Geum.ru

Сучасна освіта та наука в незалежній Україні

Информация - История

Другие материалы по предмету История

кремим категоріям учених. Вжиті заходи мають стимулювати подальшу трансформацію наукової системи України.

Науковий потенціал незалежної України, як бачимо, в основному збережено за рахунок наукових досягнень України у попередньому радянському періоду розвитку, до того ж частково структуроване, а на окремих напрямках і примножено відповідно до вимог часу та задля утвердження самодостатності української економіки й загалом української державності. Проте, оскільки ринковий потенціал науки в Україні низький з огляду на відсутність глибокої внутрішньої трансформації і реформ в управлінні нею, то вона до сих пір переживає загальну кризу у всіх вимірах: в когнітивному, функціональному, соціальному, інформаційному. Хоча слід відзначити, що загальна криза по-різному вплинула на наукові галузі. Перехідний період в Україні продемонстрував цікаве явище: в той час, коли природознавство розвивається надзвичайно повільно, втрачає престиж, такі суспільні науки, як соціологія, політологія, філософія, психологія, правничі та історичні дисципліни переживають період відносного розвитку.

Висновки

 

Отже, наука в сучасній Україні є важливою складовою частиною духовної культури, формою суспільної свідомості, потенціал якої в Україні залишається порівняно високим. Активізації наукового пошуку сприяло створення та заснування наукових установ та інституцій, які стали локомотивом в організації академічної та прикладної науки в Україні. Водночас, в науковій сфері простежується і низка негативних тенденцій, зокрема: постійне зниження витрат на науку у внутрішньому валовому продукті, недостатня матеріальна база, обмежений доступ до новітньої наукової інформації, зниження ефективності функціонування наукових установ, внутрішній і зовнішній відплив умів.

Логіка суспільного розвитку сьогодні вимагає продовження структурного системного реформування освіти. Масштабність галузі, значна диференціація ступенів готовності різних ланок освіти до цих перетворень, запізнення із розробленням і впровадженням значного обсягу законодавчих та нормативних документів, брак належної взаємодії центру та регіонів обєктивно уповільнюють і ускладнюють цей процес. Це змушує зробити висновок, що досягнення стабілізації функціонування галузі, її адаптації й розвитку не може бути швидким і здійсненим лише можливостями галузі. Послідовне, еволюційне реформування системи освіти країни повинно відбуватися водночас із радикальними змінами в ставленні до освіти. Утвердження пріоритетності освіти вимагає принципових змін не лише в нормуванні фінансових витрат, а й у свідомості людей та суспільства загалом.

Список літератури

 

  1. Академічна наука і науковці в сучасній Україні (за результатами соціологічного дослідження). -К, 1998. 137 с.
  2. Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. посіб.- Вид. 2-е допов.- К.: МАУП, 2001. 256 с.
  3. Бондар М. Пріоритети трансформації української освіти // Мандрівець. 2002. - № 5. С. 34-40.
  4. Вища освіта в Україні: Навчальний посібник / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко. К., 2005. 327 с.
  5. Головний капітал України її науковий потенціал // Освіта України. 2004. 14 травня. С. 2-3.
  6. Жулинський М.Г. Сучасне українське суспільство і наука // Гуманітарні науки. 2004. - № 2. С. 124-126.
  7. Історія світової та української культури / В.А. Греченко, Г.В. Чорний, В.А. Кушнерук та ін. К.: Літера ЛТД, 2005. 464 с.
  8. Історія України / Під ред. В.А.Смолія.-К., Альтернативи, 2002.-448 с.
  9. Коваленко О. Українська освіта в світовому просторі // Освіта України. 2006. 17 листопада. С. 6.
  10. Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні інноваційні аспекти, стратегія, реалізація, результати. К., 2005. 448 с.
  11. Медвідь Л. Національна освіта незалежної України ХХІ століття: тенденції, проблеми // Початкова школа. 2002. - № 1. С. 1-4.
  12. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н.П. Барановська, В.Ф. Верстюк, С.Д. Віднянський та ін. Під ред. В.М. Литвина. К.: Альтернативи, 2001. 704 с.