Соляні промисли Донеччини в XVII-18 століттях
Доклад - История
Другие доклады по предмету История
»ькихъ шага отъ градирни; ихъ понадобится только двh, особенно если увеличить ихъ размhръ до 2,5 квадратныхъ саженей; тогда онh будутъ давать столько же соли, сколько теперь получается съ 12-ти сковородъ неградированнаго разсола. Изъ сказаннаго видно, что при такомъ усовершенствованномъ устрйствh количество топлива, работниковъ, зданій и сковордъ значительно уменьшится; сковорода будутъ служить дольше, такъ какъ градированный разсолъ дастъ очень мало соляной накипи; большую часть ея онъ оставляетъ въ градирнh на хворостh. Если вышеупомянутый Теплинскій лhсъ будеть отнятъ отъ Святогорскаго монастыря, и имъ будутъ пользоваться раціонально, то я уверенъ, что никогда не будет недостатка въ топлипвh; дрова можно будетъ удобно сплавлять сюда по Донцу, Торцу и Караваевкh6.
По введеніи новаго устройства не слhдуетъ никому, кромh еолеваровъ, позволять селиться по близости колодцевъ и озеръ. Наводненія, гнилыя испаренія и отсутствіе хорошей воды дhлають эту местность въ высшей степени нездоровой и неудобной для торговли и промысловъ. Вь 2-хъ же верстахъ на югъ отъ города по Торцу, вь томъ мhстh его, гдh начинается каналъ, идущій къ солянымъ варницамъ, есть сухая, возвышенная и ровная местность, на которой слhдовало бы построить новый правильный городъ по середнh его протекалъ бы Торецъ, имhющій хорошую здоровую воду и не выступающій здhсь изъ береговъ. Укрhпленія можно было бы съузить. для сокращенія расходовъ, оставивь ихъ только вокругъ соляныхъ варницъ; въ случаh опасности они все-таки служили бы жителямъ убhжищемъ, къ которому впрочемъ приходилось бы рhдко прибhгать, такъ какъ русскія границы теперь на столько расширены, что это мhсто не можетъ быть болhе названо пограничнымъ.
Все сказанное мною о славянскихъ озерахъ и колодцахъ, о расположеніи и укрhплении города, а также о самом солеваренномъ производствh поясняется прилагаемымъ планомъ города и его окрестностей (лист. 6-й), соляныхъ варницъ и отдhльныхъ ихъ зданій7. Названія озеръ и колодцевъ, сообщенныя Юнкеромъ, частью искажены, частью теперь совсhмъ неизвhстны…"
1.Текст подається за публікацією "Путешествие академика Гильденштедта".- Харьков, 1892.- С. 38 - 49.
2. Очевидно, при підготовці щоденника до публікації в 1990-х рр. замість м. Тор було вжито назву міста, яку воно отримало у 1784 р.
3. Нинішні назви Сліпого, Старомайданного, Червоного і Кривого озер
4. Остання частина укріплень, очевидно, була зведена напередодні російсько-турецької війни 1735-1739 рр.
5. Гільденштедт у цьому випадку помилився: під керівництвом бєлгородського воєводи Г.Косагова в 1680-1681 рр. зводилась західна ділянка Ізюмської лінії, на лівому березі Дінця від м. Ізюма до р. Мжі, а також було складено план побудови укріплень між Дінцем і Дніпром, який було реалізовано в 1731-1735 рр. під назвою Української лінії. Система оборонних споруд по Голій Долині, Сухому й Казенному Торцю була зведена в 1684 р. козаками слобідських полків під керівництвом харківського полковника Г. Донця і відома як Торська укріплена лінія (Пирко В. Торская укрепленная линия// ВИ.- 1986, № 1).
6. Ельтонська сіль на Слобідську Україну почала надходити з 1759 р., хоча за розпорядженнями царського уряду мешканці краю повинні були купувати лише донецьку сіль.
7. Очевидно, Колонтаївки
8. Покищо цей план не знайдено.
Всі тексти в додатках подаються із збереженням графіки як опублікованих, так рукописних джерел. В дужках подаються виносні букви.
Таблиця 1. Виварка солі у Бахмуті та Торі у XVIII ст.
РокиБахмутські промислиТорські промислиРазом (пудів)Середня
за рік
(тис. пудів)РокиРазом (пудів)Середня
за рік
(тис. пудів)1734 - 17431656727165,71734 - 1743853818,51750 - 17572295930268,91750 - 175853735259,71758 - 1762809491161,81759 - 176115703939,21763 - 17751414831109,01762 - 177556060340,11776 - 178227186538,81776 - 17827174410,2
Таблиця 2. Прибутки соляних промислів
РокиВід продажу
солі Від оренди сковорідРазомОстаток непро-даної солі (пуд.)Оренда
сковорідОренда ропопід-йомних машинОформлення документівЗа сургучВсьогоКрб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.КрбКоп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.1759251562,2550416-40435,03570683,05086288,05337850,25118661760267050,2555792-45045,04130726,0562910,05896151,25220741761421113,5051904-42015,03830864,5523719,505658223,00121001762301289,7537802-37630,53356623,0382189,504123099,2591161763265141,2537100-48045,04378760,53763183,54028324,756757Разом:1506157,00233014-213170,5192643657,023537491,525043648,5061913АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 214 215.
Таблиця 3. Видатки соляних промислів
РокиНа Бахмутових промислах
ВсьогоНа Торських промислах
Всього
Разом
Остаток На утримання працівниківНа заводське будівництвоНа утримання працівниківНа заводське будівниц-твоКрб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.Крб.Коп.17591219788,0176841237472,0129829,0--129829,0136731,03970549,251760459339,0548698,51008037,599851,5--99851,51107889,04788262,251761758691,0257388,01016079,085877,25--85877,251101956,254556266,251762915524,25121257,51036782,070671,0--70671,011074533015646,251763612598,0107824,25720422,2576552,5--76552,5796974,753231350,0Разом:3965940,51052852,255018792,75462781,25--462781,255481574,019562074,25АСПВРАН.- Ф. 36, оп. 1, спр. 561.- А. 216 217.
Таблиця 4. Забезпечення Бахмутських і Торських промислів робітними людьми в 1746 р.
МісяціНа Бахмутських промислахРазомНа Торських промислахРазомНа обох
промислахРазом
кінних
і пішихНе досла-нихБєлгород- ської губ.Воронезь-кої губ.Бєлгород-
ської губ.Воронезь-
кої губ.КінніПішіКінніПішіКінніПішіКінн.ПішіКіннПішіКіннПішіКінніПішіСічень1831502442207192------207192399201Берез.177163511228164------228164392208Квіт.1231434117164160------164160324276Черв.515564101156573912841123106229371Лип.--74467446--6416418087167433Серп.19154413632827-42116539104496Верес.8113410422126-228442973527Жовт.8113410422124--24442569531РДАДА.- Ф. 248, оп. 24, спр. 1604, а. 857-858.
Таблиця 5
Штат і витрати на утримання адмініс?/p>