Geum.ru

Соціальні ролі та особистість

Информация - Психология

Другие материалы по предмету Психология

µруть участь в удосконаленні й творенні законодавства, тих чи інших нормативних положень різних організацій і соціальних структур. Особистості з числа еліти, як правило, очолюють різні соціальні утворення й керують процесом творення матеріальних й інформаційно-ідеальних цінностей середовища. Саме дорослій стадії соціалізації відповідає найбільш ефективне творення штучного соціального і штучно-природного середовища.

Субєктність особистості зумовлена ступенем соціалізації і здатністю приймати рішення або самостійно щодо своєї діяльності, або як лідер щодо діяльності групи.

Субєктність особистості визначається:

  1. ступенем свободи прийняття рішень у процесі задоволення своїх матеріальних і духовних потреб у взаємодії з іншими субєктами;
  2. свідомою активністю субєкта в його конструктивній діяльності (тобто в творенні ціннісного штучного середовища);
  3. приватною власністю майна і вартісних (валютних) резервів;
  4. статусом у кожній соціальній інституції (в трудовому колективі, в громадсько-політичній організації, в аматорській студії, в сімї тощо);
  5. моральними і правовими, формальними і неформальними регламентами (правами й обовязками за статусом організації, правилами, звичаями громад тощо).

Формально субєктність може змінюватись від абсолютної свободи в прийнятті рішень і до абсолютної залежності від рішень іншого індивідуального або колективного субєкта. Наприклад, субєктність людини творчої професії має високий ступінь, а військовослужбовця, діяльність якого регламентована дисциплінарним статутом, має низький ступінь.

Отже, особистість знаходиться в суспільстві з народження. Правосубєктність індивіда в істотній мірі офіційно визначається отриманням паспорта громадянина, а це означає, що вся діяльність цього громадянина підпорядковується законодавству країни, і він несе відповідальність за свої дії і вчинки. З цього моменту громадянин стає повноцінним субєктом правової діяльності в суспільстві. У ході реалізації програм життєдіяльності особистість просувається вгору сходинками статусу у відповідних соціальних інституціях.

 

 

Висновки

 

У процесі написання реферату я досяг мети: дослідив звязок особистості та соціальних ролей, і розвязав дослідницькі завдання: визначив, хто є особистістю та як національний менталітет впливає на особистість; проаналізував вплив соціальної ролі на поведінку особистості; дослідив місце особистості в суспільстві. Зазначене дає підстави для наступних узагальнень.

Отже, особистість є соціальною за своєю сутністю, але індивідуальною за способом свого існування. Вона єдність соціального і індивідуального, сутності і існування. Особистість визначається не індивідуальним світом, а тим, якою мірою індивідуальний, особистий світ вміщує світ людини.

Національний менталітет визначає певні риси особистості українця: одвічне прагнення до незалежності, свободи. Крім того, притаманні глибока пошана до природи, жінки, любов до рідного краю. Соціальна роль лідера, в крайньому разі, не останньої особи в суспільстві це риса саме українців.

Людина є соціальною істотою, яка орієнтована і включена в контекст групової поведінки. Особистість формується у взаємодії з іншими особистостями. Найважливішою соціальною роллю в групі є роль лідера. Соціальну стабільність суспільства і задоволеність індивіда забезпечують турбота з боку держави та дотримання високих соціальних стандартів.

Особистість знаходиться в суспільстві з народження. Правосубєктність індивіда в істотній мірі офіційно визначається отриманням паспорта громадянина. Діяльність громадянина підпорядковується законодавству країни, він несе відповідальність за свої дії і вчинки, є повноцінним субєктом правової діяльності в суспільстві. У ході реалізації програм життєдіяльності особистість просувається вгору сходинками статусу у відповідних соціальних інституціях.

 

Список використаної літератури та джерел

 

  1. А.Ф.Бондаренко Социальная психология личности. К., 1991.
  2. В.В.Москаленко Соціальна психологія. К.: Центр навчальної літератури, 2008. 687с.
  3. Л.Е.Орбан-Лембрик Соціальна психологія. К. Либідь. 2006. 556с.
  4. В.Т.Циба Системна соціальна психологія. К., 2006. 327с.
  5. В. Янів Нариси до історії української етнопсихології. К.Знання. 2006. 340с.