Створення і застосування електронного документу
Курсовой проект - Компьютеры, программирование
Другие курсовые по предмету Компьютеры, программирование
однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа: повинен давати змогу довести його цілісність та справжність згідно з процедурою, визначеною законодавством; у визначених законодавством випадках може бути предявлений у візуальній формі відображення, у тому числі у паперовій копії[14].
Паперовою копією електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Електронний документ і документ на папері, які є ідентичними за вмістом та реквізитами, мають однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа та його паперова копія, засвідчена у встановленому порядку, мають однакову юридичну силу.
Допустимість електронного документа як доказу (незалежно від вмісту і призначення електронного документа) не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ може бути застосовано для передачі повідомлень та іншої інформації, здійснення листування, укладання договорів (угод) та здійснення розрахунків, у порядку, встановленому законодавством.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом.
У разі коли законом передбачається вимога нотаріального посвідчення цивільно-правової угоди, така угода, оформлена шляхом створення електронного документа (електронних документів), повинна бути посвідчена нотаріусом, у порядку встановленому законом[8].
Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” від 22 травня 2003 р. № 851IV (набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування).
Закон України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 р. № 852IV
Швидка інформатизація суспільства, поширення компютерних технологій та необхідність правового врегулювання зазначених процесів зумовили розроблення і прийняття закону, який має регулювати основні організаційно-правові засади електронного документообігу та порядок використання електронних документів. Зазначимо, що аналогічні за змістом і спрямованістю нормативно-правові акти дотепер прийняті й діють практично в усіх розвинених країнах, стають елементами “електронної системи врядування”, сприяють зменшенню документообігу. Тож Україна в цьому випадку є аж ніяк не винятком.
2. Історія і сучасність електронного документу
На магістралі з електронними документами, що містять різноманітні види інформації, будуть відбуватися такі речі, які попросту немислимі з жодним клаптиком паперу. Потужна технологія баз даних послужить гарантією для всебічної індексації електронних документів і режиму інтерактивного пошуку потрібних відомостей. Поширення таких документів стане надзвичайно простим і недорогим. Коротше кажучи, новий тип документів - цифровий - замінить більшість друкованих хоча б тому, що відкриє перед нами нові перспективи.
Але це відбудеться не завтра. І справа не тільки в технологіях. Книга, журнал або газета, видані на папері, як і раніше мають масу переваг перед своїми електронними варіантами. По-перше, цифровий документ не прочитаєш без інформаційного пристрою - того ж персонального компютера. По-друге, книга, компактна, легка, видрукувана на гарному папері чітким шрифтом, у порівнянні з компютером коштують гроші. Принаймні, у найближче десятиліття читати "важкий" документ на екрані компютера навряд чи буде зручніше, ніж на папері. Я впевнений, що першими одержать широке поширення ті цифрові документи, які будуть не просто дублювати паперові, а відкриють зовсім нові можливості. Телевізор - якщо його зіставити з тією же книгою - річ велика (навіть громіздка), дорога, а дозвіл у нього ще гірше, ніж у моніторів, але адже це не відбивається на його популярності. Телебачення принесло в наші будинки відеорозваги й виявилося настільки привабливим, що зайняло своє місце в нашім житті поряд із книгами й журналами.
Поступовий розвиток компютерів і технології виробництва моніторів приведе до створення майже невагомої, універсальної електронної книги (або "e-book"). Представте: у коробочці розміром і вагою приблизно з нинішню книгу (у твердій або гнучкій обкладинці) буде перебувати дисплей, здатний показувати текст, картинки й відстежувати у високому дозволі. Ви зможете "перегортати" сторінки... пальцем або віддавати команди голосом і так знаходити потрібні уривки. З такого пристрою Вам буде доступний будь-який документ у мережі.
Однак щирий зміст електронних документів зовсім не в тім, що ми зможемо читати їх на якихось апаратах. Перехід від паперових книг д електронних - усього лише кінцевий етап того процесу, що уже зараз розвивається досить бурхливо. Саме хвилююче в цифрових документах інше - зміна самого поняття "документ".
Нам доведеться вкласти інший зміст не тільки в термін "документ", але й у такі поняття, як "автор", "видавець", "офіс", "шкільний клас" і "підручник". Це спричинить радикальні наслідки.
Сьогодні, якщо дві фірми беруть контракт, перший, чорновий його проект становлять звичайно на компютері, потім друкують на папері. Далі його передають - найчастіше по факсу - іншій стороні; там його редагують: вносять заува