Geum.ru

Сутність педагогічного спілкування

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

є організації спілкування вчителя зі школярами на уроці й поза нього як цілісного процесу.

Плануючи урок, учителю необхідно думати не тільки про засвоєння інформації, але й про створення умов для самовираження, самоствердження, насамперед тих учнів, які потребують допомоги вчителя; необхідно передбачати прийоми забезпечення зацікавленості в роботі кожного учня й забезпечувати співробітництво й співтворчість.

Професійне педагогічне спілкування феномен складний. Воно має певну структуру, що відповідає загальній логіці педагогічного процесу. Якщо виходити з того, що педагогічний процес має наступні стадії: задум, втілення задуму, аналіз і оцінку, то можна виділити відповідні їм етапи професійного спілкування. Н.Д.Никандров і В.А.Кан-Калик пропонують наступну структуру педагогічного спілкування:

  1. моделювання педагогом майбутнього спілкування з учнем;
  2. організація безпосереднього спілкування з дітьми (початковий період спілкування);
  3. керування спілкуванням у ході педагогічного процесу;
  4. аналіз здійсненої системи спілкування на майбутню діяльність.

Моделювання є найважливішим етапом педагогічного спілкування.

Певне прогнозування майбутнього спілкування ми здійснюємо навіть при повсякденному спілкуванні. Здійснювати попереднє прогнозування майбутнього спілкування надто важливо, оскільки це допомагає педагогу конкретизувати ймовірну картину спілкування й відповідно коректувати методику виховного впливу. У цілому це своєрідна випереджальна стадія спілкування, у якій заставляються контури майбутньої взаємодії. Продумування майбутнього спілкування з дітьми оптимізує весь навчально-виховний процес.

Велике значення в навчальному процесі має також і організація безпосереднього спілкування з дітьми в початковий період контакту з ними. Цей період В.А.Кан-Калик і Н.Д.Никандров умовно називають комунікативною атакою, під час якої завойовується ініціатива в спілкуванні й цілісна комунікативна перевага, що дає можливість надалі управляти спілкуванням з дітьми.

Керування спілкуванням найважливіший елемент професійної комунікації. Під ним розуміється комунікативне забезпечення того або іншого методу виховного впливу. У перші моменти спілкування з дітьми педагог повинен уточнити можливості роботи, загальний настрій дітей, їхню психологічну готовність до роботи вибраним для цього адекватним методом.

Цей етап грає важливу орієнтовну роль у ситуації спілкування.

Далі йде початкова стадія спілкування. Це, по суті, перехідний етап від передкомунікативної ситуації, тобто прогнозування спілкування, до ситуації безпосередньої взаємодії. Сучасні соціально-психологічні дослідження показують, що людина по-різному може виступати в процедурі спілкування:

  1. по-перше, може бути ініціатором;
  2. по-друге, субєктом;
  3. по-третє, у різних ситуаціях виступати або активним, або пасивним учасником взаємодії;
  4. по-четверте, у відповідності, наприклад, з концепцією трансактного аналізу, вона може виконувати одну із трьох основних ролей: Батьків, Дорослого або Дитини.

Своєрідність професійного педагогічного спілкування полягає в тому, що ініціативність тут виступає як спосіб керування спілкуванням і, відповідно, цілісним навчально-виховним процесом.

 

 

Список використаної літератури

 

  1. БрудныйА.А., Шукуров Э. Мир общения. Фрунзе, 1977. 70с.;
  2. БрудныйА.А. О проблеме коммуникации// Методологические проблемы социальной психологии. М., 1975. С.165182;
  3. Велітченко Л.К.Психолого педагогічний практикум у системі підготовки до педагогічної взаємодії// Педагогіка і психологія. 1997. №4;
  4. ЗимняяИ.А.Педагогическая психология. М., 2001;
  5. Кан-КаликВ.А.Учителю о педагогическом общении. М.: Просвещение, 1987;
  6. КондратьеваС.В.Психолого-педагогические проблемы общения/ Уч.пособие. Гродно, 1982;
  7. ЛеонтьевА.А.Психология общения// Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. 3-е изд.// Психология для студента. М., Академия, 2005. 368с.;
  8. МачуськаГ.М.Формування культури спілкування субєктів навчально-виховного процесу// Педагогіка і психологія. 1997. №3;
  9. МитинаЛ.М.Психологическая диагностика коммуникативных способностей учителя. Кемерово, 1996;
  10. Основы педагогического мастерства / Под ред. И.А.Зязюна. М., 1989. Раздел III. /Педагогічна майстерність / Під ред І.А.Зязюна. К., 1997. Роздел 7;
  11. РомашинаС.Я.Дидактические основы формирования культуры коммуникативного воздействия педагога: учеб. пособие / С.Я.Ромашина. Барнаул: БГПУ, 2002. 204с.