Сьєра-Леоне та Мадагаскар
Информация - География
Другие материалы по предмету География
раїні проживають лімба й деякі інші народності, а у Фрітауні - нащадки звільнених рабів і переселенців із Ямайки та Канади - креоли (10 %).
Густота населення, за африканськими мірками, є досить високою 86 осіб/км2. За природним приростом 28 осіб на 1000 жителів країна є одним зі світових лідерів, однак тут дуже велика дитяча смертність 145 дітей із 1000 не доживають до року. Країна має один із найнижчих показників середньої тривалості життя 34 роки.
Більшість населення сповідують іслам (60 %), у південних районах с християни (близько 10 %), інші представники традиційних вірувань (культ предків і сил природи).
Міське населення складає 39 %. Майже половина городян прожинає у Фрітауні та прилеглих селищах. У Фрітауні столиці Єьєрра-Леоне з 1961 р. проживають близько 837 тис. осіб. Тут є підприємства харчової, легкої, будівельної, нафтопереробної галузей, фабрики :і огранювання й шліфування алмазів. У центрі міста розташований Національний музей, а також Національний університет Хура Бей, що раніше готував фахівців для багатьох британських колоній Західної Африки.
Культура. Ще сотню років тому значна частина корінного населення країни жила в умовах первісного суспільства із характерними рисами матріархату. Тільки в темне існувала більш складна організація суспільства. Але дотепер головними заняттями місцевих жителів залишаються тропічне ручне землеробство, розведення дрібної рогатої худоби та збиральництво. Жінки займаються річковим рибальством.
Традиційні ремесла ковальська й гончарна справа, плетиво, ткацтво. Добре відомі вироби місцевих умільців різьблення по дереву, насамперед ритуальні маски та деревяні скульптури. Основна їжа рисова каша та юшки, приправлені овочами, спеціями та пальмовою олією.
Господарство. Сьєрра-Леоне аграрна країна з відносно розвиненою гірничодобувною промисловістю. Близько половини ВВП країні й дає сільське господарство. Для власних потреб і обміну вігромадських господарствах вирощують рис (це основна продовольча культура, яку обробляють переважно на заході), маніок, ямс, кукурудзу, просо, сорґо, батат, цукрова тростина, банани, апельсини, манго, овочі. Головні товарні сільськогосподарські культури обробляються на плантаціях, найбільше значення серед них мають кава, какао-боби, арахіс, а також олійна й кокосова пальми.
Через існування мухи цеце тваринництво розвинене слабко. Найбільш поширена ця галузь на півночі країни. Розводять дрібну й велику рогату худобу, свиней і свійську птицю. У річках і прибережних І водах ведеться ловля риби. Велике значення має лісозаготівля.
Основою промисловості є добувна галузь. Розробляються родовища алмазів (найбільші обсяги видобутку на півдні країни у районі міста Кенема), титанових руд (одне з провідних місць у світі за видобутком), бокситів, золота, рутилу. У великих містах є дрібні й середні підприємства харчової промисловості (маслоробна, рисоочищувальна, цукрова), легкої (текстильні вироби), деревообробної, нафтопереробної галузей.;
Транспорт розвинений слабо, особливо у внутрішніх районах. Найбільше значення має автомобільний і річковий транспорт, внутрішні водні шляхи складають 800 км. Для зовнішніх економічних звязків найбільш значним є морський транспорт. Головний морський порт Фрітаун.
- У результаті громадянської війни й без того непросте економічне становище країни різко погіршилося. Протягом останніх десяти років вона явний світовий аутсайдер як за економічними показниками, так і за індексом розвитку людського потенціалу. На сьогодні Сьєрра-Леоне одна з найбідніших країн світу, хоча після укладення мирної угоди в економіці спостерігається деяке пожвавлення.
Мадагаскар
Територія та географічне положення. Мадагаскар держава на однойменному острові й кількох прилеглих островах у південно-західній частині Індійського океану. Офіційна назва Республіка Мадагаскар. Мадагаскар є четвертим за розмірами островом у світі. Відділений Мозамбіцькою протокою від східного узбережжя Африки, він розташований на відстані близько 400 км від африканського узбережжя. Своєю сучасною назвою Мадагаскар завдячує дорожнім заміткам венеціанського мандрівника Марко Поло.
Суперечка про походження Мадагаскару триває давно. Одні говорять про нього як про уламок давнього материка Гондвани, інші як про дивом уцілілий клаптик легендарного континенту Лемурії, а треті (їх більшість) уважають, що Мадагаскар відколовся від Африканського материка близько 50 млн років тому.
Природа. Мадагаскар простягнувся з півночі на південь майже на 1600 км. Острів відрізняється дуже своєрідною природою. Більшу частину території займає вулканічне Високе плато центральне нагіря, розбите тектонічними рухами на окремі масиви. Найвища гірська вершина Марумукутру (2876 м) розташована на півночі країни в гірському масиві Царатанана. На острові багато згаслих вулканів, нерідкими є землетруси. На сході й заході розташовані низовини. Берегова лінія майже всюди оперізана колоніями коралів, а східний берег порізаний бухтами та затоками, закритими з боку океану кораловими рифами.
Клімат Мадагаскару в цілому тропічний, чітко розрізняються дві пори року. Узимку із травня до вересня прохолодно й сухо, улітку із листопада до квітня спекотно й волого. Найбільшу кількість опадів (15003000 мм) отримують високі центральні частини островата східні схили. На південному заході значні території займає спекотна напівпустеля або випалена савана.
Кожна річка на остр