Спелеотуризм як рiзновид спортивного туризму

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Спелеотуризм

Змiст

Вступ

Види печер

Пiдготовка туристiв-спелеологiв

Спелеотуризм в УкраСЧнi

Висновок

Список використаноСЧ лiтератури

Вступ

Спелеотуризм - рiзновид спортивного туризму, змiст якого полягаСФ в подорожах по природним пiдземним порожнинам (печерам) i подоланням у них рiзних перешкод (сифони, колодязi) з використанням рiзного спецiального спорядження (акваланги, карабiни, мотузки, гаки, iндивiдуальнi страхувальнi системи й iн.). Вiдкриття нових спелеотуристичних маршрутiв сполучено з дослiдженням печер - спелеологiСФю. Цей вид туризму завоював симпатiСЧ багатьох аматорiв пiдземних подорожей. Вони можуть милуватися казковими камяними квiтками iз кристалiчних утворень, купатися в пiдземному озерi, захоплюватися печерним чудом - сталактитами й сталагмiтами.

Довгий час спелеологiСФю займалися тiльки ентузiасти пiд керiвництвом досвiдчених фахiвцiв, якi професiйно вивчали карстовi порожнини. У перiод 50-80-х рокiв минулого столiття ними були вiдкритi, вивченi, описанi й пройденi сотнi кримських печер. Але красою пiдземного царства мiг захоплюватися тiльки досить вузьке коло присвячених людей, що займалися спортивним спелеотуризмом i науковим вивченням печер. Цей вид туризму прогресуючий, але в силу своСФСЧ специфiки ставиться до менш масового. Але той, хто хоч один раз побував в "пiдземному царствi", побачив дивнi утвори природи, залишиться вiрним спелеологiСЧ на багато рокiв. Вiн знову й знову спускаСФться в зяючi провали, протискуСФться через вузьку, стискаючу грудну клiтку, щiлини, розплутуСФ мудрi мережi лабiринтiв, у цьому, мабуть, його прагнення випробувати своСЧ сили, затвердитися в споконвiчному дiалозi людини iз силами природи. Спелеотуризм технiчно складний вид туризму. Його складнiсть полягаСФ у проходженнi складних за рельСФфом маршрутiв в умовах вiдсутностi природного свiтла, високоСЧ вiдносноСЧ вологостi (до 100%) та невисокоСЧ температури повiтря. Все це вимагаСФ вiд спелеотуриста ретельноСЧ пiдготовки до подорожi, а також сили, витривалостi, спритностi, вправностi у використаннi засобiв життСФзабезпечення пiд землею та засобiв страховки, стiйких навичок у подоланнi вiдповiдних природних перешкод.

Види печер

Печери по розташуванню входiв бувають похилими, горизонтальними й вертикальними. При спусках у вертикальнi й похилi порожнини обовязково потрiбно мати грудну обвязку або страхувальний пояс, рукавицi, карабiни, пристрiй для спуска й пiдйому по мотузцi. На випадок обриву мотузки потрiбно мати тросик.

Пристосування для спуска й пiдйому можуть бути всiлякi. Це лебiдковi пристроСЧ, самохвати рiзних конструкцiй, система блокiв й iнших. Спорядження й пристосування для нiчлiгу, готування СЧжi, надання першоСЧ допомоги, транспортування спорядження й продуктiв тi ж, що й в iнших видах туризму: гiрському й пiшохiдному. Тому спелеолог повинен володiти тактико-технiчними прийомами цих видiв туризму.

При виявленнi новоСЧ печери, необхiднi також протигаз, прилади для вимiру радiоактивностi й загазованостi, вологостi й iнших. У такi печери повиннi першими опускатися досвiдченi спелеологи.

Вивченi печери в нашiй краСЧнi дiляться на 5 категорiй складностi iз двома напiвкатегорiями ("а" й "б"). Категорiя залежить вiд складностi проходження, максимальноСЧ довжини ходiв печери, СЧСЧ сумарноСЧ глибини, наявностi в тiм або iншому ступенi таких природних перешкод, як завали, каменепади, лабiринти, вузькi лази й щiлини, пiдземнi озера й рiки, водоспади й сифони, похилi дiлянки постiйного зледенiння, стрiмкi скельнi дiлянки, прямi стовбури колодязiв i шахт глибиною бiльше 60 метрiв й iнших. Печери , проходження яких практично не потребуСФ застосування спецiальних засобiв для подолання прямовисних схилiв, називаються горизонтальними. Печери, у яких основними перешкодами СФ прямовиснi схили та крутопохилi ходи, називаються вертикальними. Печери, у яких зустрiчаються перешкоди рiзного типу, називаються комбiнованими

Переборювати бiльшi пiдземнi вiдстанi, де не завжди СФ в статку кисень, достаток рiзноманiтних перешкод може тiльки фiзично, тактично, технiчно й психологiчно пiдготовлена людина. РЖз всiх перерахованих якостей спелеолога, мабуть, психологiчна пiдготовка маСФ найбiльше значення. Справа в тому, що спелеолог постiйно працюСФ в темрявi, i тiльки вузький пучок свiтла лiхтаря те вириваСФ з вiчноСЧ темряви похмурий i низький звiд пiдземноСЧ галереСЧ. РЖ в цих умовах турист постiйно перебуваСФ в напрузi, чекаючи зустрiчi з незвичайними явищами природи, що дуже стомлюСФ навiть фiзично треновану людину.

Карстовi печери прийнята дiлити на три групи: спортивнi, загальнодоступнi й обладнанi. Спортивнi печери вимагають для дослiдження не тiльки спецiального спорядження, але й глибоких знань, особливих навичок й умiнь, оскiльки мають складну конфiгурацiю й безлiч природних перешкод. Таких печер у Криму бiльшiсть. В основному СЧх вiдвiдують пiдготовленi групи зi спелеоклубiв рiзних мiст.

У нашiй краСЧнi вiдкрите й обстежена безлiч печер. Щорiчно вiдкриваСФться 2-3 десятка нових, однi з них широко вiдомi, про iнших мало хто знаСФ. Але всi вони по розмiрах, глибинi, формi вiдрiзняються друг вiд друга. Наприклад, на плато Кирктау в Середнiй АзiСЧ вiдкрита печера, глибина якоСЧ досягаСФ 980 метрiв. На Кавказi виявленi й дослiджуються печери "Ширяючий птах" 50