Становлення і розвиток української радянської літератури
Информация - Литература
Другие материалы по предмету Литература
му розвитку прийомів психологічного аналізу і типізації життєвих явищ. Новаторство, таким чином, передбачає збагачення як змісту, і форми літератури.
Радянська література література нового суспільного й естетичного ідеалу, нового творчого методу.
Наша література в цілому новаторська за своєю суттю, за своїм духом і суспільним призначенням. Коріння новаторства в самій природі радянського суспільства, в реалістичному погляді на світ людину.
Багатонаціональна і єдина за своїм соціалістичним змістом та Інтернаціональним пафосом література Країни Рад незвичайно розширила межі художньої творчості, тим самим збагатила світову літературу не лише новими темами й образами, а й новими зображальними засобами. Отже, радянська література якісно новий, вищий етап розвитку світової прогресивної літератури. Радянська література є найпередовішою літературою світу. Вона оптимістична, життєствердна, бо життєствердними є наші погляди, наша марксистсько-ленінська філософія, наші комуністичні ідеали. Традиції і новаторство дві діалектично взаємозвязані між собою сторони літературного процесу.
2. Ленінський принцип партійності літератури
На третьому пролетарському етапі визвольний руху революційні маси очолила Комуністична партія. В цей період було теоретично обґрунтовано принцип партійності мистецтва як вищої форми народності, як найголовнішого вияву інтересів трудящих.
Основи вчення про партійність художньої творчості заклали Карл Маркс і Фрідріх Енгельсу нових історичних умовах боротьби пролетаріату їх погляди розвинув В. І. Ленін. В одній із перших своїх праць Економічний зміст народництва і критика його в книзі п. Струве вождь революції підкреслив, що матеріалізм включає в себе, так би мовити, партійність, зобовязуючи при всякій оцінці події прямо і відкрито ставати на точку зору певної суспільної групи 1
Саме в розпал першої російської революції в легальній більшовицькій газеті Новая жизнь публікується стаття В. І. Леніна Партійна організація і партійна література, В ній дається найповніше теоретичне обґрунтування принципу комуністичної партійності літератури і мистецтва. Визначаючи, в чому полягає принцип партійності літератури, Володимир Ілліч пише: Літературна справа повинна стати частиною загальнопролетарської справи, коліщатком і гвинтиком одного-єдиного, великого соціал-демократичного механізму, що приводиться в рух усім свідомим авангардом всього робітничого класу.
СтаттяВ. І. Леніна була спрямована проти буржуазно-інтелігентських уявлень про художника і його місце в суспільстві. До яких тільки демагогічних фраз не вдавалися буржуазні ідеологи, намагаючись прикрити антинародну спрямованість реакційної літератури і мистецтва! Викриваючи лицемірство буржуазних ідеологів, які кричать про абсолютну свободу творчості, надкласовість, позапартійність і т.д., В.І. Ленін доводить: Жити в суспільстві і бути вільним від суспільства не можна. Свобода буржуазного письменника, художника, актриси є лише замаскована (або лицемірно маскована) залежність від грошового мішка, від підкупу, від утримання. Отже, в класовому суспільстві немає і не може бути літератури, яка стоїть над класами, літератури позапартійної.
Лицемірно-фальшивій, продажній буржуазній літературі В.І. Ленін протиставляє дійсно-вільну, відкрито звязану з пролетаріатом літературу. Літературна справа робітничого класу повинна стати складовою частиною організованої, планомірної партійної роботи такий найвищий ідейно-політичний принцип.
Ленінський принцип комуністичної; партійності активно сприяє Піїту справжнього таланту, надихає митця на сміливі художні відкриття.
Основні ознаки соціалістичного реалізму викристалізовувались ще до Великого Жовтня. Особлива роль у його формуванні належить Максиму Горькому. Елементи соціалістичного реалізму помітні у творчості Михайла Коцюбинського, Лесі Українки та інших найпередовіших представників реалістичної літератури початку XX ст. В їх повістях, новелах, поезіях зображені нові герої, типові характери, народжені пролетарським революційним рухом. Основні риси методу соціалістичного реалізму були сформульовані у статуті, схваленому Першим Всесоюзним зїздом письменників (1934). згідно до ніж досягнень теорії літератури, на основі практики радянської багатонаціональної літератури, IV зїзд письменників СРСР (1967) вніс до попередніх визначень деякі уточнення Випробуваним творчим методом
Комуністична партійність, історизм, правдивість, народність^ такі основні принципи соціалістичного реалізму.
Утвердження ідей інтернаціоналізму одна з найхарактерніших особливостей радянської літератури.
Гуманістичний зміст нашої літератури втілився передусім у створеному нею образі нової людини.
Соціалістичний реалізм відкрив перед письменниками, скульпторами, композиторами, художниками, кінематографістами невичерпні можливості вільного прояву індивідуальний шлях у творчості.
Соціалістичний реалізм магістральний напрям розвитку світової прогресивно-художньої культури.
Українська література розвивається в непорушній єдності з літературами братніх радянських народів.
Література
1. Леніи В.І. Повне зібрання творів, т. 1, с.390.
2. Про 60-у річницю Великої Жовтневої соціалістичної революції: Постанова ЦК КПРС від ЗІ січня 1977 ро?/p>