Стрiльба iз лука
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Харкiвська державна академiя фiзичноi культури
Кафедра гуманiтарних наук
РЕФЕРАТ
На тему: Стрiльба iз лука
Виконала:
Студентка 2.9 группи
Захарченко Юлiя
Пееревiрив:
Викладач кафедри гуманiтарних наук
Гончаров Г.М
Харкiв 2010
Змiст
Вступ
1 РЖсторiя виникнення стрiльби з луку
2 Сучасна iсторiя стрiльби з луку та правила проведення змагань
3 Сучасний iнвентар
4 Роль iнших складових
5Досягнення
Висновок
Перелiк умовних скорочень
Список використаних джерел
Вступ
Стрiльба з луку-один з особливих видiв спорту, бо в його основi лежить бойове мистецтво,що супроводжувало розвиток людини з давнiх давен.
Мета - поглибити знання аудиторii зi стрiльби з лука.
1 РЖсторiя виникнення стрiльби з луку
Нiхто й досi не знаСФ точну дату створення першого луку,ця тема даСФ великий простiр для суперечок вчених.
Лук - це ручна зброя для метання стрiл, вiн вживався майже у всiх племенах i народiв на вiйнi i на полюваннi з епохи мезолiту 12-17 тисяч рокiв до нашоi ери i до XVII столiття нашоi ери. Але навiть у наш час залишилися такi мiiя де цей вид зброi широко використовуСФться,як засiб полювання.
Знахiдки древнiх лукiв надзвичайно рiдкi, тому що дерево i iншi органiчнi матерiали, з яких виготовлялася ця зброя, в землi не зберiгаються, тому найдревнiшiм луком вважаСФться знахiдка, що датуСФться епохою мезолiту, виявлена при розкопках стоянки Штельмоор (недалеко вiд Гамбургу, Нiмеччина). На територii колишнiх СРСР найдавнiшi луки i стрiли, також датуються кам`яним вiком трохи пiзнього перiоду, виявленi у Свердловськiй областi. Однак цiлком iмовiрно, що наступнi роботи археологiв дозволять виявити останки бiльш древнiх екземплярiв цiСФi зброi.
Лук був розповсюджений майже по всiй територii земноi кулi. Не знали лука тiльки жителi полярних районiв, островiв Тасманiя, Нова Каледонiя i австралiйцi, хоч на пiвнiчному сходi цього материка, вiн був вiдомим.
Спочатку використовувалися деревянi стрiли з камяними i кiстяними наконечниками. У бронзовий перiод iх змiнили бронзовi та мiднi, а пiзнiше стали повсюдно використовувати сталевi наконечники. РДгиптяни були першим народом, який взяв лук на масове озброСФння. 10-13 столiття - час найвищого розквiту лучного зброi. Рiзноманiття лукiв та стрiл було грандiозним: виготовлялися тонкi стрiли для пробивання кольчуги i товстi для стрiльби по конях, з рiзноманiтними наконечниками (загостренi, тупi, кулястi i iн.) Крiм того, на стрiли ставилися свистячi пристроi, свого роду психологiчна атака. У польотi цi стрiли видавали моторошнi свистячi звуки, змушують загони противника в жаху розбiгатися. Конструкцiя лука була досить традицiйна. У процесi розвитку зброi змiнювалися лише матерiали, з яких вiн створювався. Першi луки, ймовiрно, складалися з деревяноi палицi, мiцною i гнучкою, особливим чином висушеноi, i тятиви, сплетеноi з жил.
Нашi предки вмiло володiли луком, досягаючи у стрiльбi чудових результатiв. При змаганнi на швидкiсть кращi лучники випускали вiд 8 до 20 стрiл у хвилину i вважали для себе ганьбою, якщо хоч одна з них не потрапила в цiль. Стрiляли лучники i в центр мiшенi на вiдстанi до 200 крокiв, а деякi примудрялися на вiдстанi до 70 крокiв розколювати стрiлою навпiл горiхову лозу.
Прославленими стрiлками були i лучники Русi. На ратних змаганнях лучники - пропускали стрiлу через кiлька кiлець i поцiлювали в мiдну монету. Полюючи, збивали гусакiв i лебедiв на льоту, а на вiйнi вражали ворога в перенiсся або око.
З винаходом вогнепальноi зброi остання стала вiдтiсняти лук, як засiб ведення вiйни, проте ще довгий час лук конкурував з рушницею. Бо доки солдат устигав насипати в рушницю порох i забити заряд, лучник мiг випустити кiлька стрiл, пороховий дим також не заважав йому, бо ж не застеляв все навколо,а також не спантеличував жертву гуркотом пострiлу.
Кiлька разiв проводилися офiцiйнi змагання мiж лучниками i стрiляючими з рушницi. Останнi такi змагання проводилися в 1792 роцi в Англii.
Стрiльба велася на дистанцiю 91 метр по 20 пострiлiв. У мiшенi виявилося 16 стрiл i тiльки 12 куль - i це наприкiнцi XVIII столiття!
Не дивно, що сторiччям ранiше лук у руках майстерного стрiльця був набагато небезпечнiший рушницi.
Першим вiдмовилися вiд луку французи. У 1527 роцi спецiальнiм указом булi розпущенi загони лучнiкiв, а лук був оголошених зброСФю, не придатною для вiйни. У iнших краiнах (армiях) вiн проiснував ще два сторiччя. У регулярних вiйськах Росii , лук як вид зброi офiцiйно скасував Петро I, Але людина не забула, не вiдмовився вiд луку i донинi. Бiльше того, у багатьох краiнах число шанувальникiв цього спорту зростаСФ кожен день.
2 Сучасна iсторiя стрiльби з луку та правила проведення змагань
Як вид спорту стрiльба з лука зародилася у Швейцарii в 15 в. (На згадка про легендарного Вiльгельма Телля). Сучаснi правила змагань були сформульованi в кiнцi 19 столiття. Стрiльба з лука як олiмпiйськiй вид спорту входила в програму вже на II Олiмпiйських iграх у Парижi в 1900 роцi (потiм в 1904, 1908 РЖ 1920 р.).
У той час було багато недолiкiв в правилах змагань. Органiзатори використовували тi правила, що були прийнятi в краiнi, що проводила змагання. Що викликало певнi обмеження на екiпiруваннi, та ви