Geum.ru

Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні студентів-філологів практичної граматики англійської мови

Статья - Иностранные языки

Другие статьи по предмету Иностранные языки

її використання, тобто мовною, а відповідно, і когнітивною картиною світу, що виявляється у здатності людини створювати мовну модель світу через когнітивні механізми категоризації, концептуалізації тощо.

Отже, оволодіння практичною граматикою АМ в межах когнітивної парадигми передбачає стимулювання мовленнєво-розумової активності студентів, що забезпечить формування їх когнітивної компетенції, розвиток когнітивних здібностей і когнітивних навичок, формування і розширення знаннєвого простору та розвиток когнітивної особистості.

Співвідношення комунікативного і когнітивного у навчанні практичної граматики АМ ми можемо зобразити за допомогою наступної таблиці:

 

Таблиця 1 Співвідношення комунікативних і когнітивних компонентів у навчанні практичної граматики АМ студентів-філологів

Комунікативні компонентиКогнітивні компоненти1. Мовленнєва діяльність.

2. Комунікативна компетенція.

3. Мовні/мовленнєві здібності.

4. Мовленнєві граматичні навички.

5. Загальна база знань.

6. Мовленнєва та комунікативна особистість.1. Мовленнєво-розумова діяльність.

2. Когнітивна компетенція.

3. Когнітивні здібності.

4. Когнітивні навички.

5. Знаннєвий простір.

6. Когнітивна особистість.

Таким чином, можна стверджувати, що ефективність навчання граматичного аспекту спілкування АМ студентів-філологів забезпечується раціональним поєднанням комунікативних і когнітивних компонентів.

Перспективи подальшого розвитку проблеми комунікативно-когнітивного навчання практичної граматики АМ ми вбачаємо у дослідженні ролі фреймової організації мовного матеріалу.

 

Література

 

  1. Пассов Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению. М.: Просвещение, 1991.
  2. Зимняя И.А. Педагогическая психология. М.: Логос, 2001.
  3. Шатилов С.Ф. Вопросы обучения грамматическому аспекту устной речи на иностранном языке в средней школе и вузе // Сборник статей / Отв. редактор С.Ф. Шатилов и др. Л. 1971. С. 157-163.
  4. Психологический словарь / Под общей ред. Ю.Л. Неймера. Ростов-на-Дону: Феникс, 2003.
  5. Кубрякова Е.С. Язык и знание. М.: Языки славянской культуры, 2004.
  6. Hymes D. On Communicative Competence // The Communicative Approach to Language Teaching. London, 1979. P. 5-27.
  7. Хомский Н. О понятии "правило грамматики" // Новое в лингвистике. М., 1965. Вып. IV. С. 34-65.
  8. Скалкин В.Л. Иноязычно-речевая компетенция учащихся как объект контроля // Контроль в обучении иностранным языкам в средней школе. М.: Просвещение, 1986. С. 43-50.
  9. Караулов Ю.М. Русский язык и языковая личность. М.: Наука, 1987.
  10. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. М.: ИТДГК "Гнозис", 2001.
  11. Мильруд Р.П. Основные способы стимулирования речемыслительной деятельности на иностранном языке // Иностранные языки в школе. М., 1996. № 9. С. 6-12.
  12. Eysenck, M.W. Principles of Cognitive Psychology. Padstow, Cornwall, UK: TJ International Ltd., 2001.
  13. Когнитивная психология / Х. Гейвин. СПб.: Питер, 2003. 272 с.
  14. Falmagne, J.C., Koppen, M. Introduction to Knowledge Spaces: How to Build, Test and Search Them // Psychological Review, 1990. V. 97 (2). P. 201-224.
  15. Англо-русский словарь по лингвистике и семиотике / Под. ред. А.Н. Баранова и Д.О. Добровольского. М.: Азбуковник, 2001.