Судимiсть: строки погашення та умови ii зняття
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
адках строки погашення судимостi обчислюються окремо за кожний злочин пiсля фактичного вiдбуття покарання за останнiй злочин.
У строк судимостi як правило включаються такi перiоди:
1) час вiд вступу вироку в законну силу до початку виконання (вiдбування) покарання. Якщо покарання з якихось причин взагалi не звертаСФться до виконання, то особа вважаСФться судимою з моменту набуття чинностi вироком i до спливу строку давностi виконання тАЬ обвинувального вироку. Коли ж вирок звертаСФться до виконання iз запiзненням, то судимiсть подовжуСФться на час такоi затримки;
2) термiн основного покарання;
3) термiн додаткового покарання, якщо воно виконуСФться пiсля вiдбування основного покарання;
4) промiжок часу вiд закiнчення вiдбування покарання до остаточного погашення судимостi.
Призначене судом покарання може виявитися не вiдбутим у належний строк. Причинами цього можуть бути:
1) поведiнка самого засудженого його ухилення вiд вiдбування покарання. Наприклад, втеча з мiiь позбавлення волi. В такому випадку термiном, пiсля якого починаСФ текти строк погашення судимостi, слiд вважати фактичне звiльнення особи вiд вiдбування покарання;
2) дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання: а) умовно-дострокове звiльнення вiд вiдбування покарання на пiдставi ст. 81; б) на пiдставi акта про амнiстiю; в) у звязку з помилуванням. При цьому строк погашення покарання починаСФться з моменту звiльнення вiд покарання з наступного дня пiсля звiльнення. Однак тривалiсть строку погашення судимостi визначаСФться виходячи з тяжкостi злочину та виду покарання, визначеного вироком. Якщо особа звiльнена умовно-достроково, то випробувальний строк, протягом якого тече не вiдбута частина покарання, тече одночасно зi строком погашення судимостi;
3) замiна покарання бiльш мяким. Це також може бути проведене з пiдстав, передбачених КК (ст. 82), а також у звязку з амнiстiСФю чи помилуванням. У такому випадку строк погашення судимостi починаСФ текти з моменту вiдбуття бiльш мякого покарання. Тривалiсть строку визначаСФться виходячи з фактично вiдбутого бiльш суворого покарання, яке спочатку й було призначене за вироком суду.
РДдина вимога, яку предявляСФ КК до поведiнки особи в перiод судимостi, це не вчинення нового злочину. Вчинення нового як умисного, так i необережного злочину свiдчить, що засуджений не довiв свого остаточного виправлення. При цьому потрiбно, щоб за злочин, вчинений у перiод судимостi, особа не була на законних пiдставах звiльнена вiд кримiнальноi вiдповiдальностi або покарання.
4. Зняття судимостi
1. Якщо особа пiсля вiдбуття покарання у видi обмеження волi або позбавлення волi зразковою поведiнкою i сумлiнним ставленням до працi довела своСФ виправлення, то суд може зняти з неi судимiсть до закiнчення строкiв, зазначених у статтi 89 цього Кодексу.
2. Зняття судимостi допускаСФться лише пiсля закiнчення не менш як половини строку погашення судимостi.
3.Порядок зняття судимостi встановлюСФться Кримiнально-процесуальним кодексом Украiни.
Судимiсть не СФ самоцiллю. Вона покликана закрiпити результати впливу на засудженого в ходi виконання покарання, переконатися, що вiдбулося його виправлення. Однак засуджений своСФю поведiнкою може довести, що завдання, якi стоять перед судимiстю, досягнутi i до погашення ii строку. З огляду на це, закон передбачаСФ можливiсть дострокового зняття судимостi, що СФ не лише проявом гуманiзму та iндивiдуального пiдходу до реалiзацii кримiнальноi вiдповiдальностi, а й сприяСФ прискоренню остаточного виправлення засудженого, попередженню рецидиву.
Дострокове зняття судимостi не застосовуСФться до:
1) вiйськовослужбовцiв, яким позбавлення волi на строк до двох рокiв замiнено на тримання у диiиплiнарному батальйонi на цей же строк;
2) звiльнених вiд вiдбування покарання з випробуванням: а) на пiдставi ст. 75 (за умови, що вони успiшно пройшли випробування i не направлялися для вiдбування призначеного покарання); б) вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до семи рокiв, на пiдставi ст. 79 (якщо вони не направлялися для вiдбування покарання згiдно з вироком суду);
3) звiльнених вiд покарання: а) у видi позбавлення волi або обмеження волi у звязку iз закiнченням строкiв давностi виконання обвинувального вироку (ст. 80); б) внаслiдок бездоганноi поведiнки i сумлiнного ставлення до працi осiб, яких на час розгляду справи в судi не можна вважати суспiльне небезпечними.
4) осiб, яким невiдбута частина покарання у видi позбавлення волi чи обмеження волi замiнена вiдповiдно до ст. 82 або ж на пiдставi акта амнiстii чи помилування на бiльш мяке покарання. Це не поширюСФться на осiб, яким позбавлення волi було замiнено на обмеження волi судимiсть з них може бути знята достроково;
5) звiльнених вiд вiдбування покарання: а) вагiтних жiнок i жiнок, якi мають дiтей вiком до трьох рокiв (ст. 83); б) за хворобою (ст. 84).
Дострокове зняття судимостi можливе пiсля спливу не менше половини строку погашення судимостi, встановленого законом. При визначеннi початкових i кiнцевих моментiв цього строку слiд керуватися положеннями, викладеними в ст. 90.
Крiм формальних вимог вiдбування покарання та спливу не менше половини строку погашення судимостi, закон встановлюСФ i вимоги щодо поведiнки особи, яка претендуСФ на погашення судимостi. Ця особа повинна довести своСФ виправлення зразковою поведiнкою i сумлiнним ставленням до працi протягом усього вiдбутого строку погашення судим