Структура наказу про облікову політику та оптимальні шляхи впровадження
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?к) застосування вибраної ними облікової політики.
Проте, на нашу думку, щоб структура наказу була більш досконалою, даний пункт слід розміщати не першим, а останнім, перед підписами уповноважених осіб.
2. В п. 3 наказу про облікову політику зазначається:
При остаточних розрахунках з дебіторами, залишок заборгованості до 1 грн. вважати неістотним і списувати на фінансові результати відповідного звітного періоду [11].
Даний пункт не є обовязковим, проте є досить ефективним, оскільки, товариство займається здебільшого оптовою торгівлею, а отже розрахунки проходять у великих сумах, а підрахунок і пошук копійок у таких випадках є не зовсім доречним, також, така політика стимулює клієнтів до співпраці, а отже до обороту товарів і в кінцевому результаті до отримання прибутку, що є основною метою діяльності підприємства.
3. Досить велику частину активу Балансу складають основні засоби та необоротні активи, тому у п. 5 зазначається:
Визначити основним засобом актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), більше одного року [11].
Даний пункт не повністю висвітлює інформацію про обєкти, які на підприємстві відносяться до основних засобів. Це зумовлено тим, більше одного року використовуються не лише основні засоби, а й малоцінні необоротні активи, а за даним пунктом, і ті і інші будуть віднесені до основних засобів. Тому, щоб такого не сталося, потрібно ввести вартісне обмеження в розмірі 1000 грн., а п. 5 перефразувати таким чином:
Визначити основним засобом актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), більше одного року та вартість якого перевищує 1000 грн..
4. В п. 6 зазначається:
До малоцінних необоротних активів відносити активи вартісна оцінка яких не перевищує 1000 грн. [11].
Даний пункт на відміну від п. 5, висвітлює вартісну оцінку необоротних активів, проте він не зазначає термін корисного використання після якого актив буде відноситись до необоротних, а отже, за даним пунктом, це може бути і МШП з вартісною межею в 1000 грн. Щоб уникнути нестиковки, потрібно зазначити:
До малоцінних необоротних активів відносити активи, терміном корисного використання більше року та вартісна оцінка яких не перевищує 1000 грн..
5. Розглянемо також пункт 11 даного наказу, в якому зазначається:
Установити такі методи оцінки вибуття запасів:
- при відпуску запасів у виробництво метод середньозваженої вартості,
- при відпуску готової продукції метод ціни продажу,
- при відпску запасів у реалізацію метод ціни продажу [11].
На нашу думку, для того, щоб збільшити контроль за рухом запасів, до даного пункту потрібно додати, що:
Одиницею запасів для цілей бухгалтерського обліку вважати вид запасів.
6. Кожне підприємство, яке займається торгівлею чи надає певні послуги має своїх боржників (дебіторів). Проте іноді виникають ситуації, коли дебітори взагалі не повертають кошти, для таких випадків, на підприємстві повинен бути сформований резерв сумнівних боргів (РСБ). П. 13 наказу про облікову політику зазначає:
Суму резерву сумнівних боргів установлювати на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення. [11].
Іноді суму резерву сумнівних боргів формують виходячи із платоспроможності окремих дебіторів, проте, на нашу думку метод класифікації дебіторської заборгованості для нарахування резерву, є більш ефективнішим, оскільки ми не можемо точно дізнатися на скільки платоспроможний той чи інший дебітор, а інформація, яку він надасть про себе може бути неправдивою.
Проте, п. 13 не повністю висвітлює всю інформацію необхідну для нарахування РСБ, тому, на нашу думку, щоб уникнути різних неточностей, даний пункт потрібно сформувати такимчином:
Сформувати резерв сумнівних боргів на підставі класифікації дебіторської заборгованості за продукцію, товари, послуги за терміном її погашення; для цього встановити коефіцієнт сумнівності щодо простроченої дебіторської заборгованості терміном:
від 1 до 30 днів 5 %;
від 30 до 60 днів 20 %;
від 60 до 90 днів 60 %;
понад 90 днів 80 %.
Величину резерву сумнівних боргів визначати як суму добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на коефіцієнт сумнівност.
7. Хотілось би зазначити, що одним із недоліків наказу про облікову політику ЗАТ Рівне-Борошно, є те що деякі елементи облікової політики, (зокрема, це інформація про застосування рахунків 9 та 8 класів, а також про інвентаризацію), взагалі відсутні, тому, до наказу про облікову політику потрібно додати:
а) Доручити забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.
б) Для узагальнення інформації про витрати підприємства за елементами, застосувати рахунки класу 9. З метою визначення фінансового результату діяльності підприємства, закривати рахунок 79 щомісяця;
в) Установити терміни проведення інвентаризації:
- незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва щомісяця на 1-е число місяця, що настає за звітним;
- готової продукції, сировини, матеріалів, товарів на складах щокварталу на 1-е число місяця, що настає за минулим кварталом;
-бланків суворої звітності щокварталу,
- грошових коштів щомісяця,
- основних фондів і нематеріальних активів щороку станом на 1-е г?/p>