Сутність та принципи роботи ЕОМ
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
ваних наборiв системної логiки фiрма VIA випустила удосконалений варiант чiпсету VIA Apollo KT133А. Цей чiпсет, володiючи всiма властивостями прототипу, на вiдмiну вiд нього пiдтримує 266 МГц (133 МГц DDR). При цьому, як показує практика, новий варiант чiпсету успiшно працює i при великих значення тактової частоти процесорної шини, що робить його дуже перспективним в режимах розгону (overclocking).
На даний момент VIA Apollo KT133А користується великою популярнiстю для процесорiв з тактовою частотою до 1000 Гц. Для процесорiв Athlon з тактовою частотою вище 1 ГГц використовуються бiльш потужнi чiпсети VIA Apollo KT266/266А/333/400. Процесор AMD Athlon 2,2 ГГц визнаний найбiльш продуктивним на чiпсетi VIA Apollo KT400.
7.Класифiкацiя, назва та короткi параметри процесорiв
У технiчнiй лiтературi, прес-релiзах, а також у попереднiх анонсах розроблювачiв i виробникiв нерiдко використовуються кодовi найменування процесорiв та їх архiтектури. Однак пiсля офiцiйного оголошення цi ж вироби стають вiдомi вже пiд iншими iменами. При цьому з маркетингових розумiнь процесорам, створеним за рiзною технологiєю та маючи вiдмiнностi в архiтектурi своїх ядер, часто привласнюються однаковi iмена. Таке положення речей дезорганiзує не тiльки починаючих користувачiв, але нерiдко i фахiвцiв.
8.Класифiкацiя процесорiв фiрми Intel
Pentium першi процесори сiмейства P5 (березень 1993 р.). Перше поколiння Pentium носило кодове iмя P5, а також i80501, напруга живлення була 5В, розташування виходiв "матриця", тактовi частоти 60 i 66 Мгц, технологiя виготовлення 0,80-мiкронна, частота шини дорiвнює частотi ядра. Випускалися в конструктивi пiд Socket 4.
Розвитком цього сiмейства став P54, вiн же i80502, напруга живлення ядра була знижена з 5 В до 3,3 В, розташування виходiв "шахова матриця", технологiя 0,50 мкм, а потiм 0,35 мкм. Тактова частота ядра 75-200 Мгц, шини 50, 60, 66 Мгц. Обсяг кеш-памятi L1 16Кбайт. Уперше вона була роздiлена 8 Кбайт на данi i 8 Кбайт на iнструкцiї. Рознiм Socket 7. Архiтектура IA32, набiр команд не змiнювався з часiв процесорiв i386.
Pentium MMX (P55, сiчень 1997 р.). Додався новий набiр iз 57 команд MMX. Технологiя 0,35 мкм. Напруга живлення ядра зменшилося до 2,8 В. Процесори вимагали змiни в архiтектурi материнських плат, тому що подвiйне електроживлення вимагало установки додаткового стабiлiзатора напруги. Обсяг кеш-памятi L1 був збiльшений у два рази i склав 32 Кбайта. Внутрiшня тактова частота 166-233 МГц, частота шини 66 Мгц. Розрахованi на Socket 7. Стали останнiми в лiнiйцi процесорiв Pentium для компютерiв Desktop.
Pentium Pro першi процесори шостого поколiння, випущенi в листопаду 1995 р. Уперше застосована кеш-память L2, обєднана в одному корпусi з ядром i працююча на частотi ядра процесора. Процесори мали дуже високу собiвартiсть виготовлення. Випускалися спочатку за технологiєю 0,50 мкм, а потiм по 0,35 мкм, що дозволило збiльшити обсяг кеш-памятi L2 iз 256 до 512, 1024 i 2048 Кбайт. Тактова частота вiд 150 до 200 Мгц. Частота шини 60 i 66 Мгц. Кеш-память L1 16 Кбайт. Рознiм Socket 8. Пiдтримували всi iнструкцiї процесорiв Pentium, а також ряд нових iнструкцiй (CMOV, FCOMI i т.д.). В архiтектуру була введена подвiйна незалежна шина (DIB). Надалi всi нововведення успадкували Pentium II. Архiтектура Pentium Pro значно випередила свiй час.
Pentium II/III сiмейство P6/6x86, першi представники зявилися в травнi 1997 р. Сiмейство цих процесорiв поєднує пiд загальним iмям процесори, призначенi для рiзних сегментiв ринку: Pentium II (Klamath, Deschutes, Katmai) для масового ринку ПК середнього рiвня, Celeron (Covington, Mendocino, Dixon i т.д.) для недорогих компютерiв, Xeon (Xeon, Tanner, Cascades i т.д.) для високопродуктивних серверiв i робочих станцiй. Рознiми Slot 1, Slot 2, Socket 370, а також вiдповiднi варiанти для мобiльних компютерiв.
Katmai найменування ядра (вересень 1999 р.) процесорiв Pentium III. Додано блок SSE (Streaming SIMD Extensions), розширений набiр команд MMX, удосконалений механiзм потокового доступу до памятi. Техпроцес 0,25 мкм, тактова частота 450-600 МГц, кеш-память L2, розмiщена на процесорнiй платi, 512 Кбайт. Рознiм Slot 1. Частота шини 100 МГц, але в звязку з затримкою Coppermine були випущенi моделi 533 i 600 МГц, розрахованi на частоту шини процесора 133 Мгц.
Celeron сiмейство процесорiв, орiєнтованих на масовий ринок недорогих компютерiв. У це сiмейство входять моделi, створенi на основi архiтектури Covington, Mendocino, Dixon, Coppermine. Уперше зявилися в квiтнi 1998 року. Випускалися спочатку для Slot 1, надалi для Socket 370.
Tualatin-256K кодове найменування ядра i процесорiв Socket 370 Pentium III, зроблених по 0,13 мкм техпроцесу. Це останнi Pentium III. Вiдрiзняються вiд попередникiв бiльш удосконаленими архiтектурою та технологiєю виробництва. Характеризуються зниженою напругою живлення i меншим енергоспоживанням. Робоча частота моделей для Desktop iз FSB 100 МГц 1,0, 1,1 ГГц, а з FSB 133 МГц 1,13 ГГц i вище.
Pentium 4 наступнi пiсля Coppermine принципово новi 32-нi процесори Intel для звичайних PC. Замiсть традицiйних GTL+ i AGTL+ використовується нова системна шина Quad Pumped 100 Мгц, що забезпечує передачу даних iз частотою 400 Мгц i передачу адрес iз частотою 200 Мгц. Кеш-память L1 8 Кбайт, L2 256 Кбайт. В архiтектуру введений ряд удосконалень, спрямованих на збiльшення тактової частоти i продуктивностi. Введено новий набiр iнструкцiй SSE2. Першi моделi на основi ядра Willamette iз тактовою частотою 1,4-1,5 ГГц випущенi 20 жовтня 2000 року. Рознiм Socket 423. Остання модель розрахована на частоту 2 ГГц, пiсля чого ядро Willamette змiнюється на Northwood.
Merced кодове найменування ядра i першого процесора 64-ої архiтектури, апаратно сполучино з 32-ою архiтектурою. Включає трьохрiвневу кеш-память обсягом 2-4 Мбайт.