Судова система Італії

Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство

?нює кандидатури за такими критеріями: 1) професійна придатність і підготовленість; 2) добросовісність при виконанні службових обовязків; 3) вміння кваліфіковано розглядати судові справи. Вищою Радою магістратури можуть бути застосовані інші поглиблені критерії оцінки діяльності магістрата, про що повідомляється канди-дуюча особа (ст. 187-8).

Висновок вказаної ради приймається у формі вмотивованого рішення. Магістрати, які отримали позитивну оцінку, призначаються касаційними магістратами за чергою з урахуванням вислуги років. Уже як касаційні магістрати вони залишаються на попередніх посадах до призначення їх на нові посади, що також здійснюється Вищою Радою магістратури за проханням зацікавленої особи у порядку, передбаченому ст. 187-10. Вища Рада магістратури може відмовити особі у призначенні її касаційним магістратом. Кандидатура магістрата, який не отримав позитивної оцінки висувається для повторного розгляду Вищій Раді магістратури не раніше як через 3 роки[4,c.272].

Заняття керівних посад в судах і переміщення.

Призначення на керівні посади в судах здійснюється Вищою Радою магістратури, в порядку, який передбачено у главі 8 Уложення, за винятком керівної посади в претурії. Усі призначення здійснюються за пропозицією комісії, яка складається з трьох членів: два з них обрані магістратами, один парламентом Італії. Ця пропозиція має бути узгоджена з Міністерством юстиції.

Призначення на посаду в порядку переміщення регулюється главою 9 Уложення. Указані дії відбуваються за рішенням Вищої Ради магістратури, до якої подається прохання про переміщення. Повідомлення про вакансії друкується в Офіційному бюлетені Міністерства юстиції. Трапляються іноді переміщення з прокурорської на суддівську посаду та навпаки, але цей процес більш складний, ніж переміщення в межах прокурорських або суддівських посад.

Компетенція Вищої Ради.

У попередніх пунктах глави щодо магістратів було викладено частково компетенцію Вищої Ради магістратури, тому можна стисло показати напрями компетенції і певні нові компетенції, що визнані у главі II вказаного закону. Вища Рада магістратури компетентна щодо: 1) зарахування осіб до складу магістратури, призначення на суддівські посади, переміщення, підвищення та інших питань, повязаних зі статусом магістратів;

  1. призначення та відклику почесних віце-преторів, мирових суддів і заступників суддів, а також членів спеціалізованих відділень, які не є магістратами;
  2. делегування Президентам Апеляційних судів права призначати мирових суддів і заступників суддів;
  3. притягнення до дисциплінарної відповідальності магістратів;
  4. подання про призначення касаційними магістрами професорів та адвокатів за особливі заслуги;
  5. надання особливих компенсацій та інших субсидій діючим суддям або їхнім сімям.

Вища Рада магістратури має права надавати пропозиції до міністра юстиції щодо зміни територіальної юрисдикції судових округів або їх утворення, а також щодо всіх питань, які стосуються організації та функціонування службових структур, повязаних зі здійсненням щодо законопроектів відносно судового устрою, управління в галузі юстиції та інших питань, що мають відношення до компетенції саме цього органу. Такі пропозиції надаються міністрові юстиції[2,c.166].

Норми вказаної глави у статтях 11 і 12 встановлюють порядок діяльності щодо заміщення посад в судах за конкурсом і призначення на керівні посади в судах. Вища Рада, крім того, на строк своїх повноважень призначає комісію стосовно виборів касаційних магістрів. Цю комісію очолює заступник Президента Верховного касаційного суду, а в разі його відсутності голова відділення цього суду за призначенням Вищої Ради магістратури. Комісія здійснює вибори відповідно до встановлених правил, її рішення щодо виборів повідомляється зацікавленим особам і міністру юстиції, які мають право оскаржити це рішення до Ради у тридцятиденний строк від дня їх повідомлення.

Вища Рада приймає рішення остаточно згідно з обставинами справи. У статтях 14 і 16 Закону викладено компетенцію міністра юстиції щодо його права звернення до Ради та участі в її засіданнях[5,c.290].

Викладено компетенцію Вищої Ради щодо магістрів, які переміщаються на службу до міністерства, у тому числі й у випадках, коли переведення магістратів не повязано у наступному з належністю до магістратури. Рішення Вищої Ради, які стосуються магістратів, оформлюються декретом Президента Республіки, контрасигнуються міністром, а у випадках, передбачених у законі, вони можуть оформлюватися декретом міністра юстиції. Рішення щодо застосування до магістратів будь-якого виду дисциплінарного покарання можуть бути оскаржені до Верховного касаційного суду, який розглядав це питання у загальному засіданні відділень. Скарга щодо рішення тягне зупинення його виконання.

Крім цього, у Вищої Ради є компетенція, повязана з діяльністю членів Вищої Ради (ст. 20)[5,c.298].

Рішення щодо казначейства погоджуються з міністерством казначейства. Указані рішення можуть бути оскаржені до Державної Ради Італії.

Правове положення члена Вищої Ради.

Закон встановлює правовий статус члена Вищої Ради магістратури, в основному цьому присвячено положення глави IV. Члени Ради, яких обрано, перебувають на своїх посадах чотири роки і не можуть бути знову обраними після закінчення вказаного строку повноважень до нового складу ради, але це не позбавляє їх права бути обраними до наступних складів ?/p>