Тип Хордовi
Информация - Биология
Другие материалы по предмету Биология
.
Опорно-рухова система. Скелет ланцетника представлений хордою i являСФ собою пружний стрижень, що складаСФться зi щiльноi тканини. Вздовж обох бокiв тiла тягнуться двi поздовжнi мязнi стрiчки, подiленi поперечними перегородками на сегменти.
Травна система починаСФться круглястим передротовим отвором, оточеним щупальцями. Цей отвiр веде до ротовоi порожнини, далi в глотку. Стiнки глотки пронизанi зябровими щiлинами. Мiкроорганiзми, якi мiстяться у водi, осiдають у глотцi, а звiдти потрапляють у кишечник. Вiн прямий, маСФ лише один вирiст, що виконуСФ функцiю печiнки. Кишечник закiнчуСФться анальним отвором.
Видiльна система являСФ собою систему трубочок, що пронизують тiло. За своСФю будовою видiльна система ланцетника нагадуСФ, видiльну систему дощового червяка.
Кровоносна система ланцетника замкнена, тобто кров рухаСФться лише по судинах завдяки скороченню iх стiнок. Кровоносних судин кiлька. Двi основнi розмiщуються на черевному i спинному боцi тiла. По черевнiй судинi, що називаСФться веною, рухаСФться кров, насичена вуглекислим газом, венозна кров. У капiлярах перегородок зябрових щiлин венозна кров збагачуСФться киснем i стаСФ артерiальною. Потiм вiд спинноi артерii вона рухаСФться по судинах усього тiла. Кров у ланцетника безбарвна.
Нервова система i органи чуття
Вздовж усього тiла ланцетника тягнеться нервова трубка, яка по всiй своiй довжинi маСФ однакову будову i достатньо рiвномiрну товщину. Тому вважають, що, на вiдмiну вiд решти хордових, ланцетник не маСФ головного мозку.
Органи чуття ланцетника примiтивнi й недорозвиненi. На передньому кiнцi тiла мiстяться нюхальна ямка i непарна свiтлочутлива пляма.
Розмноження i розвиток
Ланцетники - роздiльностатевi тварини. Самки викидають у воду яйцеклiтини iкру, яку заплiднюють статевi клiтини самцiв. З iкринок зявляються личинки, якi близько трьох мiсяцiв живуть у товщi води, живлячись планктонними тваринами. Потiм личинки опускаються на дно. Тривалiсть життя ланцетника до 4 рокiв.
Рiзноманiтнiсть головохордових
До пiдтипу головохордовi належить лише кiлька десяткiв видiв тварин, що живуть у прибережнiй зонi морiв та океанiв. Головохордовi ведуть переважно придонний спосiб життя, тiльки окрема група ланцетникiв живе в товщi води.
Головохордовi це найпримiтивнiшi хордовi тварини, скелет яких складаСФться лише з хорди. Вони мають примiтивну нервову систему, недорозвиненi органи чуття, iх видiльна система побудована за тим самим принципом, що й у кiльчастих червiв.
Пiдтип Хребетнi
До пiдтипу Хребетнi належать декiлька класiв найбiльш високоорганiзованих тварин. Серед них два класи риб Хрящовi риби i Кiстковi риби, представники яких рiзняться особливостями будови тiла, розмноження i розвитку.
До класу Хрящовi риби належать найдавнiшi великi за розмiрами хребетнi тварини, поширенi в морях та океанах. Вони майже не живуть у прiсних водоймах.
РозглядаСФмо спосiб життя, будову i системи внутрiшнiх органiв хрящових риб на прикладi колючоi акули (катрана).
Спосiб життя
Колюча акула невелика (завдовжки до 1 м), швидка i рухлива тварина, поширена в помiрно теплих прибережних водах Чорного моря. Веде зграйний спосiб життя, опускаСФться на глибину близько 150200 метрiв. Живиться переважно рибою, що трапляСФться на днi моря, головоногими молюсками i навiть великими червами. Небезпеки для людини не становить.
Будова тiла: тiло акули, як i решти хребетних тварин, складаСФться з двох частин: осьовоi (голова, тулуб, хвiст) та периферiйноi (кiнцiвки) (мал. 3).
На головi акули розташованi поперечний щiлиноподiбний рот i пенеликi очi (по боках голови). За очима мiстяться спецiальнi отвори, що нагадують нiздрi, бризкальця. Зябра вiдкриваються 57 зябровими щiлинами. Тулуб катрана маСФ веретеноподiбну форму. Тiло закiнчуСФться хвостом iз симетричним хвостовим плавцем.
Катран маСФ парнi кiнцiвки груднi й черемшi планцi.
Груднi плавцi це переднi кiнцiвки, а черепнi заднi, перед кожним плавцем мiститься по одному гострому шипу, завдяки яким акула дiстала свою назву.
Мал. 3 - Будова акули
1 ротовий отвiр;
2 бризкальця;
3 око;
4 шипи;
5 спиннi плавцi; 6 хвостовий плавець; 7 черевний плавець; 8 клоака; 9 бiчна лiнiя; 10 грудний плавець; 11 зябровi щiлини.
Покриви тiла. Шкiра акули вкрита дуже гострою i мiцною лускою шкiряними зубами. Свою назву вони дiстали не випадково, бо зуби акули це не що iнше як видозмiненi луски.
Опорно-рухова система. Скелет акули побудований лише з хряща. Основнi вiддiли скелета: хребет, череп iз зябровим апаратом i скелет кiнцiвок.
Мускулатура колючоi акули сегментована. Поздовжнi мязи тулуба утворенi з окремих сегментiв. Мязи розмiщенi також i на головi.
Травна система починаСФться щiлиноподiбним ротом, рот переходить у ротову порожнину. Нижня й верхня щелепи мають гострi зуби. Через глотку i короткий стравохiд iжа потрапляСФ у шлунок. Вiд шлунка вiдходить кишечник, подiлений на окремi вiддiли. Кишечник закiнчуСФться клоакою розширеною частиною його заднього вiддiлу.
Видiльна система. Очищення кровi вiд рiзноманiтних шкiдливих речовин вiдбуваСФться в нирках. (Пригадай, як вiдбуваСФться процес виведення шкiдливих речовин у комах.) Нирки акули лежать нижче вiд хребта майже вздовж усього тiла, тому вони дiстали наз