Структура и функции семьи
Реферат - Социология
Другие рефераты по предмету Социология
є рівною мірою підсумок загальносвітового процесу, наслідок затяжної кризи економіки і політики, причому під малодетностью варто розуміти не проста наявність одного-двох дітей у сімї, але і перевага малодітної ментальности, такої системи ціннісних орієнтації, що відрізняється сильним відчуженням особистості в сфері соціальних і сімейних відносин. У суспільстві, що імітує активність, відсторонення від псевдоценностей і норм захисна реакція особистості на недійсність існування. Але люди мимоволі втягуються й у процес відчуженого сприйняття справжніх цінностей як казенних. Саме це відбулося з цінністю існування людського роду, відтворення населення, народжуваності, сімї, дітей. Відчужена людина стала відноситися до цих цінностей не як до своїм власної, а як до навязува ззовні. І результат цієї трансформації ціннісних орієнтації не сповільнив позначитися. Масова малодетность сімей от її підсумок, що чи рано пізно починає турбувати і сама держава: недостача трудових ресурсів і поповнення армії.
Але держава бюрократичний орган, і усе, що звязано з сімейою в суспільному житті, його мало цікавить споконвічно. Дається взнаки історична протилежність сімї і держави, про яку чимало говорилося за всіх часів. Орієнтація держави на соціальний захист населення, обмежений чисто матеріальною допомогою, звичайно, робить враження турботи про населення. Ця сиюминутная політика знаходить відгук у масах, але для рішення нашої проблеми сімї такої турботи, мяко говорячи, недостатньо. Мова повинна йти про відродження визначених цінностей сімейного життя.
Ще на початку 70-х років соціолого-демографічні дослідження й опитування населення виявили зсув цінностей особистості убік матеріального фетишизму. У той час уже питання про сімю і дітей викликали нескінченні скарги на житлових і матеріальних труднощів. Але діти не народжуються винятково по економічних розуміннях. Інтенсивне використання посилань на матеріальні перешкоди до народження дітей, назване в соціологічній демографії і соціології сімї концепцією перешкод, свідчить про загальність відчуження в цій сфері...
Знеособлені, обюрокрачені відносини людей, далеких від справжньої ініціативи й активності, відбилися й у сімейних відносинах. Займаючись здебільшого імітацією службової діяльності, люди, повертаючи з роботи додому, у сімю, не можуть не привнести сюди укорінені шаблони поводження, хоча саме в лоні сімї потрібно принципово інша стратегія життя, де усіх варто робити всерйоз, справді, без халтури і показухи. І насамперед інфікуванню піддалися ті відносини, що складають серцевину і-суть власне сімейного життя відносини батьки діти, родительства; відносини між старшими і молодшими поколіннями.
Витиснення сімейного виробництва і залучення в орбіту найманої праці всіх працездатних членів сімї, висновок неповнолітніх у дошкільних організаціях, а старих у притулках позбавили людей загальсімейної діяльності і межпоколенного спілкування, привели не тільки до фізичного, але і психічному розєднанню їхній, отстраненности друг від друга.
Не маючи можливості передавати в спадщину нерухоме майно (у містах квартири, у селах будинку з землею), батьки утратили свій вплив на дорослих дітей і саме бажання мати саме декількох нащадків. Нинішня потреба в дітях це фактично потреба в дитині, та й то в маляті, тому що, починаючи з дитячого саду, батьки поступово утрачають своє батьківське володіння їм у соціально-психологічному змісті. Зменшення батьківського впливу на формування особистості дитини було пряме пропорційно посиленню впливу шкіл, інтернатів, пионерлагерей і громадські організації (згадаємо разючий феномен Павлика Морозова). Неминуча при цьому взаємна сторонність батьків і дітей супроводжується насильством над останніми, утечами їх з сімї, частішанням правопорушень дітей і підлітків у повних сімях. Пряме відмовлення матерів від немовлят виглядає сьогодні звичайним, утім як і відмовлення від старих батьків, що поміщаються в спецдома.
Але імовірно, самий головний і разом з тим небезпечний результат відносин відчуження в цій сфері массовидный характер однодетности. Вона ввійшла в наше життя вже як деякий стандарт сімейного благополуччя, і ніхто не віддає собі звіту в тім, що однодетность найближчий наслідок імітації сімейного способу життя, форма існування самітності трьох, передумова не тільки для відомих конфліктів, але і катастрофи цілих доль.
Якщо звернутися до історії. Перше десятиліття радянської влади в країні переважно сільської, з перевагою сімейного дрібного виробництва, на жаль, супроводжувалося інтенсивною пропагандою феміністської користі. Обговорення проблем волі любові, зведених у масовій свідомості до проблеми полових звязків, внесло вагомий вклад у розвиток внесемейных орієнтації жінок. Орієнтації підсилювалися практикою соціально-економічних відносин, і все це приводило до того, що в селянській країні, який в основному була Росія того часу, усі революційні починання асоціювалися в населення з боротьбою проти сімї (скасування приватної власності і спадкування, відділення кухні, домашньої праці від шлюбу і сімї, суспільне виховання дітей і т.п.). Спрямованість офіційної пропаганди проти відсталості патріархальних відносин, називаних домостроївськими, додавала могутній імпульс революційній війні з буржуазною сімейою, а фактично з сімейою взагалі як найважливі