Технологiя оштукатурювання поверхнi
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
?дити при температурах до -15 С включно.
2. Змiст i послiдовнiсть операцiй
2.1 РЖнструменти для виконання простоi штукатурки
Для пiдготовки поверхонь пiд штукатурення, нанесення та розрiвнювання штукатурного розчину використовують вiдповiднi ручнi та механiзованi iнструменти.
РЖнструменти для пiдготовки поверхонь пiд штукатурення: а - молоток штукатурний; б - молоток насiкальний; в - бучарда; г - троянка; д - скарпель
Штукатурний молоток) застосовують для прибивання дранки, деревяних рейок до поверхнi i насiкання камяних поверхонь та як ударний iнструмент для iнших операцiй. Молоток з одного боку маСФ бойок, а з другого - прорiз для витягування цвяхiв. Маса молотка 500-600 г.
Для насiкання камяних поверхонь користуються спецiальним насiкальним молотком (рис. б), маса якого близько 1 кг.
Бучарда (в) застосовуСФться для створення шорсткостi на камяних поверхнях при пiдготовцi iх пiд штукатурення, а також для обробки шару затвердiлоi декоративноi штукатурки ("пiд бучарду"). Бучарда металева, маса ii 1,2-1,5 кг. На торцевих боках зроблена насiчка у виглядi маленьких зубцiв пiрамiдальноi форми. Кiлькiсть зубцiв рiзна (16 i 32), що даСФ змогу пiд час обробки декоративноi штукатурки одержати рiзну фактуру поверхнi.
Троянкою розчищають та поглиблюють шви у цеглянiй кладцi, а також насiкають бетоннi i цеглянi поверхнi для збiльшення iхньоi шорсткостi. Робоче лезо троянки зубчате. Замiсть троянки з цiСФю ж метою використовують скарпель (рис. д) або звичайне зубило.
РЖнструменти для нанесення будiвельних розчинiв на поверхню
Для механiзованого насiкання поверхнi застосовують електричнi або пневматичнi молотки та перфоратори.
Штукатурний розчин на поверхню вручну наносять соколом, штукатурною лопаткою або ковшем.
Сокiл використовують для пiдтримання невеликоi кiлькостi розчину на певнiй вiдстанi вiд поверхнi пiд час штукатурення. Соколом можна також наносити (намазувати) розчин на поверхню i ущiльнювати його. Виготовляють цей iнструмент з алюмiнiСФвого листа чи пластику. Оптимальнi розмiри 400x400 чи 400x450 мм. Верхня робоча поверхня сокола маСФ бути рiвною, без щiлин i пошкоджень.
Штукатурна лопатка або кельма призначена для накидання розчину з сокола або ящика на поверхню. Лопаткою можна при потребi також наносити розчин на невеликi дiлянки поверхнi. Виготовляють лопатку серцеподiбноi форми з листовоi сталi завтовшки до 1 мм. До неi прикрiплено деревяну ручку завдовжки 125 мм.
Кiвш використовують для накидання з ящика на поверхню здебiльшого рiдких розчинiв. Його застосування значно пiдвищуСФ продуктивнiсть працi, оскiльки за один рух ковшем, залежно вiд його мiсткостi, можна накинути на поверхню 0,8-1,5 л розчину.
Для розрiвнювання, ущiльнення i оброблення штукатурного шару застосовують напiвтерки, малку, правило i терки.
Напiвтерки призначенi для розрiвнювання й ущiльнення штукатурного шару, нанесеного на поверхню штукатурною лопаткою, ковшем або механiзованим способом. Виготовляють iх з просоченоi гарячою олiфою деревини (сосни, ялини) або алюмiнiю. Деревянi напiвтерки залежно вiд довжини бувають малi (35 см), середнi (80 см) i великi (120 см).
РЖнструменти для розрiвнювання й оброблення нанесеного на поверхню штукатурного шару: а - напiвтерки деревянi б - напiвтерки алюмiнiСФвi
Малою напiвтеркою можна розрiвнювати штукатурний шар у кутах примiщення або на невеликих важкодоступних дiлянках поверхнi; середньою - розчин на рiвнiй поверхнi; великою - фаски на зовнiшнiх кутах конструкцiй.
Звичайнi алюмiнiСФвi напiвтерки, а також з робочим полотном з пiнопласту, яке приклеСФне до основи водостiйкою фарбою або синтетичною смолою, здебiльшого застосовують для згладжування i натирання накривного (лицьового) шару штукатурки.
Пiд час нанесення високоякiсноi штукатурки, штукатурний шар розрiвнюють малкою, яку пересувають уздовж спецiальних рейок (маякiв). Довжина робочоi кромки малки маСФ вiдповiдати вiдстанi мiж маяками.
Правилом завдовжки 1,2-2 м розрiвнюють штукатурний шар. Виготовляють його з дерева або з деревяноi рейки, пiдбитоi з одного боку алюмiнiСФвим полотном. Вивiрене двометрове правило називаСФться контрольним i застосовуСФться для перевiрки рiвностi опоряджених поверхонь.
Остаточно штукатурний шар обробляють (затирають) деревяною, гумовою або повстяною теркою, а також гладилкою. Деревянi або алюмiнiСФвi кутовi напiвтерки використовують для опорядження кутiв. Напiвтерку для опорядження внутрiшнього кута називають лузговою, зовнiшнього - вусиковою. Для зручностi в роботi iх роблять з двома ручками.
Кутовi напiвтерки: а-деревянi б-алюмiнiСФвi
Деревяну терку застосовують для затирання накривного штукатурного шару на плоскiй поверхнi. Проте пiсля цього поверхня все ще залишаСФться шорсткою, з дрiбними подряпинами. Щоб уникнути цих дефектiв, застосовують терки, пiдбитi гумою або повстю.
У галтелях (скруглених розчином кутах примiщення бiля стелi) штукатурку затирають деревяною галтельною теркою .
Сталева гладилка призначена для згладжування накривного шару штукатурки, ущiльнення i згладжування шару мозаiчного розчину при влаштуваннi пiдлог, а також для залiзнення поверхонь. Гладилку, яка може бути з однiСФю або двома ручками, виготовляють з листовоi сталi завтовшки 12 мм.
Для нанесення шару безпiсковоi накривки i розрiвнювання його застосовують