАННЯ МРЖiЕВОСТРЖ МЕТОДОМ ГЕОМЕТРИЧНОГО НРЖВЕЛЮВАННЯ
1.1 Нiвелювання поверхнi за квадратами
1.2 Нiвелювання поверхнi за паралельними лiнiями
1.3 Нiвелювання поверхнi за полiгонами i створами
1.4 Побудова топографiчного плану за результатами
2. ПОНЯТТЯ ПРО ФОТОГРАММЕТРИЧНРЖ ЗНРЖМАННЯ МРЖiЕВОСТРЖ
2.1 Види фотознiмання
2.2 Наземне стереофотограмметричне знiмання
2.3 Аерофототопографiчне знiмання
2.4 Визначення масштабу аерознiмку
2.5 Дешифрування ситуацii на аерофотознiмку
2.6 Трансформування аерофотознiмкiв
2.7 Складання фотопланiв
1. ТОПОГРАФРЖЧНЕ ЗНРЖМАННЯ МРЖiЕВОСТРЖ МЕТОДОМ ГЕОМЕТРИЧНОГО НРЖВЕЛЮВАННЯ
1.1 Нiвелювання поверхнi за квадратами
Це один iз видiв топографiчного знiмання мiiевостi, яке часто застосовують при будiвництвi, коли необхiдно отримати топографiчний план дiлянки з високою точнiстю.
Досить визначити координати двох точок А i В, щоб зорiСФнтувати земельну дiлянку АВ12. На сторонi АВ за допомогою теодолiту i мiрноi стрiчки розмiчають сiтку квадратiв довжиною сторони, визначеноi технiчним завданням. Загально прийнято призначати сторони квадратiв довжиною 5,10, 20 i 50 м. Вершини квадратiв на мiiевостi фiксують за допомогою деревяних кiлочкiв.
Висоти на вершини квадратiв передають геометричним нiвелюванням вiд Рп 36. Спочатку визначають висоту точки А за формулою
HA=Hрп 36+h, (1)
де h перевищення мiж репером 36 i точкою А.
Рис. 1. Нiвелювання з одноi станцii
Нiвелiр встановлюють приблизно посерединi земельноi дiлянки з таким розрахунком, щоб було видно всi вершини квадратiв (Рис.1). На станцii Сст визначають горизонт приладу. Для цього приводять нiвелiр в робоче положення, рейку встановлюють на точку А i знiмають вiдлiк по чорнiй сторонi а. Горизонт приладу обчислюють за формулою
(2)
де НА висота точки А.
Пiсля цього рейку по черзi встановлюють на землю в кожнiй вершинi квадратiв i знiмають вiдлiки по чорнiй сторонi. Висоти вершин квадратiв обчислюються за формулою
(3)
де Сi вiдлiк по чорнiй сторонi рейки, встановленiй у вiдповiднiй вершинi квадратiв.
1.2 Нiвелювання поверхнi за паралельними лiнiями
Спосiб паралельних лiнiй застосовують на вiдкритiй i закритiй мiiевостi при рiвнинному рельСФфi. Основою для знiмання СФ магiстраль АВ, яка закрiплена на територii дiлянки з метою забезпечення найкращих умов виконання за паралельними лiнiями (рис.2).
Перпендикулярно до магiстралi АВ, а в необхiдних мiiях i пiд кутом, розмiчають поперечники. РЖнколи будують поперечники другого порядку CD, EF, MN т. iн. Вiддаль мiж поперечниками залежить вiд характеру мiiевостi, масштабу i характеру знiмання. При знiманнi в масштабi 1:2000, поперечники будують через 30-40 м. На кожному поперечнику розмiчають пiкетаж, починаючи вiд магiстралi.
На початку i в кiнцi мiж сусiднiми поперечниками вимiрюють вiддаль.
Рис. 2. Нiвелювання за паралельними лiнiями
З поперечникiв виконують знiмання контурiв i предметiв мiiевостi. Результати знiмання записують в пiкетажний журнал.
Магiстраль нiвелюють в прямому i зворотному напрямках, а поперечники лише в прямому. Нiвелiрний хiд по поперечнику починають вiд магiстралi (наприклад, вiд ПК-О); в кiнцi ходу, в точцi К переходять на сусiднiй поперечник в точку Р i по ньому повертаються до магiстралi ПК-1. Результати нiвелювання записують в журнал i т. iн.
В камеральних умовах нiвелiрнi ходи урiвнюють, вираховують висоти всiх пiкетних i плюсових точок, пiсля чого складають план дiлянки мiiевостi у вiдповiдному масштабi.
1.3 Нiвелювання поверхнi за полiгонами i створами
Спосiб полiгонiв застосовують на вiдкритiй мiiевостi з добре вираженим рельСФфом. Основою для знiмання в цьому випадку служить мережа замкнених магiстралей (рис.3).
Полiгони намагаються прокладати в характерних мiiях рельСФфу, за лiнiями водороздiлiв та водозливiв. Для детального знiмання ситуацii i рельСФфу на магiстралях полiгону будують поперечники.
Пiкетнi i плюсовi точки магiстралей i точки на поперечниках розташовують рiвномiрно по всiй територii.
Пiсля камеральноi обробки польових матерiалiв складають топографiчний план дiлянки.
Рис. 3 . Нiвелювання за полiгонами i створами
1.4 Побудова топографiчного плану за результатами нiвелювання поверхнi
На аркушi креслярського паперу будують координатну сiтку та пiдписують ii згiдно координат точок плановоi основи. На план наносять точки плановоi основи за iх прямокутними координатами. В масштабi будують сiтку квадратiв з вiдомою стороною, або поперечники. Пiдписують висоти всiх вершин квадратiв та додаткових точок в характерних мiiях i наносять ситуацiю згiдно пiкетажного журналу. За вiдомим перерiзом рельСФфу виконують iнтерполювання та проводять горизонталi. Коли перерiз рельСФфу прийнятий 0,25 м, то кожна пята горизонталь проводиться потовщеною (0,2 мм).
Горизонталi проводять шляхом iнтерполювання, тобто пропорцiйно подiлу вiддалi мiж точками. Помiтки подiлу з однаковими висотами зСФднують плавною кривою, виконавець з досвiдом iнтерполювання виконуСФ на око, а менш досвiдченi виконавцi користуються палеткою.
В нижнiй части