Судова фотографiя та вiдеозапис
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?скопiчнi, вимiрювальнi, змiни контрастiв, кольороподiльнi, радiографiчнi, голографiчнi, електрографiчнi, термографiчнi, дифузiйнi та iн. У дослiднiй фотографii часто технiчний засiб, який застосовують, i методика його застосування дають назву методу, однак основним СФ спосiб фотографiчного фiксування.
Межа мiж сумiжними поверхнями може бути чiткою, розмитою чи такою, що погано розрiзнюСФться. За допомогою фотографiчних методiв дослiдження можна змiнювати яскравiсть сумiжних поверхонь, робити межi мiж ними добре розрiзнюваними та чiткими. У цьому, власне, i полягаСФ суть дослiдноi фотографii невидиме зробити видимим, а погано розрiзнюване чiтким. Це досягаСФться за допомогою названих спецiальних методiв.
За допомогою фотографiчних методiв змiни контрастiв можна змiнювати пороги контрастностi (яскравостi) мiж сумiжними дiлянками. Цi методи подiляють на фiзичнi, фотографiчнi та хiмiчнi. До фiзичних належить зйомка в косо спрямованому освiтленнi, розсiяному свiтлi, проникному (на просвiт), безтiньовому, методом "муару", а також зрушення та оконтурювання зображення.
До методiв фотографiчноi змiни контрастностi (яскравостi) належать кольороподiльний (розробник Е. Буринський), кольоророзрiз-нювальний зйомка в рiзних дiлянках спектра iз застосуванням свiтлофiльтрiв, а також зйомка на матерiалах рiзноi чутливостi та контрастностi. Наприклад, для репродукцii застосовують фотоплiвку "Мiкрат-300".
Хiмiчнi методи збiльшення контрастностi полягають у спецiальному обробленнi негативного чи позитивного матерiалу. Для цього застосовують хiмiчнi засоби, якi називають послаблювачами та пiдсилювачами.
Кольороподiл i кольоророзрiзнювання рiзнi методи вiдновлення невидимого та збiльшення контрасту.
Кольороподiл полягаСФ в тому, що з дослiджуваного документа виготовляють два контрастних негативи, сумiщують iх i друкують два дублi-негативи. Цю процедуру повторюють доти, поки не буде досягнуто бажаного контрасту. У такий спосiб Е. Буринський вiдновив згаслi тексти на рукописах, що належать до епохи князювання Д. Донського. Метод кольороподiлу широко застосовують також в археологii та медицинi. Д. МенделСФСФв назвав цей метод другим зором людини, а Е. Буринський був удостоСФний Великоi золотоi медалi iм. М. Ломоносова за наукове вiдкриття.
Кольоророзрiзнювання зйомка в рiзних дiлянках спектра витiснила трудомiсткий метод Е. Буринського. ii застосовують в експериментальних дослiдженнях для вiдновлення залитих барвником текстiв, розрiзнення штрихiв текстiв, якi мають близькi кольоровi вiдтiнки, котрi важко чи взагалi неможливо розрiзнити. Наприклад, для того щоб прочитати залитий фiолетовим барвником текст, достатньо сфотографувати документ з фiолетовим свiтлофiльтром, а щоб виявити порошинки та кiптяву навколо вогнепального ушкодження, залитого кровю, треба сфотографувати його з червоним свiтлофiльтром або за допомогою ЕОП.
Як зазначалося, у дослiднiй та польовiй кримiналiстицi застосовують ультрафiолетовi, iнфрачервонi та рентгенiвськi променi. Зйомка в них даСФ змогу виявити закритi барвниками, тонким шаром дерева чи паперу ознаки пiдчищення, травлення та змивання текстiв, а також згаслi вiд часу тексти. Названi променi збуджують люмiнеiенцiю, яку можна вiзуально спостерiгати чи фотографувати i в такий спосiб диференцiювати речовини.
В ультрафiолетових променях розрiзняють зйомку у вiдбитих променях i зйомку люмiнеiенцii.
Для зйомки у вiдбитих променях обСФкт освiтлюють УФП (за допомогою пристроiв ОЛД-41,"Таран", УК-1, кварцовоi лампи), а перед обСФктивом фотоапарата розмiщують свiтлофiльтр УФС-1 або УФС-2. Пiд час фотографування люмiнеiенцii свiтлофiльтр УФС-1 розмiщують перед джерелом УФП, а на обСФктив одягають свiтлофiльтр, який коригуСФ тiльки колiр люмiнеiенцii (наприклад, синьо-зелену чи оранжеву зону).
В iнфрачервоних променях так само розрiзняють зйомку у вiдбитих променях i зйомку люмiнеiенцii.
Для зйомки у вiдбитих променях обСФкт освiтлюють звичайною лампою розжарювання, а на обСФктив фотоапарата встановлюють iнфрачервоний свiтлофiльтр РЖЧС-1, червонi свiтлофiльтри ЧС-14, ЧС-15. Зйомка iнфрачервоноi люмiнеiенцii набагато складнiша, бо потребуСФ освiтлення РЖЧП певноi зони обСФкта та повного вiдсiкання РЖЧП перед обСФктивом. РЖнфрачервона люмiнеiенцiя лежить за межами видимого спектра, тому для ii спостереження застосовують електронно-оптичнi перетворювачi, прилади нiчного бачення.
Рентгенiвськi променi мають велику проникну здатнiсть. Вони не фiксуються оптичними обСФктивами, тому зйомку здiйснюють без фотоапарата. Фотографують не обСФкт, а його тiнь. Для цього джерело рентгенiвських променiв розмiшують перед обСФктом, а за ним рентгенiвську плiвку. Рентгенiвськi променi, проникаючи крiзь обСФкт, створюють тiньове зображення його структури, яке й фiксуСФться на плiвцi.
Мiкрозйомка це фотографування обСФкта через мiкроскоп. Завдяки цьому фiксуСФться картина, яку можна спостерiгати в окуляр. Сучаснi мiкроскопи й аналiтичнi прилади (спектрографи, спектрометри та бiологiчнi, металографiчнi, поляризацiйнi, сканувальнi, тунельнi й електроннi мiкроскопи), як правило, зСФднанi з фото-, кiно-чи вiдеокамерою МСК-1, МРЖМ-8. Умови зйомки добираються оптимально, а в останнiх моделях навiть автоматично.
Для мiкрозйомки за допомогою звичайного мiкроскопа МБРЖ, МБС-1 застосовують мiкрофотоустановки ФМН-2, ФМН-1 або мiкрофотонасадки МФН-1. Можливе фотограф