Схема частотоміра
Контрольная работа - Компьютеры, программирование
Другие контрольные работы по предмету Компьютеры, программирование
° тригера на транзисторах з колекторно-базовими звязками, а на рис. 9, б - його функціональна схема.
Рис. 9. Схема статичного тригера
У стійкому стані схеми один транзистор відкритий, 1 іншої закритий. Стан, коли струм тече через обоє транзисторів, є нестійким. Припустимо, що відкрито обоє транзистора. Однак, через того що ідеальна симетрія схеми неможлива, струми першого й другого транзистора відрізняються друг від друга. Досить незначної різниці між струмами, щоб схема з нестійкого перейшла в один із двох стійких станів.
Наприклад, якщо колекторний струм другого транзистора Iк2 трохи збільшився, то потенціал його колектора стане менш негативним, тому що збільшиться спадання напруги на R2. У результаті негативний потенціал на базі транзистора Т1 зменшиться й він буде підзакриватися. Це викличе зменшення Iк1, зниження потенціалу на колекторі Т1 а виходить, і на базі Т2, внаслідок чого Iк2 зростає ще більше. Цей процес протікає лавинообразно, тому що запирання одного транзистора викликає відмикання іншого й навпаки, доти, поки колекторний струм першого транзистора не досягне максимуму. У результаті схема перекинеться в перший стійкий стан.
Якщо ж по випадкових обставинах струм Iк2 не збільшиться, а зменшиться, то в результаті лавинообразного процесу транзистор Т2 буде закритий, а Т1 відкритий. Це буде визначати другий стійкий стан схеми.
У тригера два виходи: нульовий (Вих. 0) і одиничний (Вих. 1). Одиничним називають вихід, на якому зявляється робочий сигнал при переході тригера зі стану 1 у стан 0. Другий вихід називається нульовим. Умовимося вважати, що в тригері записаний 0, якщо транзистор Т1 закритий, а Т2 відкритий. Зворотний стан приймемо за 1. Для того щоб тригер після підключення джерел живлення до нього виявився в певному стійкому (звичайно нульовому) стані, на його подається імпульс скидання, під дією якого тригер штучно переводиться в цей стан. Надалі перехід схеми з одного стану в інше відбувається при подачі на вхід позитивних імпульсів.
Нехай до моменту запуску тригер перебуває в нульовому положенні. При цьому негативна напруга на колекторі й базі транзистора Т2 близько до нуля, на колекторі Т1 приблизно дорівнює Ек, на базі Т1 позитивна напруга близько до нуля. Позитивний імпульс або перепад напруг, поданий на рахунковий вхід, коротшає за допомогою ланцюга, що диференціює, R7C3 і надходить на бази обох транзисторів. На відкритий транзистор цей імпульс робить замикаючу дію. Це приведе до виникнення лавинообразного процесу, у результаті якого тригер перейде в протилежний стійкий стан, коли Т1 відкритий, а Т2 закритий.
С приходом другого імпульсу тригер повернеться в нульовий стан, а на його одиничному виході зявиться позитивний перепад напруг (Т2 відкривається), що є робочим сигналом для наступного тригера лічильника. Завдяки діодам Д1 і Д2 тригер перекидається тільки від позитивних імпульсів.
Список використаної літератури
- Жарковский Б.И. Приборы автоматического контроля и регулирования (устройство и ремонт): Учеб. для ПТУ. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1989.
- Крыскин А.М., Наумов И.З. Слесарь механосборочных работ. М.: Высшая школа, 1974.
- Атабеков В.Б. Ремонт электрооборудования промышленных предприятий: Учеб. для сред. ПТУ 5-е изд., испр. М.: Высш. шк., 1985.
- Беркович М.А. и др. Основы техники релейной защиты /М.А. Беркович, В.В. Молчанов, В.А. Семенов. 6-е изд., перераб. и доп.М.: Энергоатомиздат, 1984.
- Бокман Г.А., Пузевский И.С. Конструкция и технология производства электрических машин. М.: Высшая школа, 1977.
- Вернер В.В., Вартанов Г.Л. Электромонтер-ремонтник. М.: Высшая школа, 1982.
- Коротков Г.С., Членов М.Я. Ремонт оборудования и аппаратуры pacпределительных устройств. М.: Высшая школа, 1984.
- Никулин Н.В. Справочник молодого электрика по электротехническим материалам и изделиям. М.: Высшая школа, 1982.
- Перельмутер Н.М. Электромонтер-обмотчик и изолировщик по ремонту электрических машин. М.: Высшая школа, 1980.