Соціологія культури як галузь соціології та культурознавча наука
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. Вадима Гетьмана
РЕФЕРАТ
на тему: "Соціологія культури"
Виконала: студентка
спеціальності 6402
11 групи 1 курсу, Пономаренко О.В.
Перевірив: викладач Дворецька Г.В.
Київ - 2009
План
Вступ
1. Зміст і сутність культури
2. Соціологія культури: історія виникнення й предмет
3. Структура й принципи культури
4. Функції й форми культури
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Поняття "культура" має досить тривалу історію. Воно походить від латинського слова, що означає оброблення (землі), облагороджування, виховання.
Культура - сукупність способів і методів матеріальної та духовної людської діяльності, обєктивно втілених у матеріальних і духовних носіях, які передаються наступним поколінням.
Соціологія культури є галуззю соціології і водночас культурознавчою наукою. Вона знаходиться на межі філософії і культурології. Щоб пізнати соціологію культури як наукову дисципліну, необхідно розглянути її в контексті соціологічного знання і в контексті інших наук про культуру, а в більш широкому плані - визначити співвідношення соціології та культурології, роль і місце її серед інших наук про культуру.
У цей час існує близько 300 варіантів визначення культури. Така розмаїтість, безумовно, свідчить про те, що культура в житті людства займає особливе місце. Вона є показником матеріальної й духовної зрілості суспільства. У ній втілені здатності суспільства в кожний конкретний історичний період забезпечувати функціонування громадського життя. Ці здатності характеризуються рівнем досягнутих знань, якістю й розмаїтістю створених знарядь праці й засобів життя, умінням практично їх застосовувати й використовувати у творчих цілях, ступенем оволодіння стихійними силами природи, удосконалювання соціального життя в інтересах суспільства.
1. Зміст і сутність культури
Культура, мабуть, виступає як якісна сторона будь-якої діяльності, як спосіб мислення й поводження. При цьому вона являє собою певні цінності, як матеріальні, так і духовні. У реальному житті вони злиті, але є й розходження. Матеріальна культура, як правило, предметна, відчутна. Духовні цінності можуть виступати не тільки в предметно-речовинній оболонці, але й в акті творчої діяльності.
Компоненти матеріальної культури мають чітке вираження. Цього не можна сказати про духовну культуру. Одні дослідники порівнюють культуру з усією соціальною сферою, інші - з духовним життям, треті представляють її як сукупність матеріальних і духовних цінностей і т.п.
Однак, вважається, що зміст зазначеної категорії не може бути обмежено якою-небудь одною сферою життя (матеріальною або духовної), одною ціннісною характеристикою (моральною або політичною), одною формою діяльності (пізнавальної, просвітньої, організаційної й т.п.).
Специфіка культури полягає в тому, що вона, являючи собою відомі цінності, у той же час характеризує різні явища громадського життя.
Культура є соціальним феноменом, і в цьому змісті вона протиставляється натурі (природі).
У культурі фіксуються:
загальна відмінність людської життєдіяльності від біологічних форм життя;
якісна своєрідність форм життєдіяльності в рамках окремих епох, країн, класових, національних, демографічних спільнот людей;
особливості поводження, свідомості, діяльності людей у конкретних сферах життя.
2. Соціологія культури: історія виникнення й предмет
Розуміння культури як соціального феномена надає право й можливість виокремити у великому світі соціологічної науки особливий напрямок - соціологію культури. Соціологія культури як специфічна галузь загальної соціології виникла як у ФРН і Франції в 70-ті рр. ХХ століття. Вона опиралася на методологічні принципи М. Вебера (ідея про соціологію як емпіричній науці про культуру), на вчення про динаміку культурних обєктивацій Г.Зиммеля, на погляди К. Мангейма в області соціології знання й теорії ідеології.
Соціологія культури виникла як реакція на відому обмеженість позитивістської соціології, що не справляється з аналізом складних соціальних процесів, у тому числі - процесів у сфері духовного життя, науки, мистецтва, релігії, ідеології. Соціологія культури прагне до соціологічного розкриття історико-культурного матеріалу, накопиченого родинними культурологічними дисциплінами, з метою вивчення впливу ідей на соціальну структуру суспільства, на соціальні інститути, соціальні рухи, на швидкість і характер соціокультурного розвитку. Соціологія культури орієнтована не стільки на фіксування й опис тих або інших явищ культури, скільки на дослідження генезису й історичних трансформацій різних культурних форм.
Предметом соціології культури можна вважати саму культуру як складне динамічне утворення, що має соціальну природу й виражає соціальні відносини, спрямовані на створення, засвоєння, збереження й поширення предметів, ідей, ціннісних подань, за допомогою яких забезпечується взаєморозуміння людей у різних соціальних ситуаціях.
Культура породжується матеріальними потребами людей, їх інтелектуальними, моральними, етичними й інши