Технологiя опорядження фасаду акриловою декоративною штукатуркою Ceresit СТ-77
Информация - Строительство
Другие материалы по предмету Строительство
пiдготовцi поверхонь та матерiалiв до опорядження велику увагу слiд придiляти дотриманню безпечних методiв роботи з електроiнструментом (корпус маСФ бути заземленим, електропровiд справним).
Працювати з ручним iнструментом (зубилом, троянкою, бучардою тощо) при насiканнi камяних поверхонь, розрiзуваннi та натягуваннi металевоi сiтки потрiбно в рукавицях, щоб не поранити руки. Працюючи будь-яким ударним iнструментом, слiд обовязково одягати окуляри.
Очищати поверхнi кислотами опоряджувальник повинен у захисних окулярах i мiцних прогумованих чи брезентових рукавицях. Соляну кислоту дозволяСФться зберiгати на робочому мiii тiльки розведеною у посудi з кришкою, яка щiльно закриваСФться. Треба памятати, що соляна кислота може спричинити серйознi опiки.
Такi самi вимоги ставляться до зберiгання хлорного вапна, що застосовуСФться як протиморозний компонент штукатурного розчину. Готувати хлоровану воду та гасити вапно можна лише на вiдкритому повiтрi або в примiщеннi з примусовою вентиляцiСФю.
Розпаковуючи та дозуючи сухi будiвельнi сумiшi, а також приготовляючи розчиновi сумiшi, слiд уникати пилiння та розсипання iх i працювати у респiраторах.
Пiд час безпосереднього виконання штукатурних робiт ручний iнструмент маСФ бути справним. Деревянi ручки штукатурноi лопатки, ковша i сокола добре обробляють, прошлi-фовують i мiцно зСФднують з iнструментом. Ручки терок i напiв-теркiв улаштовують так, щоб у них вiльно проходила рука штукатура в рукавичцi. Ручка iнструмента маСФ бути без гострих кутiв i кромок. Категорично забороняСФться брати руками розчини, в складi яких СФ вапно i цемент.
Потрiбно остерiгатися потрапляння вапняного розчину або вапна в очi. Якщо це сталося, то слiд негайно промити очi розчином борноi кислоти (1 чайна ложка на 1 склянку кипяченоi води) i звернутися до лiкаря.
При механiзованому нанесеннi на поверхню звичайного розчину за допомогою форсунки i при торкретуваннi поверхонь опоряджувальник маСФ працювати в гумових чоботах, захисних окулярах i рукавицях.
Усi машини та механiзми, що працюють пiд тиском, перед початком роботи перевiряють на тиск у пiвтора раза бiльшим вiд робочого.
Робоче мiiе оператора штукатурного агрегату обладнують свiтловим або звуковим звязком з робочим мiiем штукатурiв. Очищають форсунку лише пiсля зупинення агрегату.
ПРОТИПОЖЕЖНРЖ ЗАХОДИ НА БУДРЖВНИЦТВРЖ
Вiдповiдальнiсть за стан i органiзацiю протипожежноi безпеки на будiвельних обСФктах тресту або iншого будiвельного обСФднання покладаСФться на заступника начальника тресту (управлiння) по кадрах i побуту або виконавця робiт (виконроба), на останнього обовязок покладаСФться наказом по тресту. Контроль за додержанням правил протипожежноi безпеки на будiвництвi здiйснюють Управлiння державноi пожежноi охорони МВС Украiни i члени добровiльних протипожежних формувань, якi повиннi створюватись на кожному будiвельному обСФктi.
Причинами пожежi можуть бути: несвоСФчасне прибирання з робочого мiiя вiдходiв легкоспалимих матерiалiв (стружка, обрiзки шпалер, ганчiря тощо); неправильне зберiгання легкозаймистих матерiалiв (бензин, олiфа, мастика смола тощо); необережне поводження з вогнем у вогненебезпечних мiiях, несправнiсть електропроводки та електрообладнання тощо.
Горiння це хiмiчний процес взаСФмодii горючого матерiалу з киснем повiтря, внаслiдок чого видiляСФться велика кiлькiсть тепла. Але для того, щоб матерiал загорiвся, його треба нагрiти до певноi температури займання, яка для кожного матерiалу рiзна. Такi матерiали, наприклад, як бензин, ацетон, олiфа, займаються при бiльш низьких температурах, нiж деревина i вугiлля. Температура займання залежить вiд природи матерiалу, вмiсту кисню у навколишньому просторi, атмосферного тиску, вологостi повiтря i матерiалу та iнших причин.
Вогненебезпечнiсть будiвельного матерiалу залежить вiд його температури займання i умов, за яких вiн зберiгаСФться. Деякi матерiали (тирса, вугiлля, будiвельне смiття з вiдходiв органiчних речовин) здатнi за певних умов, особливо при пiдвищеннi навколишньоi температури по сямояаймання, шо часто призводить до виникнення пожеж. Тому на будiвництвi матерiали потрiбно зберiгати так, щоб не спричинити до пiдвищення температури матерiалу i його займання.
Крiм займання, пари летких речовин (бензин, ацетон тощо) у певнiй сумiшi з повiтрям викликають вибух, який може статися внаслiдок iскри вiд вогню, тертя, удару та з iнших причин.
За ступенем вогнестiйкiстi всi матерiали i будiвельнi конструкцii подiляють на горючi, важкогорючi i негорючi.
Горючi матерiали (деревина, толь, картон, лак, мастика, розчинники) займаються вiд вогню i продовжують горiти або тлiти навiть пiсля усунення джерела вогню.
Важкогорючi матерiали (волокниста суха штукатурка, фiбролiт, повсть, змочена у глинi, тощо) горять або тлiють тiльки при наявностi джерела вогню. Якщо ж усунути його, то горiння матерiалу припиняСФться.
Негорючi матерiали (природнi i штучнi камянi матерiали, сталь, бетони тощо) при високих температурах не займаються i не тлiють.
Пiд час органiзацii будiвельного майданчика i розмiщення на ньому будiвельних матерiалiв треба залишити спецiальнi проiзди для пожежних машин. Вiд територii будiвництва до магiстралi прокладають дорогу з твердим покриттям. Для проiзду пожежних машин уздовж будiвель понад 18 м завширшки повиннi бути зробленi проiзди з двох поздовжнiх бокiв, а понад 100 м