Старовинні парки України
Информация - Туризм
Другие материалы по предмету Туризм
?і представлена родина Розові (26 родів, 83 види). В парку росте велика кількість видів черемхи (5 видів), ірги (5 видів), глоду (10 видів), горобини (4 види), таволги (13 видів), яблунь (5 видів), шипшини (7 видів). Доволі цікавий маловідомий вид екзохорда Альберта, яка походить з Середньої Азії.
З представників родини Бобових у парку ростуть: аморфа (3 види), робінія (3 види), карагана (7 видів), золотий дощ (2 види); міхурник, кладрастис, дрок, петтерія. Деревам софори японської близько 110 років. Походить вона з Китаю і Японії. Крона густа ажурна, листя яскраво-зелене, квітки жовтувато-білі запашні, зібрані у великі китиці.
Бархат амурський, або амурське коркове дерево, походить з Далекого Сходу і Північного Китаю. Стовбур бархата вкритий світло-сірою, трохи зморшкуватою, бархатистою на дотик, завдяки корковому шару, корою. В парку зростають кілька дерев цього виду.
В Устимівці ростуть два види айланту. Стрункі стовбури, ажурна крона, великі перисті листки надають деревам декоративний вигляд.
Ксантоцерас горобинолистий, який походить з Північного Китаю, росте у вигляді невеликих дерев або кущів у різних куртинах парку. Рослини віком від 1 до 110 років. Це найбільша колекція в Україні. В умовах Устимівки добре плодоносить і дає самосів.
Ковпа?ківський лісопа?рк памятка садово-паркового мистецтва державного значення (з 1975). Розташований на обох берегах річки Ворскли, у Котелевському районі, на території Котелевського лісництва. Площа Ковпаківського лісопарку 196 га.
Зростають 75 видів дерев та чагарників, 467 видів травянистих рослин (серед них значна кількість рідкісних). Є багато лікарських рослин.
В лісопарку 17 видів ґрунтів, великі запаси прісної та мінеральної води.
Закладений у 1918 з ініціативи та за участю колишніх солдатів-фронтовиків. Після Великої Вітчизн війни жителі Котельви вирішили в память про свого земляка прославленого партизанського генерала, двічі Героя Радянського Союзу С. А. Ковпака створити новий лісопарк, відтворити в мініатюрі бойовий шлях ковпаківців по тилах ворога. Жителі селища, учні під керівництвом ентузіастів-учителів побували у всіх головних пунктах партизанського рейду, здійсненого в роки Великої Вітчизн війни партизанами-ковпаківцями, зробили ескізи кожного лісу, гаю, ковпаківської землянки. А потім усією громадою садили дерева, кущі, засипали яри, прокладали стежки. Висаджували саджанці брянських дубів, карпатських смерек, поліських кленів, карпатських чагарників. Обладнано землянку С.А.Ковпака.
У лісопарку створена Партизанська стежка, яка відтворює шлях партизанського зєднання по тилах німецько-фашистських окупантів від Путивля до Карпат. Ділянки носять відповідні назви: Спадщанський ліс, Брянщина, Деснянщина, Лельчинці, Лоївщина, Припятський гай, Сарненський гай, Скалацький гай, Тетерівщина, Яремче. Багато саджанців і кущів завезено із цих місць.
На підході до лісопарку росте стара тополя, посаджена 1918 партизаном громадянської війни П.І.Токарем, розстріляним фашистами в 1942. Збереглося 50 сосен, посаджених С.А.Ковпаком. У лісопарку є також історична памятка Барвінкова гора. Лісопарк перебуває у віданні Полтавського лісгоспзагу.
2 Хомутецький парк
Хомутець заснований у ХVI столітті миргородськими козаками. У 1620 р. польський король Сигізмунд ІІІ віддав Миргород із хутором Хомутець шляхтичу Івану Чернишевському, але 1621 їх захопив черкаський староста Костянтин Вишневецький (дядько й опікун Ієремії Вишневецького). Польський суд присудив ці володіння королю, який віддав їх Бартоломею Обалковському. Але К. Вишневецький не підкорився рішенню суду і до визвольної війни українського народу 1648-54 Хомутець був у числі його володінь. Наступний власник хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол. який 1659 був наказним гетьманом. У 1689 Данило Апостол (згодом гетьман Лівобережної України) отримав на Хомутець універсал гетьмана І. Мазепи.
В 18 ст. садиба була розбудована з урахуванням настанов доби бароко. Серед садибних будівель - оранжерея і сад бароко, розпланований за примітивним планом. Рештки первісного розпланування збереглися посеред сучасного пейзажного парку, а сам парк оголошено памяткою садово-паркового мистецтва. Ніяких значущих робіт по реставрації парків не проводиться, частина паркової території зайнята від училищний стадіон.
На початку ХІХ століття господарем Хомутця став російський письменник, історик і дипломат І.М.Муравйов-Апостол. У 1754 полковником М.Д.Апостолом була збудована мурована Троїцька церква з дзвіницею, 1883 освячена Покровська деревяна церква з дзвіницею, при якій діяли бібліотека і жіноча школа грамоти, у 1892 деревяна Воскресенська церква. 1884 в приміщенні, спорудженому на кошти поміщиці Муравйової-Апостол, відкрито земську школу ( зруйнована у 2008 ). З 1891 діяла земська лікарня.
У 1888 та 1889 Хомутець відвідав А.П.Чехов. Він хотів тут придбати хутір, заснувати літературну колонію і побудувати лікарню, але ці задуми не здійснилися. Влітку 1889 він відкрив у Хомутці талановитого майстра гончарної справи П.І.Калашника, вироби якого експонувалися потім в різних музеях країни.
На початку 19 ст. маєток перейшов у володіння Івана Муравйова-Апостола письменника, історика та дипломата нащадка Данила Апостола по жіночій лінії. З 1806 року він мешкав у Хомутці і саме за нього було перебудовано палац та переплановано парк. За Радянського Союзу