Сутність та характеристика основних теорій фінансів

Доклад - Экономика

Другие доклады по предмету Экономика

дити економічний контроль за усіма фазами циклу. На перший план в даній теорії висунулося положення про введення анти циклічної політики і вирішення проблеми зайнятості. Причинами неспроможності даної теорії на практиці послужило те що циклічний рух виробництва визначає можливості і межі анти циклічної бюджетної політики, а не навпаки, як стверджували кейнсіанці. Виходячи з цього на практиці неможливо досягти вирівнювання бюджету в ході економічного циклу, тому що з розвитком економіки підвищуються тенденції до росту дефіциту бюджету. У більшості країн розмір дефіциту в багато разів перевищує бюджетні надлишки.

 

Теорія бюджетного стабілізування

 

Ця теорія ґрунтується на теорії Кейнса про роль фінансів у розширеному відтворенні. Саме Кейнс вперше визначив податки, як бюджетні стабілізатори, що автоматично реагують на циклічні коливання, забезпечуючи гнучкість економічної і фінансової систем. Відповідно до даної теорії бюджет являє собою вбудований стабілізатор, за допомогою якого досягається стабільність економіки, а також рівновага в господарстві. При цьому бюджет визначає групу стабілізаторів такі як: податки, державні витрати, позики, соціальні виплати, що впливають на співвідношення витрат і надходжень, які ідуть у механізм вбудованого стабілізатора.

 

Концепція неокласичного синтезу

 

Суть відбита в роботі американського економіста Самуельсона. Дана концепція Передбачає рівновагу в умовах неповної зайнятості, що враховує грошовий фактор. Сутність синтезу: в залежності від стану економіки передбачається використання або кейнсіанських рекомендацій держ. регулювання, або концепції неокласиків, які передбачають регулювання економіки за допомогою фіскальної і грошово-кредитної політики. На думку Самуельсона за допомогою фіскальної і грошово-кредитної політики система змішаного підприємництва може не тільки уникнути кризи, але й розраховувати на економічне зростання. При цьому попит повинен не тільки регулюватися шляхом застосування державних витрат і податків, але й шляхом зміни чи маніпулювання облікової відсоткової ставки, а також проведення операцій на відкритому ринку.

 

Протиріччя кейнсіанської теорії. Фактори, що обумовили неспроможність регулювання економіки на кейнсіанській основі

 

Протиріччя кейнсіанської теорії:

1.Заохочення ефективного попиту шляхом зростання державних витрат носить тимчасовий характер.

2.3ростання інвестицій і позик сприяє розширенню міжнародної діяльності, але в той же час призводить до відставання темпів зростання зайнятості.

3.Фінансування державних витрат за рахунок позик веде до збільшення перерозподілу нац. доходу, т.ч. погашення боргів і виплата відсотків по них здійснюється за рахунок податків на них, загострюючи при цьому протиріччя в суспільстві.

Фактори, що обумовили неспроможність регулювання економіки на кейнсіанській основі:

1.Ріст цін на паливо і сировину, погіршення економічної конюнктури ускладнили умови розширеного відтворення.

2.Поглиблення міжнародного поділу праці, заохочення попиту викликало інфляцію; проведення антиінфляційної політики негативно відзначилось на попиті та зайнятості.

З.Розширення державного втручання в економіку призвело до зростання державного апарату управління і витрат на його утримання.

Т.ч. теорія фінансів, висунута школою кейнсіанців, відповідала екстенсивному типу розвитку економіки.

 

Неокласична теорія фінансів

 

Неокласична теорія фінансів починає свій розвиток з 50-х рр. Теорії даної школи засновані на концепції факторів виробництва згідно з якими вартість продуктів створюється трьома факторами:

1.Капіталом

2.Працею

З.Землею.

Ефективність державних витрат розглядається з точки зору досягнення раціонального співвідношення між цими факторами. Згідно з даними теоріями передбачається перехід від екстенсивного типу розвитку економіки до інтенсивного.

 

Концепція Лаффера

 

Особлива увага в неокласичній теорії фінансів приділяється податкам. Представники даної школи повернулися до оцінки податків даної англійською класичною політекономією, яка свідчить про те, що кожний податок - поганий. На їх думку, податки, які стягуються державою призводять до необґрунтованих витрат і втрати частини національного доходу.

Згідно з кейнсіанською теорією регулювання економіки податки є важелем економічної і фінансової стабілізації, а також засобом антициклічної політики. Неокласики вказують на необхідність зниження рівня податків з метою підтримки інвестицій і активізації ринкового механізму. Вони стверджують, що податкова політика повинна бути спрямована на стимулювання економічного росту в довгостроковому періоді. З цією метою вони пропонують знизити ставки податків, змінити структуру податкової системи, прогресивну шкалу по прибутковому податку замінити пропорційною. Т.ч. на їхню думку буде створена нейтральна для розвитку економіки податкова система.

Лаффер вперше обґрунтував залежність між ростом податкових ставок і доходи бюджету.

Збільшення податкових ставок супроводжується зростанням бюджетних доходів, однак існує межа, за якою починається заборонена зона шкали оподаткування. Ставка податку в забороненій зоні призводить до скорочення державних доходів. Т.ч. зміст полягає в тому, що зниження податкових ставок має стимулюючий вплив на вироб?/p>