Страхування життя в міжнародній системі пенсійного забезпечення
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?тя (на випадок смерті, інвалідності тощо) припадає від 37% до 78% зборів премій страхових компаній і переважна більшість укладених договорів страхування. Резерви з особистого страхування, і особливо з довгострокового страхування життя, є одним з основних джерел внутрішніх національних інвестицій в економіці розвинених країн. З цієї причини страхові компанії, які займаються страхуванням життя, відносять до числа основних інституційних інвесторів. Так, активи страхових компаній США перевищують $2,5 трлн і становлять 1/3 від активів всіх інституційних інвесторів країни.
Умови договорів пенсійного страхування досить різноманітні. В промислово розвинених країнах ЄС і США набула поширення система так званого фінансового планування (finance planning), яка безпосередньо повязана зі страхуванням життя і дозволяє не лише побудувати індивідуальну схему страхового захисту, але й оптимізувати всю систему управління особистими фінансовими активами. Тому пенсійне страхування нерідко являє собою сукупність видів особистого страхування, що передбачають обовязки страховика здійснити страхову виплату у випадках: а) дожиття застрахованого до закінчення строку страхування або визначеного договором страхування віку; б) смерті застрахованого. За договором страхування пенсії страховик зобовязується проводити довічні, строкові або одноразові пенсійні виплати за умови досягнення застрахованою особою визначеного пенсійного віку, визнання її інвалідом або за іншими підставами, передбаченими договором і законом.
Пенсійні виплати за договорами страхування пенсії у випадках, передбачених договором страхування, можуть бути проведені вигодонабувачеві, або спадкоємцеві, або самому застрахованому у вигляді довічних або періодичних страхових виплат аннуітетів (пенсії, ренти), або у вигляді одноразової страхової виплати. Одночасно в законодавстві встановлено, що строк чинності договорів страхування життя, зокрема пенсійного страхування, не може бути меншим за один рік, а при розрахунку страхових тарифів і формування страхових резервів мають використовуватися таблиці смертності. Це визначає особливості пенсійного страхування, інших видів страхування життя, що принципово відрізняє його від інших, ніж страхування життя, видів страхування. Ці відмінності мають настільки суттєвий характер, що послужили причиною поділу страху-вання на дві великі галузі в країнах ЄС і в рамках СОТ: страхування життя і страхування інше, ніж страхування життя.
Якщо у видах страхування інших, ніж страхування життя, страховик аналізує ймовірність настання страхового випадку протягом, як правило, календарного року страхування, то при страхуванні життя предметом страхування стає ризик, притаманний життю людини. Це примушує страховика піддавати аналізу ймовірність дожиття страхувальника (або застрахованого) до віку або строку, встановленого в договорі страхування. З цієї причини в основу аналізу страхового ризику при страхуванні життя покладено критерії, які становлять основу таблиць смертності: вік страхувальника при укладенні договору страхування, його стать, передбачувана тривалість життя і ймовірність дожиття до певного віку. Довгостроковий прогноз очікуваної тривалості життя страхувальника ста-новить основу страхового тарифу і визначає особливості формування страхових резервів зі страхування життя, які формуються протягом строку чинності конкретного договору страхування, який може становити 10, 15 і більшу кількість років. Накопичення страхових резервів, яке є наслідком зобовязання виплатити страхову суму при дожитті до встановленого віку або строку, дозволяє страховику здійснювати інвестування тимчасово вільних коштів страхових резервів в різні види активів: акції, депозити, облігації тощо і забезпечити отримання додаткового для страхової компанії доходу. Зазвичай при розрахунку страхового тарифу за договорами страхування життя передбачуваний розмір доходу у вигляді відсотків, так званий дисконтуємий множинник, ураховується при визначенні сучасної величини страхового внеску, який страхувальник має сплатити одноразово при укладенні договору страхування, або сплатити протягом строку чинності договору страхування, або протягом встановленого в договорі страху-вання періоду сплати страхових внесків. При настанні страхового випадку стра-хові виплати проводяться в повному розмірі за всіма укладеними договорами страхування життя.
У теорії і практиці міжнародного пенсійного страхування виділяють дві групи (класи) договорів страхування пенсії, які можуть існувати як окремо, так і в тій чи іншій комбінації: 1) страхування на дожиття (endowment); 2) довічне страхування (whole life insurance); 3) страхування життя з виплатою аннуітетів.
Пенсійне страхування на дожиття передбачає виплату вигодонабувачеві встановленої за договором страхування страхової суми, якщо застрахована особа доживе до пенсійного віку, встановленого за договором. За цим договором може передбачатися право страхувальника на викупну суму (вартість). Йдеться про суму, яку страховик зобовязаний виплатити страхувальнику у випадку припинення сплати місячних внесків або, у випадку розірвання такого договору страхування, сплата внесків за який була проведена зразу в цілому за весь період страхування. При припиненні щомісячних виплат раніше визначеного строку викупна сума може бути не виплачена зовсім.
Накопичувальна складова за цим договором формується не лише за рахунок інвестування страховиком акумульованих