Технологiя вирощування кролiв
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
речовини. Проте треба уникати великих даванок хвоi, оскiльки це може спричинити запалення ШКТ i сечових шляхiв.
Соковитi корми - З цiСФi групи кормiв у годiвлi кролiв широко використовують цукровi i кормовi буряки, картоплю, баштаннi, капусту, силос, i сiнаж (якщо вони СФ) . У них мiститься велика кiлькiсть легкотравних вуглеводiв i вiтамiнiв, поживнi речовини цих кормiв легко засвоюютьсяорганiзмом, сприяють пiдвищенню молочностi самок. Проте не можна забувати, що в цих кормах мало протеiну, жиру i мiнеральних речовин. РЖ тому для забезпечення високоi продуктивностi тварин iх потрiбно згодовувати у комплексi з концентрованими i грубими кормами.
Концентрованi корми - РЗх використовують для балансування рацiону за окремими поживними речовинами i за загальною поживнiстю вони не перевищують 20-30%. РЖз злакових культур кролям дають кукурудзу, ячмiнь, жито та овес. Цi корми краще згодовувати подрiбненими, особливо молодняку, який неподрiбнене зерно погано перетравлюСФ. Подрiбнене зерно згодовують зволоженим. Даванку вiвса приурочують до початку парувальноi компанii, оскiльки вiн посилюСФ статеву активнiсть самцiв. Кукурудзу використовують при вiдгодiвлi тварин. З бiлкових концентрованих кормiв кролям згодовують зернобобовi, вiдходи олiйно-жировоi промисловостi, корми тваринного походження. Зернобобових горох, вику, сочевицю дають подрiбненими i змоченими. Згодовувати цей корм слiд обережно. Значнi даванки зернобобових можуть призвести до тимпанii (вздуття шлунка) i падежу кролiв, тому iх згодовують до 50 г на одну дорослу тварину за добу.
Для годiвлi тварин (кролiв) можна використовувати i кормосумiшi виготовленi як безпосередньо для них, так i для iнших видiв с-г тварин. Але кролям не можна давати кормосумiшi призначенi для годiвлi птицi, а також тi, до складу яких входить бавовникова макуха або шрот, i сумiшi з рiзним специфiчним запахом. Щоб забезпечити потребу кролiв у кухоннiй солi та кальцii, в клiтки кладуть грудочки солi-лизунця i крейди. Корми, як правило, згодовують два рази на добу вранцi i ввечерi. Оскiльки кролi нiчнi тварини, основну кiлькiсть корму iм дають на нiч.
При органiзацii годiвлi треба памятати, що не тiльки недогодовування, але й перегодовування тварин негативно позначаСФться на деяких важливих господарсько-корисних ознаках. Так, ожирiлi самки i самцi погано парюються, вiд них часто не одержують приплоду. Тому, так необхiдно дотримуватись науково-обгрунтованих рацiонiв для годiвлi кролiв, це сприятиме значному пiдвищеню продуктивностi присадибного кролiвництва.
Розмноження кролiв
Кролi вiдзначаються високою iнтенсивнiстю розмноження, що залежить вiд iхнiх бiологiчних властивостей: багатоплiдностi, полiестричностi, ранньоi статевоi зрiлостi тощо.
Огляд поголiвя з метою визначення його придатностi для дальшого вiдтворення стада починають з самцiв i проводять особливо ретельно, тому, що якiсть самцiв вiдiграСФ значно бiльшу роль у полiпшеннi стада, нiж самок.
До вiдтворення не допускають хворих самцiв, з травмованими статевими органами й тих, що втратили статеву потенцiю через статрiсть або з iнших причин, самцiв, якi проявляють слабку статеву активнiсть, дають низький вихiд кроленят.
Самок для парування вiдбирають, враховуючи iхнiй вiк, данi про материнськi якостi, молочнiсть, плодючiсть тощо. З ознаками хвороби, незадовiльним станом молочних залоз i тих, що погано паруються, поiдають кроленят, розкидають iх по клiтцi при окролi, i не готують гнiзда, з низькою молочнiстю, а також злих, подразливих до дальшого парування не допускають.
До парування допускають лише добре розвинених i здорових самцiв у 6-7 мiсячному вiцi, коли в основному закiнчуСФться рiст кролiв ( повнiстю вiн завершуСФться у рiк-пiвтора). З племiнною метою самцiв використовують протягом 3 рокiв. Молодих самок у присадибному кролiвництвi вперше спаровують у 6-мiс. вiцi живою масою не менше 4 кг. Використовують iх, як правило, не бiльше року. За день самець може покрити 2-4 самки. При цьому кожний наступний день вiн повинен вiдпочивати. У самки в цей перiод дозрiвання яйцеклiтини проявляються ознаки охоти: червонiють i набрякають зовнiшнi статевi органи, змiнюСФться поведiнка вона неспокiйна, збираСФ солому iнодi вириваСФ з себе пух, погано iсть. У цей перiод у ii родових шляхах створюються найсприятливiшi умови для заплiднення яйцеклiтини та розвитку зародкiв.
Для парування самку переносять у клiтку самця ( а не навпаки). По закiнченню парування ii повертають у свою клiтку. Якщо СФ сумнiв в ефективностi проведеного покриття, через 3-5 хв парування повторюють. Залишати самку в клiтцi самця надовго недоцiльно, тому, що це виснажуСФ його. Щоб парування було ефктивнiшим, у присадибному кролiвництвi практикують дуплетнi садки, тобто повторнi садки одного i того ж самця на самку.