Створення вихідного матеріалу для селекції сорго різного напряму використання
Доклад - Сельское хозяйство
Другие доклады по предмету Сельское хозяйство
?й агротехнологічний університет", розмноження насіння - на полях учгоспа.
При постановці та проведенні досліджень керувалися спеціальними методами польового досліду (Б.А. Доспєхов, 1979, 1985), Методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (2000), Методикою по селекції і насінництву гібридного сорго (Н.А. Шепель, 1985).
Селекційні досліди розміщалися в дослідному полі, а розсадники первинних ланок насінництва на полях університету.
Попередник - зернові колосові. Слідом за збиранням попередника проводилося дворазове лущіння стерні дисковою бороною, а потім оранка на глибину 23-25 см. Під оранку вносилися фосфорні добрива у вигляді простого суперфосфату причіпним розбрасувачем НРУ-0,5. У такому стані поле залишали під зиму.
Весняна допосівна підготовка ґрунту складалася з ранньовесняної культивації поля на глибину 5-6 см. За місяць до посіву сорго для боротьби з багаторічними бурянами вносили гербіцид Луварам - 2 л/га.
Посів селекційних і насінницьких ділянок в поточному році проводили пізно - в кінці другої декади травня (17-19), коли середньодобова температура повітря становила 13-15С. Слідом за посівом поле каткували кільчасто-шпоровими катками. Через 4-5 днів після посіву проводили досходове боронування середніми зубовими боронами поперек напрямку посівів. Ділянки гібридизації й ділянки розмноження сіяли зі співвідношенням рядів материнської стерильної лінії й запильника 10: 2 і 6: 6.
Догляд за посівами складався з обробки гербіцидами 2,4Д (Діален-супер) дозою 1 л/га у фазі 4-5 листів у рослин сорго і двох міжрядних обробок (КРН-4,2), ручної прополки (видалення курячого проса й мишію), обробки рослин проти попелиці.
Для посіву селекційних розсадників, конкурсного, попереднього випробування й ділянок гібридизації застосовували переустатковану селекційну сівалку СПЧ-6 нашої конструкції.
Розміщення ділянок селекційних дослідів проводилося систематичним методом, триярусно, шаховим способом. Елементарні ділянки у випробуваннях зернового сорго були площею 21 м2, повторність трьох - і чотириразова, у попередньому випробуванні цукрового сорго й сорго-суданкових гібридів - дворядкові, площею 14 м2, у всіх селекційних розсадниках - без повторень, однорядкові, площею 7 м2.
Збирання зернового сорго у випробуваннях проводили прямим комбайнуванням фінським комбайном “Сампо-500” у фазі повної стиглості зерна, з визначенням його вологості польовим вологоміром "Фермер". Урожай зерна проводили до стандартної (14%) вологості.
Скошування й збір зеленої маси силосного сорго, сорго-суданкових гібридів і суданської трави проводили вручну (серпами) з одночасним зважуванням всієї маси на платформних поштових вагах. Перший укіс суданської трави і сорго-суданкових гібридів збирали на 45-50 день після сходів, або за 7-10 днів до викидання волоті, другий - на 30 день після першого і третій - на 40 після другого укосу.
Силосне сорго збирали у фазі воскової стиглості зерна. З кожної ділянки як травянистого, так і силосного сорго відбирали по два пробних снопи вагою 3-5 кг для визначення виходу сіна, абсолютно сухої речовини, а також для визначення структури врожаю.
За стандарт прийняті районовані в Криму сорти і гібриди сорго різного напряму використання: для сортів і ліній зернового сорго - сорт Кримбел; для гібридів - гібрид зернового сорго Кримдар 10; по цукровому (силосному) - сорт Кримське 15; по сорго-суданкових гібридах - Ювілей 50, по суданській траві - сорт Фіолета.
Для створення нового вихідного матеріалу використовували метод схрещування на стерильній основі; всебічної оцінки сортозразків, факторів що вивчалися. У дослідах проводили: фенологічні спостереження, біометричні виміри, польову оцінку на стійкість до ушкодження попелицею і кукурудзяним метеликом та ураження бактеріозами і летючою сажкою; визначали: зміст цукру у соці стебел, оцінку зразків по реакції на цитоплазматичну чоловічу стерильність (ЦЧС) і інші спостереження й дослідження.
Крім цього, в селекційних розсадниках проводили оцінку зразків з комплексу господарсько-цінних ознак. У результаті жорсткого бракування виділені найбільш продуктивні номери для різних напрямків використання.
У насіннєвих розсадниках первинного насінництва проводили видові й сортові прополки, апробацію та масовий відбір типових рослин.
Статистична обробка експериментальних даних проводилася по Вольфу (1966), Доспєхову (1985) і Методиці державного сортовипробування (2000) на персональних компютерах.
3. Характеристика ґрунтово-кліматичних умов
3.1 Ґрунти дослідної ділянки
Дослідне поле університету, де проводились досліди, розташоване у зоні передгірних степів. Ґрунти цієї зони були вивчені Н.Н. Клепініним (1935), П.Г. Гусєвим (1966), В.Н. Івановим (1966), И. Я Половицьким (1979) і виділені в тип - чорнозем південний, карбонатний, малогумусний. Ґрунтовий розріз даного типу ґрунтів характеризується наступними показниками:
горизонт А1 (0-24 см). Темно-сірий з буруватим відтінком, угорі - пухкий, до низу - більш щільний. Структура грудкувато-пориста з домішкою пилу;
горизонт А2 (24-34 см). Забарвлення трохи темніше, щільність значно вище. Структура добре вирівняна, грудкувато-зерниста;
горизонт В (34-94 см). Характерне сірувато-буре забарвлення з поступовим переходом у жовто-буре. Відзначається наявністю псевдомицелія, ущільнений, часто зі значними включеннями щебенів. Структура грудкувато-горіхова;
горизонт З (94-150 см). Характерне жовто-буре аб?/p>