Теоретико-концептуальні аспекти раціонального харчування
Курсовой проект - Экология
Другие курсовые по предмету Экология
? і плодів.
Деякі фахівці вважають: щодня у світі від голоду вмирає до 35 тис. людей. Найбільший їх відсоток припадає на дітей віком до пяти років. Постійне недоїдання призводить до зниження розумових здібностей і фізичного виснаження. Зазвичай ті, хто недоїдає, уразливіші до хвороб, ніж ті, хто харчується добре. Крім того, жертви недоїдання частіше вмирають від хвороб, від яких люди з нормальним харчуванням видужують. Тиф, холера, віспа, чума, грип, туберкульоз і поворотний тиф зазвичай уражують ослаблених від недоїдання людей, і хоча реєструються інші причини смерті, насправді кожна така смерть зумовлена саме недоїданням.
У грудні 1992 року під егідою ВООЗ у Римі відбулася міжнародна конференція з питань харчування. На ній представники урядів 159 держав світу, втому числі України, прийняли Всесвітню декларацію і План дій у галузі харчування, який передбачав до кінця XX століття ліквідувати або відчутно скоротити:
- голодування в тяжкій формі і загальнопоширений голод, повязаний із недостатністю певних нутрієнтів (частковий голод);
- недостатнє харчування, особливо серед дітей, жінок і літніх людей; інфекційні та неінфекційні захворювання, повязані з безпекою харчових продуктів;
- недостатність йоду і вітаміну А, інших важливих мікроелементів, зокрема феруму;
- соціальні та інші перешкоди оптимальному грудному вигодовуванню.
Підписавши Декларацію, уряди держав-учасниць зобовязалися підготувати до кінця 1994 року свої національні плани в галузі харчування. З огляду на наведений План дій зрозуміло, які вагомі і складні завдання поставили перед собою держави. Із зазначених нагальних завдань в Україні виконується лише одне - відповідно до вимог ЮНІСЕФ, налагоджено йодування кухонної солі (про порушення харчового статусу українців йдеться у вступі).
За останні роки і уряди, і міжнародні організації випробували безліч способів поліпшення ситуації з продовольством і на національному, і на світовому рівні. Ці заходи, однак, мали незначний успіх. Доступ до продовольства визначається майновим станом, наявністю роботи і стійкістю доходів. Доки ці проблеми не будуть належним чином розглядатися як нагальні, держава мало що зможе зробити для дослідження продовольчої безпеки.
3. Екологія харчування
Роздуми над запитаннями: "Що ми їмо?", "Звідки береться їжа?1, "Як ми їмо?" дають змогу зрозуміти, як тісно харчування повязано з довкіллям і суспільством.
Харчування - це сукупність процесів, що включають надходження до організму, травлення, всмоктування та засвоювання ним поживних речовин. Із цих позицій екологію харчування можна розглядати як аналіз екосистем з погляду обміну речовин та енергії, що в них відбуваються.
Екологія харчування охоплює всю систему харчування, враховуючи його вплив на здоровя, довкілля, соціальні й економічні аспекти життя людини. Вона включає і засоби аграрного виробництва - механізацію, енергетику, добрива, пестициди, І компоненти харчового ланцюга - виробництво, вирощування продукції, транспортування, зберігання, перероблення, пакування, торгівлю, готування, споживання й утилізацію відходів.
Екологічний ефект їжі виявляється через біологічні, культурні і поведінкові механізми. Передусім їжа визначає важливі фізіологічні процеси підтримання цілісності тканин; вона регулює біохімічні механізми обміну речовин і є головною детермінантою росту та розвитку. Своєю чергою, все це безпосередньо впливає на людину як на представника суспільства. Інші біологічні ефекти їжі не настільки очевидні, проте визначають культурні і поведінкові реакції популяцій, що цілком відповідає екологічним принципам. У промислово розвинених країнах в умовах надлишку харчових продуктів найактуальнішою проблемою суспільства стає проблема якості та безпеки їжі. У відсталих країнах в умовах недостачі продовольчих ресурсів питанням життя залишається забезпечення мінімально необхідної кількості основних харчових продуктів.
3.1 Загальнобіологічні аспекти екології харчування
В екосистемах перенесення енергії та речовини від початкового джерела (рослин-продуцентів) відбувається через низку організмів, кожен з яких поїдає свого попередника (є споживачем-консументом) і слугує їжею для наступного. У такий спосіб формуються трофічні ланцюги. Перехід до наступного кільця трофічного ланцюга супроводжується втратою енергії. Корисна продукція кожного трофічного рівня становить близько 10% отриманої кількості речовини та енергії.
Рис. 1. Екологія харчування
З погляду обміну речовин та енергії кінцеві розміри популяції обмежені:
- Кількістю світлової енергії, що використовується для фотосинтезу росли-нами-продуцентами. У популяції людини цей чинник може бути змінений з використанням новітніх технологій (наприклад, штучним освітленням рослин). Для традиційних суспільств цей спосіб неможливий.
- Підвищенням ефективності перенесення енергії у кожному кільці. Незначно регулюється людиною через селекцію рослин і тварин.
- Довжиною трофічного ланцюга. Регуляція цього чинника - найдоступніший спосіб підвищення рівня забезпечення енергією. Оскільки в ході еволюції "людина спеціалізувалася на неспеціалізації", в тому числі й на всеїдності, для неї можливі різні варіанти:
- одночасна експлуатація кількох доступних трофічних ланцюгів, що характерно для харчування практично всіх представників