Сучасні тенденції міжнародної торгівлі послугами
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?им завданням є формування нового торговельного режиму, інтегрованого у світовий економічний простір.
Зважаючи на те, що в сфері реформування економіки нашої держави першочерговим є вирішення питань поглиблення структурної перебудови промислового виробництва, пожвавлення інвестиційних процесів, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, основними пріоритетами є:
підтримка вітчизняних товаровиробників шляхом використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їх інтересів як на вітчизняному, так і на світовому ринках;
прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів;
взаємне зменшення технічних барєрів у торгівлі з провідними торговельними партнерами України.
Одним із шляхів забезпечення вищезгаданих пріоритетів має стати повноправне членство України в міжнародній торговельній системі, найвпливовішим інститутом якої є Світова організація торгівлі (СОТ).
Сучасні процеси глобалізації вимагають від України якомога активнішого входження в міжнародну торговельну систему. В ситуації, коли експорт є одним з найважливіших важелів розвитку окремих галузей національної економіки, стає дедалі очевидніше, що неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не маючи повноправного членства у Світовій організації торгівлі.
І в цій ситуації певна невідповідність нашого законодавства нормам СОТ призводить до того, що Україна опиняється на узбіччі світових потоків товарів, послуг, інвестицій.
Натомість членство в СОТ, яку часто називають “торговельно-економічною ООН”, надасть Україні значні економічні переваги, зокрема [55, с. 89]:
1) Суттєве зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі світові ринки дасть змогу збільшити експорт вітчизняної продукції
2) Підвищення ефективності структури експорту за рахунок розвитку виробництва високотехнологічної наукомісткої продукції.
3) Одночасне поліпшення умов торгівлі з 135 країнами світу, на долю яких припадав понад 90% світової торгівлі. Приєднання до системи ГАТТ/СОТ дасть можливість одержати режим найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ.
4) Членство в СОТ забезпечує справедливе розвязання торговельних спорів. Навіть країна з невеликим потенціалом у міжнародній торгівлі може розраховувати на справедливий розгляд та розвязання потенційних торговельних спорів з великими торговельними партнерами.
5) Вступ до СОТ повязаний із системною трансформацією українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ, що довели свою ефективність протягом десятиріч у найрозвиненіших країнах світу.
6) Вирішуючи питання щодо темпів приєднання України до системи СОТ, слід памятати, що наш основний торговельно-економічний партнер Росія та інші країни СНД також перебувають на шляху вступу у Світову організацію торгівлі. В умовах, коли Росія та Україна будуть розвивати торгівлю в міжнародно-правових рамках СОТ, виграватимуть обидві сторони.
7) Членство в СОТ має стати ще одним потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту.
На сьогоднішній день, вступ України до СОТ є одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. На початку 2005 року Президент проголосив вступ України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в СОТ є також умовою Європейської комісії для початку переговорів щодо створення спільної торгівельної зони. Очікується, що Україна вступить до СОТ в червні 2007 року.
Загалом процес вступу України до СОТ передбачає дві головні складові:
- проведення двосторонніх та багатосторонніх переговорів та підписання угод з доступу до ринків товарів та послуг з країнами-членами Робочої групи СОТ;
- гармонізація законодавства України відповідно до вимог угод СОТ.
Процес приєднання України до системи ГАТТ/СОТ розпочався 17 грудня 1993 року, коли було прийнято рішення про створення Робочої групи (РГ) з розгляду заявки України щодо приєднання до ГАТТ/СОТ.
Наступним кроком, відповідно до процедури приєднання, стало подання на розгляд Робочої групи 28 червня 1994 року Меморандуму про зовнішньоторговельний режим України. Після ознайомлення членів РГ з Меморандумом та завершення етапу запитань та відповідей розпочалися переговори про вступ у багатосторонньому форматі. З того часу відбулося шістнадцять офіційних засідань РГ (останнє у червні 2006 року), а з 1997 року розпочався процес двосторонніх переговорів з країнами-членами РГ. В цілому до складу РГ з розгляду заявки України щодо приєднання до СОТ входить 42 країни (країни ЄС ведуть переговори як один учасник РГ) [55, с. 129].
За станом на 16 березня 2007 року підписано 49 двосторонніх протоколів з країнами-членами СОТ. Завершено переговори з більшістю країн-членів РГ щодо доступу до ринку послуг.
У 2003 - 2006 рр. було значно активізовано переговорний процес між Україною до СОТ. Зокрема, протягом цього періоду було забезпечено: проведення 7-ти засідань Робочої групи з розгляду заявки України про ?/p>