Сравнительный анализ Конституций Украины 1919-1978 гг.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В±анки, залiзницi, водний i повiтряний транспорт та засоби звязку СФ соцiалiстичною державною власнiстю на визначених законодавством Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк i УкраСЧнськоСЧ СоцiалiстичноСЧ Республiки основах. Зовнiшня торгiвля визнаСФться державною монополiСФютАЭ.
Конституцiя УРСР 1929 р., як i першi радянськi конституцiСЧ, закрiпила рiвноправнiсть громадян, незалежно вiд СЧх расовоСЧ i нацiональноСЧ належностi, та проголосила суперечним основним законам УкраСЧнськоСЧ РадянськоСЧ Республiки встановлення або допущення будь-яких привiлеСЧв чи переваг з причин расовоСЧ або нацiональноСЧ належностi, а також i будь-яке обмеження рiвноправностi нацiональних меншостей.
Як уже зазначалося вище, УкраСЧнська РСР, беручи до уваги непорушну волю молдавського народу до оформлення свого державного iснування в складi УкраСЧнськоСЧ РадянськоСЧ СоцiалiстичноСЧ Республiки, обСФдналась з молдавським народом на основi створення в складi УРСР МолдавськоСЧ АвтономноСЧ РадянськоСЧ СоцiалiстичноСЧ Республiки.
У ст. 18 КонституцiСЧ УРСР 1929 р. Зазначалося: тАЬ...Автономна Молдавська Соцiалiстична Радянська Республiка управляСФться на основi СЧСЧ КонституцiСЧ, яку остаточно пiсля iСЧ затвердження Всемолдавським зСЧздом Рад робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв, затверджуе ВсеукраСЧнський зСЧзд Рад робiтничих, селянських i червоноармiйських депутатiв.
Пiдкреслюючи один з найважливiших принципiв КонституцiСЧ УРСР - справжню рiвноправнiсть i дружбу народiв, розкрiпачених соцiалiстичною революцiСФю вiд iмперiалiстичного iга, не можна не згадати про те, що нацiонально-расова дискримiнацiя СФ характерною невiдСФмною рисою капiталiстичного ладу, зокрема в епоху iмперiалiзму.
Сучасний режим нацiонально-расовоСЧ дискримiнацiСЧ, як знаряддя забезпечення iнтересiв капiталiстичних монополiй, дiйовiй засiб систематичного гноблення та експлуатацiСЧ народiв колонiальних i залежних краСЧн, всiляко перешкоджаСФ СЧх господарському та культурному розвитку.
Нацiонально-расова дискримiнацiя СФ перешкодою на шляху полiтичного обСФднання цих народiв у боротьбi за свою нацiонально-державну незалежнiсть, за елементарнi демократичнi права i свободи. Наочним прикладом цього може бути зовнiшня полiтика США, АнглiСЧ, ФранцiСЧ i деяких iнших iмперiалiстичних держав.
Принципово iнше становище в соцiалiстичних державах, де утворилися благороднi принципи справжньоСЧ нацiонально-расовоСЧ рiвноправностi народiв, пролетарського iнтернацiоналiзму та соцiалiстичного демократизму. РЖдею нацiонально-расовоСЧ рiвноправностi пройнятий дух змiст всiх радянських конституцiй. Блискуче розвязання нацiонального питання в нашiй краСЧнi показуСФ великi переваги радянськоСЧ демократiСЧ над демократiСФю буржуазною.
Конституцiя УкраСЧнськоСЧ РСР 1929 р. зберегла в силi i ряд iнших найважливiших принципiв КонституцiСЧ 1919 р. Разом з тим у новiй КонституцiСЧ УРСР не викладенi деякi застарiлi положення КонституцiСЧ 1919 р. (наприклад, про диктатуру пролетарiату i бiднiше селянство, про вiдмирання держави та iн.).
Новi, особливо важливi положення КонституцiСЧ УРСР 1929 р., що мали велике принципове значення у порiвняннi з КонституцiСФю 1919 р., знайшли своСФ вiдображення у ст. 2 i 3 КонституцiСЧ, в яких було яскраво висвiтлено змiнене правове становище УРСР та законодавче закрiплення основних принципiв РадянськоСЧ федерацiСЧ i суверенiтету УкраСЧнськоСЧ РСР.
УкраСЧнська Соцiалiстична Радянська Республiка, - гласила ст. 2 КонституцiСЧ, - заявляСФ про свою цiлковиту солiднiсть з усiма радянськими республiками i, на основi постанови VII ВсеукраСЧнського зСЧзду Рад робiтничих, селянських та червоноармiйських депутатiв та договору про утворення Союзу Радянських Соцiалiстичних Республiк, утворюСФ з ними, на основi повноСЧ добровiльностi i рiвноправя, Союз Радянських Соцiалiстичних Республiк.
З цiСФСЧ статтi видно, що УкраСЧнська РСР, як i iншi союзнi республiки, увiйшла до складу СРСР цiлком добровiльно. УкраСЧнська РСР на основi визнання за кожною нацiСФю права на державне самовизначення, спираючись на вiльно виражену волю украСЧнського народу, уклала спецiальний договiр про утворення СРСР. Добровiльнiсть обСФднання радянських республiк, в тому числi i УкраСЧнськоСЧ РСР, обумовлювалась заiнтересованiстю самих республiк в СФдинiй союзнiй державi, яка забезпечувала б СЧм ряд переваг у порiвняннi з попереднiм СЧх роздiльним iснуванням.
ОбСФднання всiх радянських республiк в СФдиний державний союз створювало широкi можливостi, по-перше, для тiсного господарського спiвробiтництва, обСФднання всiх економiчних сил та ресурсiв i створення мiцного економiчного союзу, спрямованого на побудову соцiалiзму i комунiзму; по-друге, для органiзацiСЧ мiцноСЧ оборони, а також для створення зовнiшньополiтичного та вiйськового союзу для захисту соцiалiстичноСЧ Батькiвщини вiд зовнiшнiх ворогiв; по-трете, для досягнення рiвностi i забезпечення всебiчного розвитку всiх народiв, що населяли колишню царську Росiю, для створення дiйсно братнього iнтернацiонального обСФднання народiв, що вiдповiдаСФ природi радянськоСЧ влади.
Вiдповiдно до обсягу i характеру суверенних прав, вiднесених до виключного вiдання Союзу РСР в особi його найвищих органiв державноСЧ влади i державного управлiння, Конституцiя УРСР 1929 р. встановила на основi КонституцiСЧ СРСР 1924 р. сувереннi права УкраСЧнськоСЧ РСР.
Ст. 3 КонституцiСЧ гласить: УкраСЧнська Соцiалiстична Радянська Республiка входить до складу Союзу Радянських Соцiалiстичних Р