Теоретико-правова база обліку і аудиту виробництва свинарства на сільськогосподарському підприємстві України
Контрольная работа - Менеджмент
Другие контрольные работы по предмету Менеджмент
ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВА БАЗА ОБЛІКУ І АУДИТУ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ СВИНАРСТВА НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ УКРАЇНИ
Різні аспекти обліку витрат і калькуляції собівартості продукції досліджувалися багатьма вченими. Проте окремі наукові положення залишаються ще дискусійними. До них відносяться:
- зясування сутності методу обліку витрат і методу калькуляції собівартості продукції,
- розробка науково обґрунтованих принципів їх класифікації;
- розподіл витрат між окремими стадіями обороту грошових коштів;
- економічний зміст собівартості і склад витрат, які її формують;
- групування витрат по статтях і обєктах калькуляції і т.п.
В спеціальній літературі використовуються різні терміни, звязані з урахуванням витрат: моделі управлінського обліку, системи управлінського обліку витрат, системи обліку витрат на виробництво і калькуляції продукції, методи обліку витрат і калькуляції продукції. Проте в нормативних документах не приведені визначення цих понять, не розкриті їх складові, не представлена повна класифікація способів обліку витрат і калькуляції.
Так, Врубльовський Н. відзначає, що управлінський облік витрат виробництва складається з двох розділів - власне обліку витрат виробництва і калькуляційного обліку собівартості продукції. Перший включає облік витрат виробництва по економічних елементах, видах, місцях виникнення і обєктах обліку, а другий - облік собівартості по калькуляційних статтях витрат, визначення собівартості продукції по місцях виникнення витрат виробництва і калькуляції собівартості продукції по видах і калькуляційних одиницях, а також складання звітних калькуляцій фактичної собівартості готової продукції підприємства. Це калькуляційний облік процесів формування собівартості всієї виготовленої продукції, її одиниці як по окремих виробництвах, так і по її видах, марках, сортах і найменуваннях.
Голов С. стверджує, що система виробничого обліку це система обліку, що забезпечує калькуляцію і контроль собівартості обєктів витрат. В загальному вигляді вона, на думку автора, має дві стадії: накопичення витрат і віднесення їх до певних обєктів витрат.
Дійсно, між калькуляцією і виробничим обліком існує тісний взаємозвязок. Передумовою калькуляції є облік витрат виробництва. Виробничий облік передбачає збір інформації про витрати підприємства, документальне оформлення господарських операцій, повязаних з виробничими витратами, їх узагальнення і угрупування по різних ознаках. Лише на основі інформації, яка міститься в системі виробничого обліку, можливо калькуляція. Калькуляційний облік забезпечує угрупування витрат в такому аналітичному розрізі, який робить можливим процес калькуляції. Ступінь деталізації виробничого обліку залежить від задач, що стоять перед підприємством у сфері калькуляції.
Більшість авторів під методом обліку витрат на виробництво і калькуляції собівартості продукції має на увазі сукупність прийомів документування і відображення виробничих витрат, які забезпечують визначення фактичної собівартості продукції, а також віднесення витрат на одиницю продукції. Іншими словами, це сукупність способів аналітичного обліку витрат на виробництво по калькуляційних обєктах і прийомів розрахунку калькуляційних одиниць.
Карпова Т. відзначає, що система обліку витрат на виробництво повинна відображати взаємозвязок прийомів і способів узагальнення витрат і контролю за використанням виробничих ресурсів в порівнянні з діючими нормами і планованою ефективністю. До системи управлінського обліку витрат на виробництво вона відносить три взаємозвязані елементи:
- облік витрат на виробництво;
- облік виходу готової продукції;
- визначення її собівартості.
Тобто поняття методу обліку витрат в економічній літературі частіш за все розглядається в нерозривному взаємозвязку зі способами числення собівартості продукції. Зрозуміло, що кінцевою метою виробничого обліку є калькуляція собівартості продукції.
Тому, слід більш чітко розрізняти методи обліку витрат на виробництво і методи калькуляції собівартості продукції.
Методи обліку витрат визначаються перш за все технологічними і організаційними особливостями виробництва і повинні відображати процес формування витрат в його конкретних умовах. При цьому накопичення витрат повинне не тільки забезпечити реальне числення собівартості продукції, але і служити інтересам найефективнішого управління виробництвом.
Організація виробничого обліку передбачає певне обєднання витрат підприємства. В цілому виробничі витрати необхідно, по-перше, акумулювати по місцях їх виникнення, по-друге, відносити на конкретну продукцію. Це досягається на рівні аналітичного обліку. При цьому приводяться різні визначення обєкту обліку витрат: вид діяльності, продукт, виробничий підрозділ, задачі, поставлені бухгалтером, на які відносять витрати підприємства; ознака, відповідно до якої здійснюється групування виробничих витрат для мети управління; початкова одиниця, в розрізі якої ведеться аналітичний облік витрат виробництва; предмет або сегмент діяльності, що вимагає окремого вимірювання повязаних з ним витрат.
Відповідно до П(С)БО 16 Витрати, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.09 р. № 318, обєктом облі