Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?у колективу. Так в процесі експериментального вивчення взаємопоєднуваності людей М.М. Обозов виділив ефект спрацьованості між ними в спільній діяльності. "Співпрацьованість - відмітив він, - це результат взаємодії конкретних людей в конкретній діяльності."(13) Недостатній розвиток цього феномену породжує виробничі та між особистісні конфлікти котрі є однією з форм прояву соціально-психологічного клімату.
Рівень конфліктності в колективі залежить від рівня згоди між його членами з питань спільної діяльності. "Згода визначається як спільність точок зору, дружні стосунки. "(14) Згода передбачає спільне прийняття рішень, підтримку позицій інших членів колективу по відношенню до загальних обєктів взаємодії і цілей діяльності. Вона дає змогу обєднати зусилля колективу в одному напрямку. Розбіжності ведуть до дестабілізації відносин в колективі, погіршення соціально-психологічного клімату. Згода є яскравим показником сприятливого стану соціально-психологічного клімату та є передумовою згуртованості людей.
Відмічені раніше форми прояву соціально-психологічного клімату інтегруються в особистих взаємовідносинах дружби як полі вищої форми розвитку психологічного прийняття людей."...Дружба - відношення саме цінне, що саме по собі є цінністю. Дружба - відношення глибоке та інтимне, що передбачає не тільки взаємодопомогу, а й внутрішню близькість, відвертість, довіру, любов."(15).
Ці та інші особистісні взаємовідносини, що виникають в спільній діяльності, виявляються в різноманітних способах спілкування людей.
В спілкуванні через поведінку та діяльність розкриваються субєктивний зміст реальних відносин людей одне з одним, особливості їх психологічного взаємного прийняття, можливості взаємодії, характер взаємовідносин. Рівні форми спілкування, в котрих здійснюються між особистісні стосунки, можна розглядати як обєктивні характеристики соціально-психологічного клімату. До таких же характеристик відносяться засоби спілкування, форми звертання, структура безпосередньої та опосередкованої комунікації в колективі (комунікативна сітка).
Засоби спілкування - вербальні (мова, голос) кінетичні (міміка, пантоміміка), а також технічні, створені людиною (письмо, телефон, радіо та інші) - використовуються для обміну інформацією між членами колективу з метою регуляції взаємодії, взаємозвязку та взаємовідносин в спільній діяльності. Експресивні компоненти цих засобів (інтонації, жест, поза, та інші) є важливими показниками психологічного взаємозвязку людей в колективі. (16) Це дає змогу розглядати їх в якості форм прояву соціально - психологічного клімату. Наприклад, показова інтонація характеризує авторитарний стиль керівництва.
Суттєвим показником особливостей взаємовідносин є форми звертань як засобів вербального спілкування. Переваження яких-небудь одних форм звертання - наказів чи прохань, пропозицій чи питань, порад характеризує особливості взаємовідносин в колективі і тим самим служить показником соціально-психологічного клімату.
Вивчення комунікативних звязків в колективі по числу та спрямованості контактів, по їх змісту теж може свідчити про стан взаємовідносин в ньому. Неякісний розвиток взаємовідносин приводить до уособлення(відокремлення)окремих членів колективу, скорочення числа контактів в ньому, до переваження опосередкованих способу звязку над безпосередніми, до згортання сітки комунікативних звязків до формально необхідних, до затримки інформації в каналах опосередкованого спілкування, до порушення зворотного звязку між учасниками діяльності. Таким чином, комунікативні звязки в колективі виступають в якості емпіричних показників його соціально-психологічного клімату.
В суспільному житті людей взаємовідносини набувають особливої цінності для кожної людини, суть кожної людини розкривається тільки в звязках з іншими людьми. "Людська суть наявна тільки в спілкуванні, в єдності людини з людиною, в єдності, що спирається тільки на реальність несхожості між "Я" та "ТИ". (17). Людина, виходячи з цього, може зрозуміти власну цінність, якщо її справи набувають суспільної значущості, її самооцінка виростає на основі тих відносин, які складаються у неї з оточуючими людьми. Через взаємовідносини людина усвідомлює свою суспільну цінність. Згідно з цим самооцінка виступає в якості групового ефекту і, значить, як одна з форм прояву соціально-психологічного клімату.
1.5 Види соціально-психологічного клімату та фактори які впливають на його формування
Соціально-психологічний клімат, який спостерігається у різних колективах, може різнитися за своїм змістом та спрямуванням. З огляду на це виокремлюють три основних види : з позитивною, негативною, та нейтральною спрямованістю. СПК з позитивною спрямованістю називають сприятливим або здоровим, з негативною спрямованістю несприятливим або нездоровим; спрямованість якого чітко не визначена нейтральним.
Кожен із зазначених видів клімату має характерні ознаки як субєктивного (внутрішнього), так і обєктивного (зовнішнього) характеру.
Так сприятливий соціально - психологічний клімат характеризується певними субєктивними ознаками, які розкривають його внутрішню суть: