Сучасні погляди на громадянський шлюб
Курсовой проект - Социология
Другие курсовые по предмету Социология
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Психологічний факультет
Кафедра практичної психології
Курсова робота
Сучасні погляди на громадянський шлюб
Спеціальність:
6030103- практична психологія
Усенко Олександри Леонідівни
Кафедра практичної психології
Науковий керівник
викладач кафедри
практичної психології
Гончар Олег Леонідович
м. Черкаси 2010р.
ПЛАН
1. Вступ
2. Розділ І Громадянський шлюб та його класифікація
2.1 Поняття про громадянський шлюб
2.2 Погляди молоді на громадянський шлюб
2.3 Статистика шлюбів
3. Розділ ІІ Шлюб і сім`я
3.1 Функціі сім`ї
3.2 Шлюб і сім`я, як найважливіший об`єкт вивчення соціології сім`ї
3.3 Позиція церкви щодо громадянського шлюбу
4. Висновок
5. Список використаної літератури
ВСТУП
Сімя - це маленька святиня для кожного з нас. Вона обєднує в собі не лише біологічні аспекти продовження роду, але й духовні, матеріальні аспекти та, згідно із старими соціальними доктринами, сімя також є первинною ланкою суспільства.
Сьогодні в суспільстві все більшої соціальної ваги набирають цивільні шлюби, тобто фактичні сімейні відносини між чоловіком та жінкою. Чинне законодавство України передбачає також поняття фіктивного шлюбу, тобто шлюбу між чоловіком та жінкою, зареєстрованого у встановленому порядку, але такого, що не має на меті створення фактичних сімейних відносин. Повертаючись до цивільного шлюбу, слід відмітити, що сімейні відносини плануються та прогнозуються таким шлюбом, і в цьому його принципова відміннсть від фіктивного.
Розмовляючи про специфіку психології сімейних союзів, неможливо залишити поза увагою наявність в будь-якому суспільстві індивідів, що стоять на позиціях аморальності будь-яких нетрадиційних змін, що стосуються сімї, як то подружні зради, гомосексуальні сімейні пари, а іноді на один рівень із ними ставиться й цивільний шлюб. Простіше кажучи, прихильники традиційної моралі не прагнуть прийняти на віру необхідність і цілковиту моральність фактичних шлюбів відносно законних (та церковних) навіть сьогодні, коли на державному рівні в багатьох країнах відмінності між ними вже стерті. Такі явища не нові; слід згадати також, що дошлюбні статеві стосунки дівчини завжди засуджувались, а на подібні звязки у хлопців, як, до речі, і на післяшлюбні "ходіння наліво", в багатьох випадках "дивились крізь пальці". Звісно, цивільний шлюб можна називати "генеральною репетицією" перед шлюбом; такий союз засновується виключно на взаємному коханні та довірі. В той же час, якщо повірити в те, що чоловіка такий варіант цілком влаштовує, ще можна, то в апатію нашої жінки чи дівчини до законного шлюбу - ніколи!
Говорити про любов тут не доводиться. Адже любов - це, в першу чергу, відповідальність одне за одного. Взаємна відповідальність геть-чисто відсутня в цивільному шлюбі. Виходить, що для жінки подібний шлюб - це ілюзія сімї, а для чоловіка - ілюзія свободи. Жінка ннемов би живе в сімї, але це не сімя, тому що чоловік не бере на себе відповідальності за свою дружину. А чоловік начебто формально вільний, але в той же час перебуває під контролем дружини. Рідко яка дружина, навіть в цивільному шлюбі дозволить чоловікові відкрито шукати собі нову подругу або гуляти з коханками.
Чоловіки в цивільному шлюбі розуміють, що нічого не втрачають. Дітей доглядати повинна мати, гроші стягнути з такого чоловіка, який будь-якого моменту може просто обернутися й піти, досить проблематично. Цікаво, що жінка, як правило, називає свого співмешканця чоловіком, а чоловік свою цивільну дружину коханкою, співмешканкою, подругою. І лише деякі дружиною.
Шлюб в нашій країні є моногамною, добровільною, рівноправною спілкою чоловіка й жінки, укладеною у встановленому законом порядку. Дійсним визнається тільки шлюб, укладений в органах реєстрації актів громадянського стану. Шлюб, укладений у церкві, або шлюб, укладений за місцевими чи національними обрядами, з юридичної точки зору шлюбом не є й ніяких правових наслідків не породжує. Також не є шлюбом, тобто не породжують правових наслідків, фактичні шлюбні стосунки, не зареєстровані в органах реєстрації актів громадянського стану.
Першою необхідною умовою укладення шлюбу є його реєстрація в державних органах. І тільки другою необхідною умовою для укладення шлюбу, є взаємна добровільна згода чоловіка й жінки, які вступають у шлюб. З наведеного видно, що першочергову позицію в правовому регулюванні сімейних стосунків займає саме питання реєстрації шлюбу, а не спільного бажання чоловіка й жінки одружитися. Оскільки лише після того, як подано заяву в РАГС, можна розглядати питання про взаємну згоду сторін одружитися. І якщо виникає така перешкода, заява може бути відхилено. Цей юридичний аспект особливо важливий у питанні розгляду взаємин у так званому цивільному шлюбі.
Багато пар, що висловлюють бажання пожити разом повинні розуміти, що державне правове регулювання їхніх взаємин може початися лише після реєстрації їх шлюбу в органах РАГСу. Це важливий аспект сімейного життя. Адже держава, санкціонуючи конкретний шлюб, приймає на себе зобовязання захищати новоутвор