Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
Реферат на тему:
Соціально-економічні риси та особливості розвитку економіки України на сучасному етапі.
Виконав:
Студент І курсу МВ, 2група
Яременко Олексій
План:
- Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
- Загальні основи соціально-економічного розвитку.
- Проблема вибору національної економічної політики України.
- Етнічність як фактор економічного розвитку.
- Релігійність як фактор економічного розвитку.
- Економічна політика української держави.
- Криза економічної влади в Україні.
- Ставлення населення України до економічних перетворень.
Основні методи пізнання соціально-економічних процесів.
Для пізнання соціально-економічних процесів використовують загальнонаукові та спеціальні для економічної теорії методи.
Серед загальнонаукових методів можна виділити структурно-функціональний метод, який передбачає розгляд будь-якого економічного явища як системного з обовязковим аналізом функцій взаємодіючих елементів. Так, за цим методом можна визначити склад сучасних продуктивних сил будь якої держави, простежити зміни які в ній відбуваються, визначити роль і місце кожного елемента цих продуктивних сил.
Одним із засобів пізнання соціально-економічних процесів є поєднання якісного та кількісного аналізу і визначення на цій основі математичних методів в економічних дослідженнях. Кількісні характеристики є невідемною частиною будь-якого економічного дослідження. Необхідність володіння прийомами математичного аналізу зумовлена розвитком обєкта досліджень багатовимірного світу економіки.
До спеціальних прийомів дослідження економічної теорії виділяють метод наукової абстракції. Він полягає у виділенні найсуттєвіших характеристик процесу, що вивчається.
Також до спеціальних методів дослідження відносять соціально-економічний експеримент, кількісний метод та ін.
Загальні основи соціально-економічного розвитку.
- Поєднання факторів виробництва.
Функціонуванню і взаємодії факторів виробництва передує їхнє поєднання. Процес виробництва передбачає обєднання людей певним чином між собою та з відповідними речовими факторами виробництва. У характері поєднання факторів виробництва відображається сукупність важливих соціально-економічних рис тієї чи іншої економічної системи, її виробничих відносин. У характері відбивається соціально-економічне, а у способі організаційно-трудове поєднання факторів виробництва.
Поєднання факторів виробництва це не стигла система, а динамічне явище. Серед проблем, які виникають у процесі поєднання факторів виробництва, виділяють такі:
- забезпечення збалансованого розвитку засобів виробництва і трудових ресурсів, їхньої взаємної якісної та кількісної відповідності;
- формування і підтримка мотивації до впровадження більш прогресивних засобів виробництва;
- забезпечення заміни ручної, малокваліфікованої праці на технічно та технологічно оснащену, що дає змогу значно зменшити витрати всіх ресурсів на одиницю створеного продукту;
- досягнення доцільних пропозицій при формуванні техніко-технологічної бази виробництва і підготовці сучасного працівника;
- пошук і впровадження нових, прогресивних форм включення працівників у виробничий процес;
- створення і утримання на належному рівні механізму економічного управління процесом поєднання і використання факторів виробництва, за якого б досягався найбільший результат при найменших витратах.
- Результативність виробництва.
Результативність використання речових та особистих факторів виробництва може бути відображена категорію ефективності виробництва, яка може бути підвищена за рахунок як збільшення використаних факторів, так і повнішого їх використання, тобто екстенсивним або інтенсивним шляхом. У реальному процесі виробництва обидва шляхи переплітаються при переважній ролі одного із них.
Практика засвідчує, що інтенсифікація факторів виробництва залежить від змін у характері їхнього поєднання. Більшість економістів світу вважають, що приватизація виробництва не може тотальною. Важливо активізувати і державні його фактори через корпоратизацію та комерціалізацію їхнього використання. Водночас слід невпинно поширювати масштаби поєднання працівників з приватними, орендованими, акціонерними та змішаними видами використання засобів виробництва.
Найбільший виробничий ефект досягається тоді, коли користувачі факторів водночас є їх власниками. Однак таке поєднання навряд чи може бути загальним або навіть широкомасштабним, оскільки це означає, що всі члени суспільства повинні бути не тільки номінальними, а й функціонуючими власниками, тобто виконавцями оперативних розпорядчих функцій.
- Ефективність суспільної праці.
Умовою соціально-економічного прогресу в будь-якому суспільстві є підвищення результативності витрат живої і уречевленої в засобах виробництва праці.
Для визначення застосування у виробництві суспільної праці важливого значення набу?/p>