Структуралізм Титченера
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
дів. На свої курси в Корнелле він почав приймати аспіранток задовго до того, як це стали робити в Гарвардському й Колумбійському університетах. З 56 його учнів, що захистили докторські дисертації, більше третини склали жінки. По числу докторських дисертацій, написаних під його керівництвом жінками, з ним не міг зрівнятися жоден з його сучасників. Титченер захищав жінкам, що прагнуть зайняти викладацькі посади, хоча такі дії здавалися його колегам надто сміливими. Відомий випадок, коли він зміг домогтися призначення викладачем однієї зі своїх учениць, навіть незважаючи на заперечення декана.
Першою аспіранткою, що захистила докторську дисертацію по психології, була Маргарет Флой Уошберн. Крім того, вона виявилася й першої із всіх учнів Титченера, що одержала докторський ступінь. Тепер він сам не знає, що із мною робити, - згадувала вона пізніше. Уошберн не змогла надійти в аспірантуру Колумбійського університету, як збиралася зробити спочатку, оскільки туди не приймали жінок. Однак неї прийняв Титченер, і після захисту дисертації в Корнелльському університеті вона початку свою успішну карєру вченого-психолога. Уошберн була автором серйозного дослідження із проблем порівняльної психології Розум тварин і стала першою жінкою-психологом, вибраної в Національну академію наук. Вона виконувала посаду президента Американської психологічної асоціації й була засновником Вассарського коледжу - одного із самих значних центрів дослідження проблем психології в нашій країні.
Ми згадуємо про успіхи Уошберн, щоб звернути увагу на ту підтримку, що Титченер робив психологам-жінкам у продовження всього свого життя. Для них він охоче розорював двері своєї лабораторії, тримаючи їх закритими для багатьох психологів-чоловіків.
Близько 1910 року Титченер почав писати книгу, у якій збирався найбільше повно відбити свою систему поглядів. На жаль, він умер у віці 60 років від пухлини мозку, перш ніж зміг закінчити роботу. Після його смерті кілька глав цієї книги були опубліковані в наукових журналах, а потім і в окремому виданні. Говорять, що в Корнелльському університеті дотепер можна побачити заспиртований мозок Титченера.
Система поглядів: зміст свідомого досвіду
Згідно Титченеру, предмет психології полягає у вивченні свідомого досвіду, тому що саме такий досвід залежить від випробуваного субєкта. Цей вид знань відмінний від того, котрий одержують учені, що досліджують традиційні проблеми природних наук. Наприклад, звуки й світло є предметами вивчення й фізики, і психології. Однак фізики досліджують явища з погляду протікання фізичних процесів, а психологи вивчають, як вони спостерігаються й сприймаються людьми.
Як затверджував Титченер, всі інші науки, крім психології, незалежні від випробуваного субєкта. Для пояснення цієї думки він пропонував розглянути простий приклад. Нехай температура повітря в кімнаті становить 85 градусів по Фаренгейтові. Очевидно, що це значення не буде залежати від того, є хтось у чи кімнаті ні.
Однак, коли в кімнаті присутні спостерігачі й повідомляють про те, що вони страждають від жари, то таке сприйняття залежить від їхніх переживань. Згідно Титченеру, подібний тип досвіду і є єдиним справжнім предметом вивчення психології.
Титченер попереджав, що при вивченні свідомого досвіду не можна допускати так званої помилки стимулу - тобто змішання психічних процесів сприйняття обєкта й впливу самого обєкта.
Наприклад, спостерігачі, які бачать яблуко й описують його просто як яблуко, не визначаючи колір і форму, які вони також сприймають, роблять помилку стимулу. Обєкт спостереження, на думку Титченера, повинен описуватися не повсякденною мовою, а мовою термінів усвідомленого його сприйняття.
Коли спостерігачі фокусують свою увагу на стимулах обєкта, а не на психічних процесах, вони не можуть відрізнити те, що вони знали про цей предмет раніше (тобто те, що в нашім прикладі називається яблуком) від свого безпосереднього сприйняття його в цей момент. Всі спостерігачі насправді знають про яблуко те, що воно червоне, блискуче й кругле. Коли вони описують що-небудь ще, крім кольору, яскравості й геометричних характеристик, вони витлумачують своє сприйняття обєкта, не спостерігаючи його, - тобто мають справа з опосередкованим, а не безпосереднім досвідом.
Титченер визначав свідомість як суму наших переживань, що існують у цей момент часу, а розум як суму наших переживань, накопичених протягом життя. Свідомість і розум багато в чому схожі - за винятком того, що свідомість містить у собі психічні процеси, що відбуваються в сучасний момент, а розум містить у собі загальний підсумок цих процесів.
Структурна психологія являла собою чисту науку, що не має прикладного значення. Титченер заявляв, що в її завдання не входить лікування хворої психіки, зміна людської свідомості або реформування суспільства. Її єдино правильною метою є відкриття суті або структури психіки. Він вірив у те, що вчені не повинні турбуватися про практичну цінність своїх досліджень. Із цієї причини він заперечував проти розвитку дитячої психології, зоопсихології й інших напрямків, які не містили в собі самоаналіз і не підходили для його пошуків суті свідомості.
Інтроспекція
Титченеровський спосіб інтроспекції, або самоспостереження, довірявся спостерігачам, які були навчені описувати стан своєї свідомості, а не сприймані стимули. Титченер р?/p>