Суб’єкти оперативно-розшукової діяльності
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
я служби або не пізніше чим через 3 місяці після звільнення зі служби, або після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби.
Збитки, заподіяні майну оперативного працівника або його близьким родичам у звязку з виконанням їм службових обовязків, компенсуються у встановленому законом порядку в повному обсязі за рахунок бюджетних коштів.
Як видно, законом установлений й урегульований в нормативно-правовому порядку соціально-правовий захист працівників оперативних підрозділів.
Що ж стосується захисту особистості цих субєктів, то в ЗУ Про ОРД вона лише декларується. Говориться, зокрема, що при наявності відомостей про загрозу життю, здоровю або майну оперативного працівника у звязку зі здійсненням їм ОРД в інтересах безпеки України, або з розкриття тяжкого й особливо тяжкого злочину, або з викриття організованого злочинного угруповання оперативний підрозділ зобовязаний вжити спеціальних заходів для забезпечення його безпеки.
Предметному ж вирішенню даної проблеми присвячений ЗУ Про державний захист працівників суду й правоохоронних органів (п. в ч. 2 ст. 2 і ст. 1). У ньому особи, що здійснюють ОРД, виділені як самостійні обєкти державного захисту, чітко визначена її спрямованість на припинення спроб перешкодити виконанню ними своїх прав і обовязків, а також на захист від зазіхань на життя, здоровя, житло, майно тощо.
Зокрема, цей закон установлює, що для забезпечення безпеки працівників (у цьому випадку ми говоримо про опер. працівниках) і їхніх близьких родичів, недоторканності житла, а також збереження майна з урахуванням конкретних обставин таким працівникам залежно від ступеня погрози для життя й здоровя можуть видаватися зброя, спеціальні засоби індивідуального захисту й вони повинні сповіщатися про небезпеку.
Якщо буде потреба за рахунок коштів місцевого бюджету можуть обладнатися засобами протипожежної й охоронної сигналізації їхнє житло й майно, замінюватися номери квартирних телефонів і державні номерні знаки індивідуальних транспортних засобів. Можуть також застосовуватися оперативно-технічні засоби відповідно до ЗУ Про ОРД.
У випадку погрози здійснення насильства або інших протиправних дій відносно зазначених осіб, з їхньої згоди й письмової заяви, може здійснюватися прослуховування телефонних і інших переговорів. У ході цього прослуховування може застосовуватися звукозапис. Якщо буде потреба ці особи, їхні неповнолітні діти й близькі родичі можуть бути, з їхньої згоди, тимчасово розміщені в місцях, що гарантують їхню безпеку, у тому числі в дошкільних виховних установах або установах органів соціального захисту населення України.
Крім того, може бути накладена тимчасова або постійна заборона на видачу відомостей про місце проживання зазначених осіб і інших відомостей про їх адресними бюро, паспортними службами, підрозділами Державтоінспекції, довідковими службами АТС і іншими офіційними інформаційно-довідковими службами. В окремих випадках передбачені відомості можуть вилучатися в порядку, установленому законодавством.
По клопотанню або згоді осіб, узятих під захист, у випадках, якщо їхня безпека не може бути забезпечена іншими мірами, вони переводяться на іншу роботу (тимчасову або постійну), направляються на навчання, переселяються в інше місце проживання, можуть бути змінена їхня зовнішність, анкетні дані з видачею відповідних особистих документів.
Приводом для застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки може бути:
- заява працівника або його близького родича;
- звернення керівника відповідного державного органа;
- одержання оперативної й іншої інформації про наявність загрози життю, здоровю, житлу й майну осіб, що підлягають захисту.
Але, разом з тим, варто сказати, що закон не дав чіткого правового визначення субєктів, що забезпечують безпеку працівників оперативних підрозділів, а також механізмів цього забезпечення.
Вищевказаний закон (п. в ч. 1 ст. 15) поклав даний обовязок на відповідні відомчі органи, хоча й наказав створення із цією метою спеціальних структур. Закон же Про ОРД (ч. 3 ст. 12) сформулював дану норму більш конкретно, адресуючи її самим оперативним підрозділам. Відзначимо, що в системі МВС зазначену функцію в цей час виконують служби внутрішньої безпеки.
Розглянуті вище гарантії соціального й правового захисту оперативних працівників не вичерпують всієї проблеми. Особливо це торкається питання про відповідальність опер. працівників за можливе заподіяння ними шкоди право охоронюваним інтересам у процесі здійснення ОРД.
Формально в ч. 4 ст. 12 ЗУ Про ОРД передбачається норма, що звільняє від відповідальності працівника оперативного підрозділу, що заподіяв шкоду правам, свободам людини, а також інтересам держави при здійсненні ОРД, перебуваючи в стані необхідної оборони, гострої потреби або професійного ризику.
Додамо, що в законотворчій діяльності державних органів цьому питанню також приділяється певна увага. Зокрема, у Постанові Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що забезпечує право на необхідну оборону від суспільно небезпечних зазіхань (№ 4 від 24 червня 1991 р. зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 3 від 4 червня 1993 р. і № 12 від 3 грудня 1997 р.) робиться акцент на необхідності п